Рада VII скликання: 11 бійок, 15 блокувань, “виїзне” засідання і ручне голосування

25 Жовтня 2014, 22:33

«Виїзне» засідання

4 квітня минулого року депутати від фракції ПР, КПУ та частина позафракційних провели "виїзне засідання" Верховної Ради у приміщенні комітетів ВР на вулиці Банковій. За інформацією опозиції і джерел у Партії регіонів, у засіданні "чорної" Ради брали участь не 240, а 168 депутатів. Депутати проголосували за 22 закони – деякі з них були прийняті в першому читанні, деякі – в остаточній редакції.

12 квітня того року Вищий адмінсуд визнав правочинним "виїзне засідання" Верхової Ради.

Представників опозиції, журналістів та частину лічильної комісії від опозиції на засідання не пустили. Проте апарат Верховної Ради кілька разів відмовлявся надати списки реєстрації депутатів, які брали участь у засіданні.

Вчергове про виїзне засідання Ради нагадали вже у квітні 2014 року. Так

Партія регіонів закликала провести виїзне засідання Ради на Донбасі.

До речі, вперше виїзне засідання відбулося 21 січня 2000 року в Українському домі.  Парламентська криза тоді була спричинена указом президента  Леоніда Кучми про проведення всеукраїнського референдуму, на якому, зокрема, передбачалося порушити питання про скорочення чисельності депутатів, створення двопалатного парламенту, скасування депутатської недоторканності. Ініціатором проведення цього засідання виступив тодішній віце-спікер парламенту Віктор Медведчук, який потім обійняв посаду першого віце-спікера.  

 

Бійки

За підрахунками Тиждень.ua, народні депутати встигли побитися 11 разів. Перша бійка пройшла у перший день роботи засідання, а саме – 12 грудня 2012 року, а вже 13 грудня – «махання кулаками» повторилося. Відтак екс-прем'єр-міністр Микола Азаров назвав силові протистояння у Раді неприпустимими. Найчастіше бились ВО «Свобода» й Партія регіонів. А найбільше активною на початку скликання була ВО «Батьківщина», зокрема й прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Найбільш «кривавою» була сутичка у квітні 2013 року, що виникла між депутатами від фракції ВО "Свобода" і Партією регіонів. Так депутат від Партії регіонів Артем Семенюк під час бійки, яка виникла на засіданні Верховної Ради, напав на депутата від ВО «Свобода» Ірину Сех, розбивши їй губу й окуляри. Згодом Нестор Шуфрич вибачився перед Сех.

Тенденція до побиття жінок у Раді зберігалася. У січні цього року депутат від «Партії регіонів» Володимир Струк вдарив у сонячне сплетіння депутата від ВО «Батьківщини» Лесю Оробець, яка намагалася перешкодити кнопкодавству.

Востаннє депутати мірялися кулаками у Верховній Раді у квітні цього року. Бурхливу реакцію свободівців викликав виступ очільника КПУ Петра Симоненка, який фактично почав захищати сепаратистів у Донецьку, Луганську.

Блокування

Протягом діяльності Верховної Ради Раду блокували понад 15 разів. Найдовше блокування протривало 17 днів, найкоротше – менше ніж півгодини. 

Вперше Раду заблокували 12 грудня 2012 року на знак протесту проти рішення Партії регіонів реєструвати фракцію комуністів.

А 5 лютого 2013 року – у день відкриття сесії – опозиція заблокувала трибуну з вимогою забезпечити персональне голосування в Раді. Це блокування стало найдовшим у Раді VII скликання.

Блокування тривало 17 днів, 22 лютого парламент відновив свою роботу. Це сталося після того, як лідери фракцій підписали документ зі змінами до регламенту роботи парламенту щодо персонального голосування.

Також 5 березня народні депутати від опозиційних фракцій заблокували Верховну Раду, протестуючи проти позбавлення Сергія Власенка депутатського мандату.19 березня Верховна Рада відновила свою роботу.

Досить тривалим було блокування після невдалого голосування 3 грудня минулого року за відставку уряду Миколи Азарова, тоді опозиція заблокувала роботу Ради, вимагаючи від президента Януковича звільнити уряд Азарова своїм указом та призначити дострокові парламентські та президентські вибори. Блокування тривало до 18 грудня.

Окрім того, Раду блокували, реагуючи на виступ керівника фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, що розмовляв російською мовою; коли Верховна Рада відмовилася призначити чергові вибори мера Києва та Київради;  з вимогою особистого представлення екс-президентом Януковичем свого щорічного послання; після того, як депутати більшості проголосували за звільнення Володимира Шаповала з посади голови Центральної виборчої комісії; протестуючи проти порушень регламенту при ухваленні законопроектів щодо змін до Податкового кодексу щодо обліку та реєстрації платників податків; з вимогою відставки екс-глави МВС України Віталія Захарченка, розформування спецпідрозділу "Беркут", звіту у Верховній Раді екс-генпрокурора Віктора Пшонки з приводу закону про амністію учасників масових акцій; вимагаючи у парламенту повернути Конституцію 2004 року,

Варто зазначити, минулого року на опозицію кілька разів позивалися з вимогою визнання неправомірним блокування роботи Верховної Ради. Печерський районний суд Києва залишив без розгляду провадження.

16 січня опозиція заблокувала кабінет голови Верховної Ради Володимира Рибака, протестуючи проти спроб ухвалити антинародний Держбюджет-2014. 19 лютого регіонали й комуністи втекли з Ради через чорний хід, побоюючись гніву протестувальників.

«Ручні закони» 16 січня

Ця Рада відзначилася і незвичним методом голосування. Так 16 січня Рада ухвалила низку законів без обговорення шляхом підняття рук, які пізніше були названі «диктаторськими», «драконівськими», «репресивними». Тексти деяких законів стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували. Наступного дня екс-президент Віктор Янукович підписав ці закони. Серед них – закон Олійника-Колесніченка, згідно з яким, зокрема, було визначено порядок реєстрації та функціонування громадських організацій – "іноземних агентів"; введено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування та захоплення будівель тощо. 

Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.

Крім цього, вони викликали хвилю силових протистоянь протестувальників і силовиків МВС. Зокрема, сутички розпочалися на вулиці Грушевського 19 січня. Згодом хвиля громадського невдоволення прокотилася регіонами, де відбулося захоплення протестувальниками державних.  

Прогулювання й кнопкодавство

За даними ГО Чесно, прогуляли понад 50% засідань до 22 лютого 8 депутатів, після втечі Януковича – 77. Найгіршу фракційну відвідуваність показала Партія регіонів, а найкращу – ВО "Свобода".

Після втечі Януковича до Верховної Ради перестали ходити Таїсія Повалій, Олег Царьов, Віктор Янукович-молодший, Артем Пшонка, Володимир Олійник і Андрій Клюєв. 

За два роки на кнопкодавстві спіймали депутатів понад 180 раз. Найбільше кнопкодавили члени Партії Регіонів, група "Економічний розвиток" та ВО "Батьківщина". Серед рекордсменів-кнопкодавів – Юрій Крук (група "Економічний розвиток", 9 разів), Олександр Кузьмук (група "Економічний розвиток", 8 разів), Олексій Кунченко (Партія регіонів, 7 разів) і Андрій Іванчук (ВО "Батьківщина", 7).