Агітаційна кампанія провладної партії фактично розпочалася у березні цього року з так званих соціальних ініціатив президента Віктора Януковича. Зокрема, під час розширеного засідання Кабміну він доручив Кабінету міністрів із травня провести перерахунок пенсій, з 1 червня відновити виплати вкладникам Ощадбанку СРСР. Янукович також пообіцяв підвищення доплат учасникам, інвалідам війни, членам сімей померлих ветеранів війни, інвалідам праці, шахтарям.
Янукович також пообіцяв, що з травня в Україні запрацює іпотека під 2-3% річних, а також доручив уряду спростити процедуру реєстрації транспортних засобів.
Попри прогнози першого заступника голови Адміністрації президента Ірини Акімової щодо додаткового зростання інфляції на 1-1,5% після реалізації соціальних ініціатив Януковича, уряд розробляє, а Верховна Рада приймає законопроект щодо внесення змін до державного бюджету на 2012 рік. Таким чином під соціальні ініціативи доходи держбюджету збільшили на 33,346 млрд гривень до 366,167 млрд гривень, а видатки – на 33,346 млрд гривень до 391,356 млрд гривень.
Зокрема, Янукович обіцяв, що з 1 травня має запрацювати програма іпотечного кредитування для придбання «доступного житла» під 2-3% річних строком на 10-15 років.
Перші підсумки цієї ініціативи підбили у липні цього року. За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства, у 12 регіонах країни досі не укладено жодного договору і, відповідно, не видано жодного кредиту за програмою дешевої іпотеки під 3%, що її започаткував уряд з травня цього року.
Незадоволення щодо темпів виконання соціальної ініціативи «Доступне житло» висловлював і прем'єр-міністр Микола Азаров.
У Мінрегіоні скаржилися, що влада на місцях повинна "активніше роз'яснювати зацікавленим громадянам умови отримання здешевленої іпотеки".
А президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко запевнив, що банки не мають відповідних фінансових ресурсів для виконання президентської іпотечної програми. Він назвав її не більше ніж передвиборчою технологією влади, яка в повному обсязі не може бути реалізована.
Значного розголосу набула ще одна ініціатива Януковича – виплата компенсації за вкладами Ощадного банку СРСР, що розпочалися з 1 червня цього року. Планується, що до кінця року їх отримають близько 6 млн вкладників.
Міністерство фінансів України виділило 1,5 млрд грн на повернення компенсацій знецінених внесків Ощадбанку СРСР. Станом на 25 червня компенсацію отримали понад 737 тис. вкладників Ощадбанку СРСР, на що було витрачено близько 707,46 млн грн.
Втім, варто зазначити, що виплати можуть отримали лише ті громадяни, котрі зареєструвалися наприківнці минулого року. Нова реєстрація буде відновлена, за інформацією Ощадбанку, з 1 вересня цього року.
Попіаритися Партії регіонів вдалося і на проведенні чемпіонату з футболу Євро-2012. Попри критику та скандали перед чемпіонатом, після його завершення провладні політики активно виступали із заявами про успішне проведення заходу задяки владі.
Водночас вона визнала, що економічні показники після проведення Євро-2012 не виправдали очікувань. Так, за словами віце-прем’єр-міністра, міністра інфраструктури Бориса Колеснікова, на організацію Євро-2012 в Україні було витрачено близько $5 млрд, а повернулося в казну близько $1 млрд.
Крім цього, за інформацією ЗМІ, через три місяці після гучного відкриття сучасний львівський термінал перетворився на звичайний провінційний вокзал: із даху крапає вода прямісінько у дбайливо розставлені на підлозі відра.
Однак Янукович нагородив орденами і відзнаками за підготовку та проведення Євро-2012 понад 100 осіб, у тому числі Ольгу Джарти, дочку покійного прем’єра Криму, а також Юрія Громницького, прес-секретаря Бориса Колеснікова. А заодне регіонали організували акцію подяки. 4 липня під Адміністрацією президента зібралося близько двохсот проплачених осіб, щоб "подякувати" Януковичу за Євро-2012. Крім цього, прес-служба президента поширила лист президента УЄФА Мішеля Платіні, де він висловлює вдячність Януковичу за проведення чемпіонату.
Одним з ключових питань агітаційної кампанії Партії регіонів стало мовне питання. Це підтверджує пакет документів, які розсилаються штабом Партії регіонів напередодні виборчих перегонів, оприлюднений у ЗМІ. Втім, одразу після виборів тема мови зникає з усіх темників та меседжів.
До речі, розсилка цих документів проводиться згідно з листом першого заступника голови Партії регіонів Володимира Рибака, датованого 3 липня 2012 року – в день, коли Верховна Рада проголосувала закон про засади мовної політики у другому читанні.
Акції протесту, голодування, оголошення про відставку спікера Володимира Литвина та його заступника Миколи Томенка, публічні звернення та заяви українських та міжнародних організацій призвели до широкого розголосу та суспільного резонансу навколо мовного питання.
Втім, ПР наполягає на принциповості підтримки цього закону, а Янукович запевнив, що закон «Про засади державної мовної політики» повинен відповідати нормам Європейської хартії про мови.
Ще одна тема, на якій влада намагається грати на передодні виборів, – введення податку на розкіш.
Рада включила до порядку денного поточної 10-ї сесії 4 законопроекти, які передбачають введення податку на розкіш. Зокрема, законопроект №10197 (автори – депутати від фракції Комуністичної партії Петро Симоненко й Спиридон Кілінкаров), №10558 (автор Кабінет Міністрів), № 10558-1 (автор депутат від фракції "Блок Юлії Тимошенко-"Батьківщина" Юрій Ганущак), № 10558-2 (автор депутат від БЮТБ Андрій Павловський).
21 червня парламент переніс розгляд у першому читанні законопроектів про введення податку на розкіш на пленарний тиждень 3-6 липня. Причиною перенесення розгляду стала необхідність опрацювання кількох документів, які передбачають введення податку на розкіш з різними підходами його нарахування, у один законопроект.
А вже 3 липня народний депутат від Партії регіонів Олександр Стоян заявив, що законопроект розглядатимуть восени, оскільки в результаті запровадження податку на розкіш можуть постраждати «нижчі класи, які не зможуть платити податки».
Ініціатива підвищення статусу Конституції Криму до рівня Конституції України, про яку вкотре заговорили представники влади на півострові, на думку експертів, також покликана підвищити рейтинг Партії регіонів.
За словами депутата Верховної ради Криму від Партії регіонів Юхима Фікса, пропозиції по проекту змін до Конституції Криму через кілька місяців будуть подані на розгляд Конституційної асамблеї при президенті.
На думку політолога Сергія Тарана, це спроба Партії регіонів вести виборчу кампанію в Криму. «Безперечно, це передвиборчий популізм, тому що Партія регіонів не має, чим похвалитися зокрема в Криму. Жодних економічних чи соціальних зрушень. А тому шукає моменти, які відволікали б виборця від економічних проблем», – додав він.
Представники Партії регіонів використовують і окремі популістські ініціативи для самопіару. Зокрема, міністерство соціальної політики на чолі з Сергієм ТІгіпком нещодавно розпочало набір на роботу 12 тисяч "соціальних дільничних". "Вони допомагатимуть сім’ям та захищатимуть права дітей", – повідомила його прес-служба.
Крім цього, Тігіпко спрогнозував зниження єдиного соціального внеску для підприємців на 5% після виборів Верховної Ради. Він також додав, що планується зменшення в 4 рази кількості платежів для середнього й малого бізнесу. Вчергове пообіцяв легалізувати зарплати в Україні.