Олівер Штункель професор Школи міжнародних відносин Фундації Жетулью Варгаса в Сан-Паулу, Бразилія

Спроба Бразилії забезпечити участь лідера Росії в саміті G20 відвертає увагу від пріоритетів її головування

Світ
16 Травня 2024, 18:34

Оригінал статті опубліковано у виданні Estadão de São Paulo

Саміт лідерів G20 у Ріо-де-Жанейро в листопаді 2024 року — історична можливість для бразильського уряду привернути увагу до актуальних питань  глобального порядку денного й показати себе ключовим гравцем у пошуках рішень найскладніших сучасних викликів, таких як зміни клімату, голод та необхідність реформування міжнародних організацій, багато з яких ще не адаптувалися до умов нового мультиполярного світу XXI століття. У цих трьох сферах, визначених Бразилією як пріоритети під час її головування в G20, рішучі дії на часі, більш ніж ніколи в минулому.

Дані Організації Об’єднаних Націй з питань харчування й сільського господарства (ФАО) свідчать, що у світі приблизно 750 мільйонів людей страждають від голоду. Це призводить до величезних людських страждань і постійно підвищує ризик геополітичної нестабільності та міграційних криз. У сфері запобігання кліматичним змінам світ потребує невідкладних кроків, щоб запобігти такій ситуації, коли підвищення температури й екстремальні погодні явища зроблять протягом наступних десятиліть такі регіони, як Близький Схід, непридатними для проживання. Водночас реалізація реформ у структурі глобального управління є пріоритетною. Урешті-решт неприпустимо, що, наприклад, уже 80 років після свого заснування Міжнародний валютний фонд усе ще жодного разу не був очолений громадянином країни, що розташована поза Європою. Так само склад Ради Безпеки ООН відтворює світ 1945 року, а не 2024-го, серйозно ставлячи під сумнів легітимність своїх рішень.

Читайте також: Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації

Однак дискусія, яка триває вже з 2023 року, може відвернути увагу від самого саміту. Чи приїде очільник Росії Владімір Путін на зустріч лідерів у Ріо-де-Жанейро, чи РФ буде представлена своїм міністром закордонних справ, як це було під час останніх двох самітів G20 2022-го в Індонезії та 2023-го в Індії. 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням його у викраденні тисяч дітей в Україні внаслідок російської агресії проти цієї країни. Як підписант Римського статуту — міжнародної конвенції, на якій ґрунтується вся діяльність МКС, Бразилія в принципі зобов’язана затримати президента Росії. Такий сценарій є чисто гіпотетичним. Але, якщо Путін не отримає гарантії від Бразилії, що його не заарештують, він не поїде до Ріо-де-Жанейро. Зіткнувшись із такою ж дилемою, уряд Південно-Африканської Республіки — країни, яка також підписала й увела в дію Статут, вирішив «не запрошувати» Владіміра Путіна на саміт BRICS, що 2023 року провела Південна Африка. Як заявив експрезидент Південно-Африканської Республіки Табо Мбекі: «Ми не можемо сказати президентові Путіну: “Будь ласка, приїжджайте до Південної Африки”, а потім затримати його. Водночас не можемо сказати, що він може приїхати й не затримувати, бо порушили б наш закон, а ми не можемо поводитися як уряд, що не шанує право».

Одним з найневдаліших утручань у геополітику із часу його повернення до палацу Планалту (офіційна робоча резиденція президента Бразилії. — Ред.) були слова Лули в інтерв’ю у вересні 2023 року, що Путін не буде арештований, якщо приїде до Бразилії на саміт G20, ігноруючи, що це рішення належить не виконавчій владі, а судовій.

Після шквальної критики від різних організацій з прав людини Лула відкликав свої слова, але не без закиду на адресу МКС щодо упередженості його проти країн, що розвиваються, і навіть натякнув на намір розглянути можливість виходу Бразилії зі складу цієї міжнародної установи. Це були заяви, які по своїй суті глибоко суперечать традиційним засадам бразильської зовнішньої політики. У спробі відстояти свою позицію президент навіть заявив, що не знає нічого про МКС. Це було справжнім соромом для президента, який пишається своїм досвідом у справах геополітики.

Наприкінці 2023 року бразильський уряд надав Міжнародній комісії з міжнародного права ООН документ як правову думку, у якій намагається юридично обґрунтувати можливість прибуття російського президента в Бразилію. Документ обстоює право невиконання ордерів МКС про затримання глав держав, чиї країни не є підписантами Римського статуту, таких як Росія  (відкликала свій підпис 2016 року), США, Китай, Індія та Ізраїль, серед інших. Теза сприймається експертами як слабка, і Міжнародний кримінальний суд до того вже визначився із цього питання: Йорданія, яка представила подібні аргументи й не затримала тодішнього президента Судану 2017 року, попри дійсний судовий ордер, порушила Римський статут.

Така діяльність бразильського уряду привертає увагу через дуже маленьку імовірність, що Путін приїде. Сам переліт над територією хоч однієї зі 124 країн — учасниць Римського статуту може бути ризиком для президента Росії. Однак бразильська позиція змушує західні уряди готувати план «Б» на випадок присутності на саміті Путіна, включно з можливим скасуванням в останню хвилину участі своїх лідерів.

Ця лише гіпотетична ситуація може відвернути увагу від пріоритетів бразильського президентства. У такий спосіб стратегія Бразилії збільшує ризик того, що саміт запам’ятається аж до самого початку його засідання суперечками про можливу участь Путіна, а не через амбітні цілі, яких Бразилія хоче досягти в боротьбі з голодом та зміною клімату.

Перекладено в межах проєкту «Адвокація України на Глобальному Півдні через співпрацю між аналітичними центрами та університетами», який здійснює Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження.