У четвер, 16 квітня, російський диктатор Владімір Путін відвідає у Пекіні лідера КНР та свого соратника Сі Цзіньпіна. Це буде перший офіційний візит Путіна після березневих псевдовиборів. Попри те, що він у Пекіні ймовірно говоритиме про єдиний китайсько-російський фронт проти Заходу, відносини між країнами є далекими від збалансованого партнерства, пише американська газета The Wall Street Journal.
Після початку повномасштабної війни проти України, Москва потрапила під західні санкції. Саме тоді поставки Китаю стали для Кремля «рятівним колом», адже Пекін постачав найрізноманітніші товари: від електроніки до пральних машин до тракторів. Водночас, як пише The WSJ із посиланням на дані CEIC Data, якщо на Китай припадає близько 33% від загального обсягу торгівлі Росії, то на Росію —лише 4% китайської торгівлі.
«Китай став критично важливим джерелом оптики, мікроелектроніки, двигунів для безпілотників та інших матеріалів, які дозволяють Росії виробляти зброю, в той час як російський експорт озброєнь до Китаю в останні роки різко скоротився», — пише видання. Тим часом, Росія, з огляду на те, що її нафти та газу уникають купувати в Європі, змушена продавати КНР енергоносії зі значними знижками.
Незважаючи на зростаючий дисбаланс у відносинах, співпраця Москви та Пекіна має глибокі наслідки для Заходу, зазначає The WSJ: «Вони включають посилення військової співпраці та загострення геополітичного суперництва із Заходом в Африці та Азії. Зростання їхньої торгівлі нафтою і газом, тим часом, фундаментально змінює світову енергетичну карту». Окрім того, серед західних чиновників, як пише видання, «зростає занепокоєння, що, оскільки Китай допомагає відновити російську воєнну економіку, Москва може перемогти Україну у війні на виснаження поки Європа і США намагаються мобілізувати свої власні галузі промисловості, щоб відповідати російському виробництву».
Попри попередження Пекіну з боку західних чиновників (як от від Держсекретаря Ентоні Блінкена, який наприкінці квітня перебував із візитом у Пекіні) щодо наслідків тіснішої співпраці із Москвою, які можуть виникнути, КНР не намагається обмежувати свої відносини з Москвою. Занепокоєння також викликає і той факт, що, згідно з аналітикою, опублікованою нещодавно Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), торгівля критично важливими товарами подвійного призначення, зокрема електронними і механічними компонентами, що використовуються в російських системах озброєнь і які нині для Москви недоступні через західні санкції, різко зросла після зустрічі Сі Цзіньпіна з Владіміром Путіним у березні 2023 року. Нова зустріч двох політиків може стати каталізатором ще тіснішого зближення.
«Китайський юань обігнав долар США в російському експорті, тоді як російські компанії все частіше беруть позики в юанях, а домогосподарства зберігають у ньому заощадження… За даними “Автостату”, наприкінці минулого року близько 60% нових проданих автомобілів у Росії були китайськими — це майже удвічі у порівнянні з 2022 роком», — пише The WSJ.