30 квітня Європейський суд з прав людини визнав затримання та арешт Юлії Тимошенко у так званій "газовій справі" незаконним.
"Суд одноголосно визнав, що було порушення ст.5 п.1 (Європейської конвенції з прав людини – Ред.). Суд одноголосно встановив, що було порушення ст.5 п.4, суд одноголосно визнав, що було порушення ст.5. П .5. Суд одноголосно встановив, що було порушення ст.18 Конвенції (обмеження прав людини)", – йдеться в рішенні ЄСПЛ.
У той же час, Євросуд більшістю голосів установив, що порушення прав Тимошенко за ст.3 (заборона на катування) Європейської конвенції з прав людини не було.
Оголошення рішення почалося об 11:31 за київським часом і тривало 8 хвилин.
Український уряд, Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції утрималися від коментарів.
Натомість, начальник Головного управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Генпрокуратури Михайло Шорін, коментуючи рішення ЄСПЛ за скаргою екс-прем'єра, заявив, що запобіжний захід екс-прем'єру Юлії Тимошенко у вигляді арешту в "газовій справі" обирався за старим Кримінально-процесуальним кодексом, який на той час був чинним. Відтак, за його словами, рішення про арешт Тимошенко було законним.
В опозиції ж заявили, що своїм рішенням ЄСПЛ дав Януковичу підстави для звільнення Тимошенко. Крім того, опозиціонери зазначили, що звертатимуться до європейської спільноти щодо застосування персональних санкцій проти заступників генерального прокурора України Рената Кузьміна, Лілії Фролової та судді Родіона Кіреєва.
Голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк та лідер партії УДАР Віталій Кличко також заявили, що президент має звільнити екс-прем’єр міністра Юлію Тимошенко після оголошення рішення Європейського суду з прав людини про незаконність та політичну вмотивованість її арешту.
Європейські депутати також закликали українську владу до перегляду ситуації з Тимошенко та її звільнення.
Сама ж екс-прем’єр у своїй заяві наголосила, що своїм рішенням Євросуд фактично визнав її політичним в’язнем.
Також у вівторок Апеляційний суд задовольнив клопотання судово-медичного експерта Давида Валіахметова та засуджених у справі про вбивство судді Шевченківського райсуду Сергія Зубкова Дмитра та Сергія Павличенків щодо додаткового дослідження їх тілесних ушкоджень.
«З метою забезпечення об'єктивності судового розгляду справи сторона державного обвинувачення не заперечувала проти задоволення зазначених клопотань і вважає за можливе в ході додаткової судово-медичної експертизи ще раз дослідити рани Павличенків, а також встановити час і обставини, за яких вони були отримані», – повідомили у прокуратурі.
Разом з тим, суд відхилив клопотання про відвід експерта Валіахметова і призначення для проведення експертизи іншого незалежного експерта. Суд не погодився з доводами захисту Павличенків, що Валіахметов навмисне спотворив результати експертизи.
30 квітня розпочалися слухання за участі суду присяжних по справі 27-річного громадянина Марокко, що звинувачується в навмисному вбивстві відомого львівського лікаря-травматолога Леона Фрайфельда.
Під час сьогоднішнього судового засідання, із затвердженого списку методом довільного вибору, було відібрано присяжних у справі – трьох жінок, які були присутні на засіданні разом з двома професійними суддями.
Під час засідання заслуховувалися клопотання сторін, розгляду справи по суті – не було.
На початку судового засідання адвокат підсудного заявив клопотання про заборону фото та відео зйомки. Після того, як суд відхилив дане клопотання, адвокат підсудного заявив клопотання про відвід представника державного обвинувачення який, за твердженням захисту, чинив тиск на підсудного. Суд також відхилив дане клопотання.
Після цього захист вніс клопотання про недовіру суддям. Після цього представники постраждалої сторони заявили, що такі дії захисту підсудного спрямовані на затягування справи і не погодилися з відводом суддів. У суді було оголошено перерву.
Та 30 квітня парламент Кіпру проголосував за узгоджені з трійкою кредиторів десять законопроектів, насамперед щодо збільшення податків і зборів, прийняття яких необхідно для отримання фінансової допомоги.За найбільш спірний закон – з нерухомості – проголосували 29 депутатів з 56.
Новий податок зміниться через кілька тижнів після того як будуть включені до реєстру незареєстровані дорогі будинки, які зараз значаться в держреєстрі як земельні ділянки. За рахунок нового податку уряд планує отримати 75 мільйонів євро.
Депутати також одноголосно прийняли законопроект, що стосується скорочення зарплат і пенсій у державному секторі.