Всеукраїнський рівень
Ліквідувати символи тоталітарного режиму на території України і видати відповідний указ обіцяв ще колишній президент Віктор Ющенко. В результаті світ побачили лише кілька указів президента, у яких питання атрибутики СРСР підняте побіжно.
Зокрема в указі від 2001 року щодо використання державних символів України було постановлено: «забезпечити під час реконструкції будівель та споруд ліквідацію зображень державних символів колишнього СРСР та радянських республік, гасел КПРС, за винятком випадків, коли зазначені зображення містяться на будівлях та спорудах, включених до переліків пам’яток історії та культури».
В указі 2008 року «Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів» зазначалось: «активізувати роботи з демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також з відповідного перейменування вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах».
Певні спроби були і наприкінці 2009-го року: депутати Іван Заєць та Ярослав Джоджик запропонували законопроект «Про заборону комуністичної ідеології та ліквідацію символів тоталітарного і комуністичного режимів». Серед переліку тоталітарних символів були також назви вулиць, площ, підприємств, установ та організацій, у яких використані імена діячів КПРС, назви СРСР, або пов’язані з Жовтневим переворотом 1917 року в Росії, а ще назви, пов’язані з партійними з'їздами. Втім, тоді законопроект відхилили.
2011 року у Верховній Раді України зареєстровали проект закону, який передбачає навіть кримінальну відповідальність за пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму. Законопроект вніс лідер партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко.
Документом пропонувалось за «публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму, нацизму, фашизму» карати штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. Утім, цей законопроект також не був схвалений.
Натомість 2011 року Верховна рада схвалила законопроект "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", який зареєстрував комуніст Петро Цибенко. Згідно з цим документом влада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня. У результаті в країні відбулись зіткнення і сутички прихильників і противників червоних прапорів.
Проте вже за місяць Конституційний суд України визнав, що використання червоного прапора для увічнення Дня перемоги суперечить нормам Конституції.
Обласний та міський рівні
У квітні 2011 року використовувати радянську і нацистську символіку на масових акціях заборонила Львівська міськрада. Але цю постанову прокуратура оскаржила в суді.
Депутати львівської міськради не здалися і вдруге заборонили використовувати символіку СРСР та нацистської Німеччини у Львові, чим обурили місцевих комуністів.
За прикладом Львова пішли Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська міські ради – відповідні постанови у місцевих радах були зареєстровані протягом 2011-2012 років, проте пізніше були оскаржені в судах.
Водночас у Рівному за питання про заборону використання радянської символіки у місті на 9 Травня проголосувало лише 14 депутатів – відтак рішення не було ухвалено.
На інші області подібні ініціативи не поширилась.
Наступна хвиля заборон радянської символіки розпочалася весною цього року.
Так 25 квітня Львівська міська рада прийняла ухвалу, якою заборонили використання 8-9 травня окупаційної символіки СРСР, комуністичної і нацистської символіки на території Львова. Ця ухвала була внесена як додаткова у порядок денний. Її підтримали 70 обранців. Відповідно до ухвали, згадану символіку заборонили використовувати на будівлях, державних установах, комунальних підприємствах Львова та під час проведення масових заходів.
Того ж дня в депутати Івано-Франківська також заборонили розміщення на будинках і спорудах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності символіки неіснуючих і невизнаних держав (військових формувань) та з метою недопущення виникнення конфліктних ситуацій рекомендують об'єднанням громадян, підприємствам, установам і організаціям, мешканцям міста в дні державних свят не використовувати цю символіку в Івано-Франківську. За цю пропозицію проголосували 38 депутатів, один – утримався (в міськраді 60 депутатів).
Такі рішення міських рад викликали шквал критики. Зокрема проти ініціатив виступили голова Севастопольської міської державної адміністрації Володимир Яцуба, Комуністична партія України, прем'єр Микола Азаров назвав такі ініціативи "незаконними та аморальніими". Згодом він заявив, що депутати міських рад Львова та Івано-Франківська, які ухвалили рішення про визнання 9 Травня Днем скорботи, є духовними спадкоємцями фашистської ідеології.
Уже за тиждень Львівська прокуратура оскаржила заборону радянської символіки та оголошення 8-9 травня днями скорботи.
У прокуратурі пояснили тим, що ухвала суперечить положенням Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». Водночас частина ухвали міськради про оголошення 8 травня у Львові Днем скорботи, яка передбачає встановлення Державного прапора із жалобними стрічками та приспущення Державного Прапора України на будівлях державних установ, належить виключно до повноважень Верховної Ради.
Відтак у червні Львівський окружний адмінсуд скасував рішення Львівської міськради про заборону використання радянської та комуністичної символіки.
Згодом Івано-Франківський окружний адміністративний суд також призупинив дію рішення Івано-Франківської міськради Про заборону розміщення символіки неіснуючих і невизнаних держав – на тих самих умовах.
Найдовше заборона радянської символіки протрималась в Тернополі. Проте вже у травні 2013 року міський окружний адміністративний суд призупинив дію рішення міськради від 2011 року, яким у місті заборонено публічне використання радянської символіки, а також розпорядження в.о. Тернопільського міського голови від 30 квітня 2013 року № 128 «Про вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні».
У позові йшлося, що обидва документи суперечать вимогам Конституції та законам України і прийняті з перевищенням наданих органу місцевого самоврядування повноважень.
Вчора суд скасував заборону радянської символіки у Тернополі.