Їй вдалося не лише відмовитися від привидів радянського минулого, а й стати однією з динамічніших країн ЄС, якій за кризових умов у Європі ефективно вдається використовувати ситуацію, що склалася, на власну користь. Практично завжди естонці й представники двох інших країн Балтії наголошують на тому, що для реальних змін необхідні величезна політична воля і чітке розуміння, навіщо той чи інший крок, зокрема приєднання до тієї чи тієї організації, потрібен. Нині офіційний Таллінн усіляко підтримує Україну в напрямку підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС і подальшого процесу зближення з об’єднаною Європою. Зрештою, це й не дивно, бо Естонія свого часу зіткнулася практично з аналогічними українським проблемами на шляху своєї трансформації та входження до Євросоюзу.
Про сучасні естонсько-українські відносини та перспективи й перепони на шляху підписання Україною Угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді цього року Тиждень спілкувався з естонським прем’єр-міністром Андрусом Ансіпом, який наприкінці квітня побував з офіційним візитом в Україні.
У. Т.: Якою була мета вашого нещодавнього офіційного візиту до України?
– Метою мого візиту був розвиток політичних й економічних зв’язків між Естонією та Україною. Одне з його завдань – дізнатися, як просувається процес асоціації та зближення з Євросоюзом. Промоція бізнес-інтересів Естонії завжди була завданням її прем’єр-міністра.
У. Т.: Естонський бізнес не лякає поганий інвестиційний клімат в Україні, про що у своїх звітах відзначають усі міжнародні інституції – від Світового банку до Європейської Бізнес Асоціації в Україні?
– Багато великих естонських інвесторів активно працюють на українському ринку, мають багаторічний досвід роботи тут і зацікавлені й надалі інвестувати в країну. Водночас дуже важливо наголосити, що проблеми, які виникають у деяких великих бізнесменів в Україні, були вирішені. З метою заохочення інвестицій вкрай важливо, що ваша країна зробила певні кроки до поліпшення інвестиційного клімату та спрощення податкової системи. Наш досвід підтверджує, що відкрита і прозора система, коли потреба в бюрократичному втручанні мінімальна, є найкращою. Естонські інвестиції в Україну вчетверо перевищують українські в Естонію. Ми, зі свого боку, вітаємо український бізнес у себе в країні.
У. Т.: Як ви оцінюєте перспективи підписання Угоди про асоціацію та ЗВТ з Україною в листопаді? Якою буде позиція Естонії в цьому питанні? Чи справді весь естонський політикум вважає, що Україна потрібна Євросоюзу, і в якій ролі?
– Я сподіваюся, що Угода про асоціацію і поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом буде підписана у Вільнюсі на саміті Східного партнерства, який відбудеться в листопаді цього року. Її підписання виведе відносини вашої держави з ЄС на новий рівень. Україна є частиною європейської сім’ї. Після того як нові угоди наберуть чинності, єдиний економічний простір, який міститиме Євросоюз та країни програми Східного партнерства, повинен розвиватися як наступний етап. Це, безумовно, пожвавить економіку регіону. Поряд з економічною інтеграцією лібералізація візового режиму також є важливою. Естонія підтримає безвізовий режим між Європейським Союзом та Україною, якщо всі необхідні вимоги буде дотримано. Ми можемо говорити про реальну інтеграцію тоді, коли кожен український громадянин зможе пересуватися Європою вільно.
У. Т.: Естонська економіка витримала випробування кризою 2008–2009 років. За рахунок чого Естонії вдалося пом’якшити негативний вплив глобальної кризи на країну? Чому, на вашу думку, суттєві зменшення державних видатків в умовах кризи, зокрема на соціальні виплати, не спричинили масових протестів, як це було в деяких інших державах Європи? Естонці виявилися свідомими, що така політика необхідна, і в суспільстві є велика довіра до влади?
– Ми повинні визнати, що криза торкнулася нас досить гостро. Сукупне падіння економіки Естонії становило близько 20%, а це вдвічі більше, ніж у середньому по ЄС. Рівень безробіття в країні злетів із 4% до майже 20% менше ніж за два роки. Справді, все могло піти гірше. Естонії пощастило зосередити досить високий рівень державних резервів, які були доступні й необхідні під час кризи. Нам також вдалося оперативно залучити ресурси структурних фондів ЄС, щоб пом’якшити спад в економіці. Багато уваги було приділено тому, щоб пояснити ситуацію, проконсультуватися в різних зацікавлених сторін, зокрема в академічних колах. Загалом я вважаю, що наш народ розумів складність ситуації, яка склалася, а тому належним чином були сприйняті й відповідні заходи уряду.
У. Т.: Які ви бачите перспективи економіки Естонії в умовах єврокризи? На що саме країна зробила ставку?
– Естонія разом з іншими країнами Балтії була найдинамічнішим регіоном ЄС. За такою самою схемою, як очікується, відбуватиметься розвиток і найближчим часом. Я впевнений, що бюджетно-податкова дисципліна є неодмінною умовою стійкого зростання. При цьому ми покладаємося на розвиток освіти, інноваційну сферу та виробничі інвестиції. Належне поєднання таких капіталовкладень, безумовно, забезпечить успіх економіці.
У. Т.: Проблеми української економіки безпосередньо пов’язані з тим, що вона базується на олігархічній моделі. Натомість в Естонії немає олігархів. Це результат швидкої прозорої приватизації через прямий продаж державних активів із розрахунком на іноземні інвестиції?
– Ви самі вже частково відповіли на це запитання. Також наголошу на важливості незалежних засобів масової інформації, а також нормальному функціонуванні банківської системи.
У. Т.: Вочевидь, зважаючи на російський енергетичний чинник, Естонія активно переходить до використання нетрадиційного палива. Якими є пріоритети країни в цій сфері?
– Наші поклади горючих сланців забезпечили Естонії місце в числі найменш енергозалежних країн у ЄС. Технології видобутку сланцевої нафти використовуються в Естонії протягом останніх майже 100 років. Останнім часом ми розпочали реалізацію кількох проектів в інших країнах, щоб поширювати і використовувати ці знання. Також розробляємо додаткові та альтернативні підключення до енергосистем інших країн ЄС, зокрема коли йдеться про електроенергію і газ, особливо скраплений.