Хронологія подій
Наприкінці лютого почали поширюватися численні заяви самопроголошеної Верховної Ради АРК, у яких пропонувалося провести загальнокримський референдум з питання удосконалення статусу автономії та розширення її повноважень. І якщо спочатку вони нагадували черговий проросійський популізм з метою побачити картину волевиявлення кримчан, то пізніше проведення референдуму ставало дедалі реальнішим. Спершу дату проведення референдуму запланували на 25 травня і на ньому планувалося дізнатися думку кримчан про розширення повноважень АРК та про економічну ситуацію у Криму.
Та вже 1 березня самопроголошений голова ради міністрів автономної республіки Сергій Аксьонов під час першого засідання ради міністрів Криму в новому складі вирішив пришвидшити референдум у Криму і призначив його на 30 березня.
На таке рішення зреагувало ЦВК України, пояснивши, що наразі не існує юридичної бази для проведення референдуму в Криму. Такої ж думки дотримувалися і юристи, адже, згідно з законодавством, «питання про зміну території України або про зміну форми територіального устрою з унітарної на федеративну вирішується виключно всеукраїнським референдумом відповідно до ст. 73 Конституції та Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми».
Проте прислухатися до законодавства України самопроголошена влада, вочевидь, не бажала.
А 6 березня на закритому засіданні знову перенесла "всекримський" референдум про статус автономії – цього разу на 16 березня, ухваливши рішення про приєднання до Росії. На референдум винесли два питання: «Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта?» та «Ви за відновлення Конституції Криму 1992 року, де Крим є частиною України, але фактично має повноваження окремої держави?».
Вже пізніше стало відомо, що депутати кримського парламенту наосліп голосували за референдум, оскільки їм не надали навіть проекту постанови.
Як розповів депутат ВР Криму Рефат Чубаров, депутатів – членів фракції «Курултай–Рух» про проведення позачергової сесії взагалі не сповістили, на сайті і в ЗМІ про це не повідомлялося. За інформацією інших депутатів, працівники апарату обдзвонювали їх, запрошуючи на сесію, серед ночі.
«Нас не сповістили про проведення сесії , а коли ми вранці випадково дізналися, що вона проводиться і Ремзі Ільясов подзвонив до секретаріату, йому сказали, що про рішення ми дізнаємося з офіційного повідомлення. Скільки реально депутатів були присутні на сесії – невідомо», – сказав Чубаров.
За словами депутатів, які просили не називати їхні прізвища, постанова про проведення референдуму в Криму приймалася з голосу, проектів документу нікому не надали.
І поки самопроголошена влада Криму почала підготовуц до референдуму, влада України почала тиснути на всі можливі важелі впливу, аби запобігти цьому. Иконувач обов'язків президента Олександр Турчинов зупинив рішення Верховної Ради Криму про призначення референдуму про приєднання АРК до Росії.
У той же день Центральна виборча комісія доручила Службі розпорядника Державного реєстру виборців тимчасово заблокувати доступ до бази даних Державного реєстру виборців до органів Державного реєстру виборців, утворених в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі. "Влада" Криму запевнила, що блокування реєстру виборців не вплине на референдум.
СБУ, у свою чергу, почала досудове розслідування у зв'язку з ухваленням депутатами Верховної Ради Криму про входження автономії до складу Російської Федерації, а ГПУ оскаржила рішення про призначення референдуму в Криму.
7 березня Окружний адміністративний суд Києва зупинив дію постанови Верховної Ради АР Крим про призначення загальнокримського референдуму.
А 11 березня Парламент також звернувся до жителів автономії не брати участь у референдумі.
Закілька днів Конституційний суд України визнав постанову Верховної Ради Автономної республіки Крим "Про проведення загальнокримського референдуму" неконституційною.
У той же час Верховна рада Криму продовжувала ігнорувати дії влади, а 11 березня ухвалила «декларацію про незалежність» півострова і вирішила, що голосування за першим варіантом, про «возз’єднання» з Росією, вважатиметься голосуванням на підтримку цієї «незалежності» для того, щоб відразу втратити її і вступити до Росії.
МЗС Росії миттєво відреагувало на таке рішення, привітавши "незалежність" Криму.
Як відомо, референдум буде фінансуватися з бюджету Криму, а витрати на його проведення складуть приблизно 11 млн грн.
Провокації та скандали
Підготовка до референдуму не обійшлася без гучних скандалів. Нещодавно стало відомо у Криму з’явилися групи провокаторів, які під виглядом членів виборчих комісій ходили по домівках громадян і намагалися відібрати та порвати їхні українські паспорти. У Сімферополі, Саках та Кам'янці затримали банди шахраїв, які знищували українські паспорти кримчан.
До того ж, вирішили тиснути й на найбільш інертну групу мешканців Криму – на студентів. Так заступник голови Ради міністрів Криму Сергій Донич 10 березня провів робочу нараду з ректорами кримських вишів, закликавши кримських ректорів провести "роз'яснювальну роботу" серед студенства.
«Багато хто з них думає, що станеться щось трагічне і жахливе. Вам потрібно зібрати свої викладацькі склади, щоб кожен декан і завідувач кафедрою доніс до студентів, що у сфері освіти нічого революційного не відбудеться. Все відбудеться плавно і відкрито. Йдеться про те, як поліпшити роботу навчальних закладів, а не погіршити», – зазначив Донич.
А в центрі Севастополя з'явились білборди, які пропонують мешканцям Криму 16 березня вибирати між Росією та фашизмом.
За два тижні підготовки до референдуму пройшли мітинги противників та прибічників його проведення. Не обійшлося без жорстоких сутичок, які в останній час стали традиційними.
Так 9 березня на проукраїнський мітинг напали учасники мітингу проросійського: українців побили, використовуючи кулаки і нагайки, окрім того про-росіяни розбили лобове скло автівки проукраїнця та намагалися перекинути автомобіль, ще одну людину серйозно побито ногами.
У той час Аксьонов, який називає себе головою Ради міністрів Криму, прогнозує провокації під час референдуму.
"Є чітка, підтверджена інформація, що на закритому засіданні РНБО дано вказівку «Правому сектору» підготувати ряд людей, які будуть переодягнені у форму офіцерів і солдатів збройних сил Російської Федерації з метою нападу на військові частини української армії в Криму та створення збройного конфлікту", – заявив Аксьонов.
Водночас Рефат Чубаров заявив, що Меджліс бойкотуватиме референдум.
Міжнародна реакція
Окрім того, що незаконність референдуму визнали всі гілки влади України, активісти, інтелігенція, журналісти – включно з кримськими, про його нелегітимність висловилась і низка облрад.
До того, незаконність визнали й у Партії регіонів підкресливши, що Верховна Рада Криму не мала повноважень приймати таке рішення. "Це перше і головне, тому що йдеться про територіальну цілісність України. Це не є повноваженнями Верховної Ради Криму", – сказав народний депутат від ПР Юрій Мірошниченко.
Проведення референдуму засудили міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, представники МЗС Франції, МЗС Туреччини. Міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейґ також закликав до скасування референдуму у Криму і початку міжнародних переговорів із приводу вторгнення Росії до України.
Окрім того, канцлер Німеччини Ангела Меркель під час телефонної розмови з президентом Росії Владіміром Путіним підкреслила, що проведення референдуму "суперечить українській Конституції і міжнародному праву".
Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер оголосив, що канадська влада не ви́знає результати референдуму, бо Крим перебуває під «незаконною військовою окупацією».
Не залишився осторонь і президент США Барак Обама, який зауважив, що референдум порушуватиме Конституцію та міжнародне право.
А генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен також виступив із заявою, що так званий референдум суперечить засадам Статуту ООН.
У Раді Безпеки ООН назвали нелегітимним референдум, зауваживши, що ситуація в Україні погіршується.
В ОБСЄ також пояснили, що референдум у Криму – незаконний. Так міністр закордонних справ Швейцарії і чинний Голова ОБСЄ Дідьє Буркгальтер наголосив, що для того, аби референдум про ступінь автономії чи незалежності Криму був легітимним, він має базуватися на положеннях української Конституції та відповідати міжнародному праву.
У той час голова комісії з підготовки та проведення «референдуму» Михайло Малишев заявив, що не бачить сенсу брати участь у спостереженні за «референдумом» представникам ОБСЄ, але перешкоджати їм не буде.
"Мені не дуже зрозуміло, як можуть брати участь як спостерігачі ті люди, які заздалегідь назвали наш референдум нелегітимним. Який сенс їм брати участь, якщо вже заздалегідь є упередженість", – сказав він.
Згодом 69 міжнародних спостерігачів із 23 країн підтвердили свою участь у моніторингу, а саме: Росія, Латвія, Бельгія, Ізраїль, Польща, Франція, Італія, Молдова, Сербія, США, Угорщина, Німеччина, Австрія, Чехія, Фінляндія, Болгарія, Іспанія, Греція, Португалія, Монголія, Словенія, Кіпр і Китай.
А Організація з безпеки і співробітництва в Європі вважає референдум неконституційним, тому відмовилася відправити своїх спостерігачів на нього.
Проте президент Росії Владімір Путін підтримує референдум, заявивши, що він відповідає нормам міжнародного права.
Соціологія
Згідно з результатами опитуваннями, проведеними компанією International Republican Institute (IRI) у листопаді 2011 р. і травні 2013 р., за приєднання півострова до складу Росії виступало 23-33% мешканців Криму, тоді як 49-53% виступали за збереження статусу автономії у складі України.
За даними соцопитування, проведеного 2014 року Київським міжнародним інститутом соціології, 41% жителів Криму бажали входження автономії до складу Росії (у 2013 р. — 35,9%).
За результатами соціологічного дослідження «Суспільно-політичні, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в АР Крим: стан, проблеми, шляхи вирішення», проведеного у 2008 р. Центром Разумкова спільно з Інститутом Європи Університету Базеля, до сепаратистських настроїв схильні 32,4% жителів АР Крим.
А згідно з даними опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), ідею об’єднання з Росієї підтримує 19,4% жителів Півдня.
У той час за результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», 77% українців виступають за збереження АР Крим у складі України. Лише 5% опитаних українців вважають, що Крим повинен бути відокремлений та переданий Росії.