Ічня, Калинівка, Балаклія. Коли і де в Україні вибухали склади з боєприпасами

Уночі 9 жовтня біля міста Ічня Чернігівської області на території шостого арсеналу Міністерства оборони почалися вибухи. Це стало вже п’ятим надзвичайним випадком на військових арсеналах упродовж останніх років. 

Тиждень.ua  зібрав інформацію про вибухи боєприпасів на військових складах, які сталися в Україні протягом кількох років.

Вибухи у Сватовому на Луганщині

Увечері 29 жовтня 2015 року у Сватовому на Луганщині почали вибухати боєприпаси на складі, внаслідок вибухів пошкоджено 35 багатоповерхових будинків та сім приватних садиб. За наявною інформацією, загинуло щонайменше четверо людей.

Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука виділив з бюджету області 10 млн грн на ліквідацію наслідків пожежі і вибухів боєприпасів у Сватовому.

Як заявив головний військовий прокурор України, заступник генпрокурора Анатолій Матіос, причиною пожежі на складі боєприпасів у Сватовому Луганської області стала недбалість посадових осіб. 

Міноборони встановило, що причиною пожежі могла стати сигнальна ракета, яку запустили на територію складу. Також міністр оборони Степан Полторак припустив, що причиною є діяльність противника, який таким чином намагався дестабілізувати ситуацію в регіоні. 

На відновлення постраждалого від вибухів на складах боєприпасів Сватового Кабінет міністрів України виділив 52 млн 650 тис. гривень. На думку міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, ці кошти на 100% покриють всі необхідні відновлювальні роботи в Сватовому.

У ніч на 27 вересня 2017 року в Україні стався вибух на складі з боєприпасами. Цього разу у Калинівці, що у Вінницькій області, сталася пожежа на майданчику з боєприпасами, через вибухи на якому постраждали щонайменше дві людини та довелось евакуювати майже 30 тисяч людей. Надзвичайну подію вже попередньо кваліфікували як диверсію, а сапери розпочали очищення території.

Вибухи у Балаклії на Харківщині

Уночі 23 березня 2017 року у місті Балаклія Харківської області, де розташований найбільший в Україні склад зі зброєю, розпочалася пожежа, що спричинила детонацію боєприпасів. Відомо, що на майданчиках бази озброєння зберігається ракетно-артилерійське обладнання, а саме снаряди калібрів 120 та 152 міліметри. Військова прокуратура встановила, що могла статися диверсія. Місцевим жителям вдалося зафіксувати моменти вибухів. Державна прикордонна служба України посилила охорону східної ділянки кордону.

Із Балаклії та прилеглих населених пунктів евакуювали 20 тисяч людей, а у радіусі 40 км від палаючих складів заборонили польоти. У результаті детонації боєприпасів загинула жінка, троє людей постраждали, а згодом стало відомо, що в лікарні Балаклії померла жінка, яка постраждала в результаті вибухів на складах боєприпасів.

Служба безпеки України відкрила провадження щодо вибухів і пожежі за статтею "диверсія". Гасіння пожежі було завершено вранці 26 березня, а 19 травня міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко повідомив, що місто Балаклія повністю розмінували та очистили. Проте 7 серпня саме під час розмінування один 27-річний український військовослужбовець отримав поранення та з численними переломами кінцівок, ампутацією правої стопи, опіками обличчя та рук був доставлений у Балаклійску районну лікарню, де його стан оцінили стабільно важкий.

Слід додати, що 26 грудня 2015 року у Балаклії на Харківщині військові запобігли диверсії на складах боєприпасів. Зокрема, близько третьої години ранку невідомі намагалися здійснити диверсію. Тоді на місце пригоди, з метою з’ясування причин та обставин, вирушила комісія на чолі із заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Всі арсенали Збройних Сил України були переведені на посилений режим охорони.

• Читайте також: Добірка вибухів на полігонах і складах боєприпасів, що сталися в Україні з початку року

У листопаді 2017  року влада Харкова повідомила, що роботи з відновлення пошкоджених будівель успішно завершені. Натомість, місцеві антикорупціонери наполягали, що відновлення перетворили в масштабний "розпил" бюджету.

7 листопада 2017 року правоохоронці порушили провадження через можливе розкрадання бюджетних коштів, які були виділені на ліквідацію наслідків детонації боєприпасів в Балаклії. Балаклійський відділ поліції відкрив кримінальне провадження за статтею 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Як повідомлялось, на відновлення Балаклії з державного бюджету виділили близько 200 мільйонів гривень. 

За даними активістів, у документах про ремонти пошкоджених вибухами будинків вказувались набагато більші суми, ніж дійсно було витрачено на роботи.

У травні 2018 року вибухи у Бакалії повторились 

3 травня в Балаклеї Харківської області сталося загоряння після планового підриву боєприпасів. Згодом Міністерство оборони України підтвердило, що на колишній технічній території 65 арсеналу в Балаклії Харківської області сталася пожежа, до локалізації якої одразу залучили два пожежні танка та інженерна машина розгородження.  У відомстві також повідомили, що розглядають три версії: перша – загоряння трави шляхом попадання пожежного танка на пучок пороху, який лежав у траві; друга – попадання іскри з танка з вихлопної труби; третя – дія сонячних променів на вибухонебезпечні предмети, які знаходяться на цій території.

Мер Балаклії Іван Столбовий повідомив про евакуацію 1,5 тис. людей – мешканців будинків, прилеглих до військового арсеналу.  Поліція обмежила в'їзд в Балаклію через пожежу на території колишнього сховища артилерійських боєприпасів.   Пізніше пожежні розрахунки Збройних сил України та Держслужби з надзвичайних ситуацій локалізували основні осередки пожежі у Балаклії на колишній технічній території 65-го арсеналу. 

4 травня Держана служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в Балаклії знизилася інтенсивність вибухів, а  станом на 7 годину ситуація контрольована, спостерігається тління чотирьох окремих осередків. Водночас у Міністерстві оборони України заявили, що сховища боєприпасів у Балаклії знаходяться в безпеці. 

8 травня пожежу на території колишнього сховища боєприпасів у Балаклії Харківської області було повністю ліквідовано. 

Згодом глава поліції Харківської області Олег Бех повідомив, що пожежа в Балаклії могла статися через недбалість військовослужбовців, які несли службу на території цієї військової частини. Крім того, він наголосив, що на місці вибухів у Балаклії не було сухої трави, як повідомлялось раніше.

31 травня головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що диверсія на території арсеналу у березні 2017 року, згідно з основною версією слідства, була здійснена за допомогою ударного безпілотного літального апарату

"Основна версія полягає в використанні ударного безпілотного апарату, який прибув з-за кордону України (тобто з території РФ – ред.), відбомбився і повернувся назад", – повідомив він тоді. За даними слідства, модель відповідного безпілотника була продемонстрована на параді Збройних сил РФ на Червоній площі в травні. Крім того, Матіос, коментуючи вибухи в Балаклії в 2018 року, заявив, що експертиза, яка повинна встановити їх причину (порушення технології розмінування, людський фактор, погода) ще не закінчена.

Вибухи під Маріуполем у Донецькій області

У Донецькій області під Маріуполем 22 вересня 2017 близько 16.20 на складах боєприпасів в районі села Новоянисоль пролунали вибухи. На місце одразу виїхали правоохоронці, які взяли територію в оточення, аби люди не потрапили у вогняну пастку. Міноборони повідомило, що довелося евакуювати особовий склад військової частини. В Оперативному командуванні «Південь» заявили, що пожежа і детонація боєприпасів не загрожують життю місцевих жителів і військовослужбовців ЗСУ. 

Згодом у поліції відкрили провадження за фактом пожежі у військовій частині під Маріуполем. Також у зв’язку з тим, що склади боєприпасів знаходяться неподалік житлового сектору, було організовано евакуацію 30 мешканців з найближчих будинків.

Протягом 23-24 вересня під час ліквідації наслідків пожежі, до якої залучили 90 осіб та 33 одиниці техніки, було вилучено майже 1,5 тисячі вибухонебезпечних предметів. При цьому військовий прокурор АТО Олег Цицак розповів, що основною причиною пожежі і подальшої детонації боєприпасів став підпал сухої трави на сусідньому полі. Він  також наголосив на факті недбалості з боку військовослужбовців, які зберігали велику кількість боєприпасів у неналежних умовах. За його словами, станом на 24 вересня всі боєприпаси, що не розірвалися, було утилізовано. Унаслідок пожежі серйозно постраждали шість будинків.

Вибухи у Калинівці на Вінничині

У Вінницькій області вночі 26 вересня 2017 року сталася пожежа на військових складах з боєприпасами Міністерства оборони України у смт Калинівка. У Генеральному штабі Збройних Сил України повідомили, що вибухи на віськовому складі у Калинівці були зафіксовані на майданчику танкових боєприпасів, а інформацію про хімічні речовини, які нібито зберігалися на складах із боєприпасами називають як "ту, що не відповідає дійсності".

Станом на 6:00 ранку середи, 27 вересня, у Калинівському районі були евакуйовані 28,3 тисяч осіб, до того ж, з Центральної районної лікарні евакуйовано 180 хворих. Людей, евакуйованих із місця надзвичайної ситуації,розміщують у школах Вінниці.Слід додати, що Укрзалізниця змінила 47 маршрутів пасажирських поїздів. Затримка поїздів складе понад 5 годин, окремих – до 8 годин.

Журналіст Юрій Бутусов зазначив, що причиною вибухів на арсеналі боєприпасів під Вінницею може бути диверсія спецслужб РФ. Так, за його словами, "напередодні вибуху СБУ, МВС і ЗСУ проводили контрдиверсійну операцію в Вінницькій області, яку для уникнення чуток і паніки назвали "антитерористичними навчаннями". 

"Інформація про навчання була опублікована СБУ за вісім годин до вибуху. Про можливість диверсій з боку російських спецслужб оперативна інформація надходила. Однак мета диверсії була точно встановлена. Непрямі чинники однозначно дозволяють стверджувати про російську диверсію як основну версію катастрофи", – сказав Бутусов.

Так, 27 вересня, правоохоронці припинили антитерористичні навчання на об’єкті енергетики у Вінниці через вибухи боєприпасів у Калинівці.

У свою чергу помічник міністра оборони Юрій Бірюков припустив, що диверсію на військових складах у Калинівці Вінницької області могли здійснити за допомогою безпілотного літального апарату.

Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська також повідомила, що надзвичайну подію на складах у Калинівці прокуратура попередньо кваліфікувала як диверсію.

Президент України Петро Порошенко у зв’язку з надзвичайною ситуацією на складах з боєприпасами у Калинівці під Вінницею прийняв рішення скликати військовий кабінет за участі прем'єр-міністра, секретаря РНБО, міністра оборони, начальника Генштабу, голови СБУ, а також керівництва Нацполіції, Нацгвардії та Служби надзвичайних ситуацій. 

У Генштабі ЗСУ згодом розповіли, що інтенсивність вибухів на складах з боєприпасами у Калинівці Вінницької області значно знизилася і сапери почали розчищення території складівта навколо них. При цьому рішення про повернення громадян до їхніх домівок буде прийнято одразу після завершення перевірки.

Додамо, що Кабінет міністрів України виділив на ліквідацію наслідків вибухів на складі боєприпасів Збройних сил України під Калинівкою 100 млн грн з резервного фонду, а при необхідності будуть виділені додаткові кошти.

Пізніше міністр оборони України Степан Полторак розповів, що на складах боєприпасів у Калинівці знаходилось 83 тисячі тонн боєприпасів, з яких лише 68 тонн були готовими до застосування. При цьому, за його словами, 68 тонн – це були боєприпаси, готові до застосування, решта – це компоненти до боєприпасів та металобрухт. Водночас офіцер Управління по зв'язках з громадськістю Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов повідомив, що під час пожежі та детонації снарядів на військових складах неушкодженими 70% території арсеналу.

4 жовтня 2017 року експертна комісія щодо подій у Калинівці повідомила, що під час пожежі було декілька вогнищ. Водночас генеральний прокурор Юрій Луценко зазначав, що основною версією слідства у справі про пожежу на складі є диверсія. Тоді ж, у жовтні, начальник Генштабу Муженко обговорював з президентом України Петром Порошенком можливість своєї відставки через інцидент у Калинівці Вінницької області. 

10 жовтня 2017 року стало відомо, що у небі над Калинівкою Вінницької області повністю відновили польоти. 

Згодом прокуратура кваліфікувала події у Калинівці як диверсію.  Експертиза встановила, що підрив складу з боєприпасами стався всередині бункера.

22 листопада у військова прокуратурі Центрального регіону України назвали причини вибухів. Правоохоронці встановили, що один з офіцерів неналежно виконував свої службові обов'язки зі здійснення контролю за станом пропускного режиму, дотримання порядку допуску особового складу і техніки на адміністративно-господарську та технічну території вказаної військової частини. Через це працівники підприємства перемістили заборонені легкозаймистих речовини і пожежонебезпечні предмети на технічну територію військової частини, де безпосередньо зберігалися боєприпаси до танкових гармат.

У листопаді військовослужбовець у званні майора був оштрафований на 2 465 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 (недбале ставлення до військової служби) Кодексу про адміністративні правопорушення.

Наприкінці листопада того ж року піротехніки ДСНС повністю очистили від боєприпасів територію поблизу Калинівки та прилеглих населених пунктів на Вінниччині.

Вибухи біля Ічні

У вівторок, 9 жовтня 2018 року, близько 03:40 біля міста Ічня Чернігівської області на території шостого арсеналу Міністерства оборони почалися вибухи. У результаті надзвичайної ситуації було евакуйовано 12 тисяч місцевих жителів, 16 кілометрів території оголошено зоною надзвичайної ситуації.

За годину, о 04:22 було закрито повітряний простір в радіусі 20 км, а також призупинено рух залізничного та автомобільного транспорту. Тоді ж організовано евакуацію населення з зони можливого ураження. О 5:30 отримано підтвердження про відключення електро- та газопостачання в населених пунктах, що попадають в зону можливого ураження.

Близько 7:00 служба автомобільних доріг у Чернігівській області повідомила про перекриття руху кількома дорогами державного значення.

Станом на 9:00 інтенсивність вибухів у Ічнянському районі значно зменшилась. 

У ДСНС повідомили, що протягом кількох годин до населених пунктів Іржевець, Парафіївка та Івангород евакуйовано близько 12 тисяч осіб. Також через вибухи до лікарень звернулись 63 місцеві жителі, які скаржились на погане самопочуття через дим. Виконувач обов’язків міністра здоров’я України Уляна Супрун повідомила, що станом на 10:30 даних про загиблих і поранених не було.  Людей, які перебували в Ічнянській Центральній районній лікарні евакуювали до медзакладів в Парафіївці та найближчих населених пунктів. Загалом евакуйовано 163 пацієнти.  За словами Супрун, на місці працювали шість бригад екстреної медичної допомоги.

Пізніше повітряний простір закрили вже в радіусі 30 кілометрів, рух залізничного та автомобільного транспорту  також призупинили.

У Міністерстві оборони України повідомили, що розглядають кілька версій щодо причин вибухів у Ічнянському районі Чернігівської області на території шостого арсеналу Міністерства оборони, зокрема диверсію. Встановлено, що пожежі, яка охопила п'ять сховищ, передували чотири підриви у різних місцях складу. Крім того, у міністерстві спростували озвучені раніше дані про 88 тисяч тон боєприпасів: насправді їх кількість у півтора два-рази менше. На складі не було боєприпасів до ракетних комплексів, загалом там зберігалася стрілецька зброя.

У Держприкордонслужбі також відреагували на надзвичайну ситуацію та посилили заходи безпеки на державному кордоні. 

Станом на 14:00 інтенсивність вибухів у районі збільшилась: якщо близько 10:00 вона складала один вибух на п'ять хвилин, то вдень кореспондент Тиждень.ua з місця подій повідомив, що поблизу Ічні лунає 10-20 вибухів на хвилину.

Начальник Управління комунікацій та преси Міноборони України полковник Олексій Чернобай повідомив, що станом на 14.00, осередки пожежі локалізовано. За його словами, інтенсивність вибухів зменшується, над територією складів спостерігається задимленість, лунають поодинокі вибухи.

Служба безпеки України повідомила, що розглядають три версії щодо причин вибухів на території шостого арсеналу Міністерства оборони в Чернігівській області, а саме – диверсія, порушення правил пожежної безпеки чи зберігання боєприпасів, а також навмисний підпал чи підрив.

Поодинокі вибухи лунали біля Ічні до 8:00 ранку 10 жовтня. Вже у 8:30 не було чути вибухів, а також не було диму, який спостерігався раніше.

10 жовтня перший заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін спростував інформацію про мародерство під Ічнею, яка з'являлась раніше.