Адміністрація Барака Обами та Конгрес США, не зважаючи на взаємонепорозуміння протягом тривалого часу, працюють разом для того, щоб забезпечити підґрунтя для нових суворих санкцій проти України. Про це пише The Foreign Policy.
Як пише видання, зважаючи на те, що політичної кризи із загрозою застосування насильства набирає обертів з кожним днем, адміністрація працює з впливовими членами Конгресу заради виявлення окремих членів українського уряду або силовиків, до яких можуть бути застосовані санкції.
«Представник Держдепартаменту заявив, що адміністрація не визначилася, чи застосовувати санкції. Тим не менш, той факт, що каральні заходи хоча б на стадії розгляду підкреслюють зростання несхвалення адміністрацією насильства, яке поширюється Україною, і його потенційну готовність діяти», – пише The Foreign Policy.
"Це буде попереджувальний постріл тим українським чиновникам, які, на нашу думку, несуть відповідальність за насильство", повідомив The Foreign Policy помічник Конгресу.
«Формально створити підґрунтя для санкцій – завдання не з легких, враховуючи кількість документів, яка необхідна для виявлення відповідальних за насильство осіб, на підрахунок та розміщення їхніх активів. Насправді запровадження заходів буде ще жорсткішим, тому що це вимагає дій як з боку Державного департаменту, який буде відповідальним за введення заборони на поїздки для ключових українських чиновників, і міністерства фінансів США, яке буде обробляти фінансову частину», – пише видання.
Коли президент України повертається з відпустки, варіанти розв’язання політичної ситуації для нього виглядають похмурими, пише The New York Times.
«Коли Віктор Янукович повернеться до роботи в понеділок після чотириденного лікарняного, він зрозуміє, що навіть після його тимчасової відсутності варіанти для вирішення політичної кризи в Україні ще більше звузилися», – пише видання.
На думку видання, його вибір може тепер варіюватися між неминуче кривавим придушенням протестів і відмовою від частини своїх повноважень, що могло б залишити його на посаді президента, але надати його опонентам повноваження, щоб слідувати проєвропейському курсу.
Андрій та Сергій Клюєви могли помилково повідомити австрійському банку неправдиву інформацію, але банк зобов’язаний її перевіряти. Про це пише австрійська газета Der Standard.
Як пише видання, раніше «Українська правда» звинуватила братів Клюєвих у тому, що вони надали австрійському банку Hypo Vorarlberg неправдиву інформацію про себе.
«Клюєви на запитання, чи є вони «політично значими особами», обвели відповідь «ні»», – пише Der Standard. Як доказ «Українська правда» наводила відповідний формуляр.
Нарешті австрійський банк відреагував на повідомлення УП. Речник інспекції ринку фінансів у Відні Клаус Ґрубельнік повідомив, що клієнти не зобов’язанні подавати декларацію, але банк все одно повинен детально перевірити інформацію надану клієнтом. «Для політично значимих осіб є особливе зобов’язання проявляти добропорядність, а банк повинен ретельно дослідити і перевірити, звідки ці гроші», – пише видання.
У самому банку не бачать ніякого порушення закону з боку братів Клюєвих. Голова правління Міхаель Ґрагаммер у коментарі Der Standard повідомив: «Ми виходимо з того, що формуляр було помилково заповнено неправильно». Проте, клієнтів у банку знають. Статус політично значимих осіб є широковідомим завдяки публікаціям а австрійській пресі.
Ґрагаммер немає жодних підстав, що його банк діяв в рамках закону, проте він хоче дізнатися, яким чином формуляр потрапив у розпорядження «Української правди».
Берлін прагне використати Олімпійські ігри в Сочі, щоб сприяти мирному врегулюванню кризи в Україні. Про це пише Die Frankfurter Allgemeine Zeitung.
«Берлін грає в умовах цейтноту. Відомо, що Путін зосереджений на Олімпіаді в Сочі, яка розпочнеться за п'ять днів. Вона ризикує стати катастрофою в очах Заходу замість запланованого успіху. До закінчення ігор 23-го лютого Москва буде в Україні стриманою. Це дає можливість ЄС та Берліну стати успішним посередником в цей час», – пише Frankfurter Allgemeine.
Як пише видання поки Берлін утримується від прямих пропозицій. Брюссель є офіційним посередником, стверджує він. «Улюблену гру Москви – ставки тільки на двосторонні відносини з великими європейськими державами та ігнорування ЄС, – треба припинити», – пише Frankfurter Allgemeine.
"Часи, коли ви могли б розділитися з ЄС закінчилися", заявив виданню соціал-демократ Майкл Рот, новий міністр у справах Європи в міністерстві закордонних справ, посольство в Москві. Він похвалив вміння ведення переговорів у верховного представника ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон. Проте, як зауважує видання, зрозуміло також, що в довгостроковій перспективі переговори не можуть бути залишені лише на неї чи єврокомісара Штефана Фюле.
ЄС також тепер чітко висловлюється і щодо Росії, що свідчить про те, що він довго помилявся в рішучості Кремля щодо бажання створити Євразійський союз. Одноголосне ставлення до Москви має і новий німецький уряд, на відміну від попередньої «великої коаліції», коли міністр закордонних справ Штайнмайєр дозволяв собі критикувати політику свого канцлера щодо Росії.
«Довго німецька політика щодо Росії більше визначалася побажаннями, ніж реальністю. Тепер повернулася тверезість. І трохи розгубленість. Це також справедливо щодо України», – зауважує видання.
Путін хотів би, щоб Янукович діяв ще більш агресивно і все ближче наближався б до Росії, але зараз він може вважати його кульгавою качкою і перестати підтримувати, – вважає The Economist.
Як пише видання, усього кілька тижнів тому відставка українського уряду і пропозиція президента Віктора Януковича про призначення одного з лідерів опозиції на пост прем'єр-міністра мали б неймовірний ефект. Його б вітали демонстранти на Майдані як важливу перемогу.
На думку The Economist, події, що відбуваються в Києві протягом останніх десяти днів, здивували всіх, включно з Януковичем, лідерами опозиції і Кремлем. «Янукович стикнувся з революційною ситуацією. Реальна перспектива громадянської війни змінила ставлення (до ситуації – Ред.) всіх причетних», – пише видання.
Янукович також стикнувся із бунтом серед олігархів, які контролюють засоби масової інформації, а також парламентарями, які зараз, на думку The Economist, вбачають у ньому ризик. «Попри велику кількість міліції, що перебуває у Києві, Януковичу не вистачає сили, щоб чинити опір», – пише видання.
На думку The Economist, також не відомо, наскільки сильно Владімір Путін згоден підтримувати Віктора Януковича, адже знову з’явилися повідомлення про проблеми із перетином російського кордону транспортом з українськими товарами. Крім того, була заява про те, що Кремль чекатиме складу нового уряду для відновлення фінансової допомоги.
«Путін майже напевно хотів би, щоб Янукович діяв навіть ще більш агресивно і все ближче наближався до Росії, але зараз він може вважати його кульгавою качкою. Український президент може скоро зрозуміти, що Путін набагато більше турбується про вплив Росії на Україну, ніж про його перебування при владі. Все це робить Януковича слабшим. Однак його лікарняний не означає, що він збирається здаватися», – вважає The Economist.
Проте, пише видання, все ще залишається питання про те, скільки впливу на Майдан мають лідери опозиції. «Люди на барикадах не збираються йти додому, і вони не прийматимуть владу Януковича. Чим довше він чекає, тим менш вражені вони будуть будь-якти його вчинком», – пише видання.
Пострадянські країни не вдасться реформувати без використання обіцянки перспективи членства в ЄС, вважає комісар ЄС із розширення і політики сусідства Штефан Фюле. Про це він заявив під час Мюнхенської безпекової конференції у суботу 1-го лютого.
Комісар ЄС із розширення і політики сусідства Штефан Фюле, який протягом останніх п'яти років намагався, але не зміг переконати українську владу провести проєвропейські реформи, тепер вважає, що лише обіцянка членства може змінити колишні радянські республіки.
Як пише Rzeczpospolita, під час Мюнхенської безпекової конференції, Фюле, перший серед осіб, які приймають рішення в Брюсселі заявив, що перспектива членства необхідна для України.
«Якщо ми справді серйозно думаємо про те, щоб реформувати цю частину Європи, Угода про асоціацію може бути тільки першим кроком. Наступним має бути світло у тунелі. Країни цього регіону не вдасться реформувати без використання найпотужнішого інструменту, який має Брюссель: обіцянки членства», – заявив Фюле.
Якщо Росія втрутиться до українських справ знову, то наступним етапом може бути переворот в Україні, де проросійські українські політики візьмуть до рук владу, а це матиме руйнівні наслідки, як для Росії, так і для ЄС. Про це пише професор Єльського університету Тімоті Снайдер у своїй статті для The New York Times.
На думку Снайдера, в той час, коли російські політики починають говорити про можливий поділ України, потрібно чітко зрозуміти, які це може мати наслідки для всіх.
«Якщо нинішня криза закінчиться фрагментацією української держави, результат буде мати катастрофічні наслідки для всіх зацікавлених, у тому числі Росії. Ризик у тому, що, в умовах хаосу і за відсутності рішучої позиції Заходу, Росія могла б слідувати логіці своїх поточних зобов'язань у напрямку до дуже небезпечного результату», – вважає Снайдер.
На відміну від Європи і США, Росія, зауважує експерт, має чітку позицію щодо України Надія Владіміра Путіна на майбутнє – це Євразійський союз, який буде створено в січні наступного року в якості конкурента в ЄС.
Нинішня криза в Україні почалася через зовнішню політику Росії. «Якщо Росія втрутиться знову, наступним етапом може бути внутрішній переворот, де проросійські українські політики візьмуть до рук владу, можливо, зберігаючи Януковича як підставну особу . Українські політики, відповідальні за насильство, залежні своїм політичним виживанням від російської інтервенції. Якщо Росія підтримає внутрішній переворот в Україні, опір буде тільки збільшуватися», – наголошує науковець.
«Це тест для Європейського Союзу. Українські лідери, які організовують насильство і зберігають тісні зв'язки з Росією вже в Європі – зі своїми дипломатичними паспортами, банківськими рахунками, підставними компаніями, дозволами на проживання і лобістами», – вважає Снайдер.
«Якщо Європейський союз не діятиме у в Україні відбудеться підтриманий Росією переворот, – можливими наслідками цього будуть військова катастрофа для Росії та політична криза в Європейському Союзі», – попереджає експерт і закликає ЄС до дії, щоб «не дати Путіну захопити Україну».
Голова комітету у закордонних справах Європейського парламенту Ельмар Брок вважає, прийняттям закону про амністію Янукович показав своє небажання дослухатися до свого народу. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
Європарламентар висловив своє стурбування ситуацією в Україні. «Одностороннім прийняттям суперечливого закону про амністію, президент Янукович показує, що у нього немає бажання прислухатися до вимог свого народу і конструктивно працювати з демократичною опозицією щодо врегулювання кризи, включно з конституційною реформою і законом про вибори. Спіраль насильства треба зупинити, і влада повинні створити умови для цього», – вважає політик.
«Я не розумію, чому люди, які були несправедливо арештовані або жорстоко побиті, і ті, чиї родичі зникли, потребують закону про амністію, щоб побачити, що справедливість нарешті відновлено», – наголосив він.
Ельмар Брок також запитує, на якій підставі жертви вже скасованих законів і далі утримується під вартою, а винуватці насильства є непокараними? «Навіщо нам потрібен закон про амністію, який встановлює нерівні умови і змішує жертв і злочинців», – запитує він.
«Президент Янукович повинен дослухатися до свого народу і вести серйозний, безумовної та недвозначний діалог з опозицією», – наголосив Брок.
«Насильство та залякування не гідні демократичної держави і якщо вони будуть продовжуватися, ми повинні реагувати цільовими санкціями проти тих, хто несе відповідальність, прямо чи опосередковано, за них», – вважає політик.
Захід повинен перестати закликати до перегорів між Януковичем та опозицією. Про це пише відомий економіст, дослідник Інституту Петерсона Андерс Аслунд.у своїй статті на сайті інституту.
На думку Аслунда, перше, що потрібно зрозуміти про Україну сьогодні – це те, що вона ввійшла у стан революції.
Проте, перше і найголовніше у цій ситуації, на його думку, це те, що «Віктор Янукович як президент вичерпав себе».
«29 січня Янукович зробив фатальну помилку. Він змусив парламент голосувати за його версію законопроекту про "амністію" для політичних в'язнів», – вважає Аслунд. Таким чином, на його думку, Янукович втратив усіляку довіру опозиції до себе.
Саме тому, вважає Аслунд, Захід повинен перестати закликати до перегорів між Януковичем та опозицією.
«Швидше Захід повинен бути готовий стати посередником у переговорах, щоб розчистити шлях для його (Януковича – Ред.) виходу. Для цього, ЄС повинен мати високого представника, який би постійно перебував у Києві під час зростання політичної кризи», – вважає Аслунд і додає, що єврокомісар Штефан Фюле був би хорошим вибором, оскільки добре знає українських лідерів.
Також, на думку експерта, ЄС повинен вдатися до санкцій.
«Особисті санкції потрібно застосувати стосовно тих, хто прагне до насильства, але ця стадія може швидко пройти», – вважає Аслунд. На його думку, більш плідним для обговорення зараз є те, що може статися після того, як Янукович піде з посади.
У такому випадку, на його думку, може бути сформовано тимчасовий уряд з усіх опозиційних партій, а нові парламентські вибори проведено протягом трьох місяців. Новий парламент може прийняти нову конституцію.
Віктор Пінчук, Хав’єр Солана, Алєксандр Кваснєвський, Пет Кокс та інші діячі, члени наглядової ради Ялтинської європейської стратегії (YES)вважають, що українські політичні табори стикнулися із безвихіддю, і закликали Захід та Росію об'єднати всі політичні сили в Україні, щоб розпочати конструктивний діалог. Про це йдеться у їхньому листі-зверненні, опублікованому на сайті видання Financial Times.
«Ситуація в Україні вимагає негайних дій. Існує реальна небезпека того, що насильство буде зростати, а стан економіки погіршуватиметься; розпад країни також не поза увагою. Жахливий сценарій для країни в центрі Європи, який видавався неймовірним ще кілька тижнів тому», – вважають політики і наголошують, що «ми повинні уникнути катастрофи».
На їхню думку, внутрішні українські політичні табори стикнулися із безвихіддю і навряд чи будуть в змозі знайти рішення без підтримки міжнародних партнерів.
«США, Росія та ЄС повинні об'єднати всі політичні сили в Україні, щоб розпочати конструктивний діалог та запобігти конфлікту, що в інтересах кожного. Нам потрібен круглий стіл під егідою міжнародної спільноти, сходу і заходу», – наголошують підписанти.
«Україна повинна стати прикладом співпраці між Заходом і Росією. Міжнародне співтовариство має діяти, поки не стало надто пізно, – вважають вони і наголошують: «час для «втоми від України» закінчився»!.
На їхню думку, громадяни України, заслуговують на підтримку міжнародного співтовариства, щоб допомогти політичним лідерам знайти компроміс.
«Не час на ігри з нульовою ставкою. Також не час зводити рахунки за саміт у Вільнюсі. ЄС повинен вийти за рамки свого розчарування. Російський Федерація може використовувати свій вплив, США можуть застосувати свої важелі, щоб полегшити вирішення», – вважають політики.
«Час залучити Україну та українців до свого кола, а не покидати їх. Це час для всіх причетних взяти на себе відповідальність», – наголошують підписанти.
В арсеналі ЄС є й жорсткі економічні санкції, які виявилися ефективними щодо Ірану. Про це заявив в інтерв’ю польській агенції PAP міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, повідомляє Gazeta Wyborcza.
Польща працює над реакцією на різні сценарії розвитку ситуації в Україні. «Серед них є дуже погані і навіть апокаліптичні (сценарії – Ред.), пов’язані із тисячами біженців, які б сягали Західної Європи. Європа залежить від пошуку мирного вирішення кризи (в Україні – Ред.)», – заявив політик.
На думку міністра закордонних справ Польщі, введення надзвичайного стану в Україні як і раніше є реальним.
«Влада в Києві і далі має цей сценарій у розпорядженні», – наголосив він.
Проте Сікорський також нагадав, що ЄС і далі розглядає застосування санкцій щодо України.
«В нашому арсеналі є санкції і не тільки такі, як застосували Канада і США, тобто візові чи фінансові. У нас є повний спектр санкцій, аж до жорстких економічних, які виявилися ефективними щодо Ірану», – наголосив міністр.
«Не в наших інтересах говорити про це заздалегідь, але українське керівництво знає, що ЄС має такі інструменти і що він їх переглядає зараз», – заявив Сікорський.
«Ми повинні винести уроки з помилок, допущених в ході переговорів між ЄС та Україною щодо Угоди про асоціацію», – вважає Сікорський.
Такою помилкою, на його думку, було те, що серед пропозицій Україні, не було пропозиції членства.