Можливе рішення Німеччини в обхід правил ЄС створить руйнівний прецедент для Європейського союзу як інституції та його енергетичної безпеки, тож Німеччина і Єврокомісія мають вжити заходів для дотримання основоположних європейських принципів.
Про це у п'ятницю, 8 листопада, заявив заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок у відповідь на запит Укрінформу стосовно того, яких кроків вживає МЗС у зв'язку з можливим голосуванням німецького Бундестагу за закон, який дозволить Nord Stream 2 обійти законодавство ЄС.
"Дійсно, в Бундестазі розглядається проєкт закону, покликаний імплементувати в німецьке законодавство Газову директиву ЄС. Сьогодні вночі зазначений законопроєкт мав бути поставлений на голосування в редакції, яка, за наявною інформацією, дозволить виключити "Північний потік-2" з-під юрисдикції законодавства ЄС. Станом на зараз голосування не відбулося. Ця ситуація дійсно викликає занепокоєння, і українська сторона вже активно працює з ЄС та ФРН зокрема", – сказав Божок.
Він поінформував, що міністр закордонних справ Вадим Пристайко особисто проводить консультації зі своїми європейськими колегами, включаючи ФРН. За словами Божка, він також провів низку консультацій з європейськими дипломатами, в тому числі з послом ФРН в Україні Анка Фельдгузен та главою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом. Окрім того, активно працює українське посольство в Берліні.
"Наша позиція дуже проста: можливе рішення Бундестагу в обхід правил ЄС щодо енергетичної лібералізації створить руйнівний прецедент для ЄС як інституції та його енергетичної безпеки. Тому ФРН має додатково зважити цю обставину. Європейська комісія також має вжити всіх можливих заходів з метою забезпечення відповідності усіх держав-членів ЄС енергетичному законодавству та основоположним принципам Євросоюзу", – резюмував заступник міністра.
Як повідомлялося, у ніч на 8 листопада Німеччина перенесла голосування щодо спрощення умов для "Північного потоку-2".
Раніше німецька правляча коаліція (Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз в Баварії та Соціал-демократична партія) сформулювали поправку, що могла б скасувати жорсткі директиви Євросоюзу щодо сторонніх трубопроводів у випадку "Північного потоку-2".
Нагадаємо, щоб постачати до Європи газ в обхід України, Росія будує газопроводи "Північний потік-2" та "Турецький потік". Введення їх в експлуатацію дасть змогу російському Газпрому постачати ті ж обсяги газу до Європи, що й зараз, не використовуючи українські послуги з транзиту.
Україна, Польща, країни Балтики та США розглядають "Північний потік-2" як політичний проект, який РФ може використати для тиску на Європу. "Північний потік-2" будують через води Росії, Фінляндії, Швеції, Німеччини та Данії.
29 липня 2019 року джерела Financial Times повідомляли, що відсутність дозволу Данії на прокладення у її територіальних водах газопроводу "Північний потік-2" ставить під загрозу вчасний запуск проекту. Мовляв, данська компанія, яка має узгодити маршрут прокладання газопроводу, затягує ухвалення рішення та не схвалює запропоновані проекти.
На початку вересня корабель Solitaire, що будує газопровід "Північний потік-2", наблизився до морського кордону з Данією. Будівництво могло на цьому етапі зупинитися, оскільки на той момент Данія не дала дозволу на будівництво у своїй економічній зоні.
30 жовтня Данія стала останньою країною, що надала дозвіл на будівництво.