Символічно, що людиною 2011 року впливовий американський журнал The Time визнав саме "протестувальника", адже 2011 рік відзначився низкою протестів, багато з яких стали повортним моментом в розвитку країн.
Так, головним сюрпризом нинішнього року для світової спільноти стали протести в країнах Північної Африки та Близького Сходу, де населення традиційно вважалося покірним своїм правителям.
Перші «паростки» подій, які згодом отримали назву «жасминова революція» розквітли наприкінці грудня 2010 року у Тунісі. Країною прокотилася перша хвиля масових протестів проти правлячого режиму президента Зін аль-Абідін бен Алі, статки якого зростали на тлі поширення країною бідності. Після загибелі людей під час протестів, у січні соціальне обурення вилилося у переворот. Зін аль-Абідін бен Алі, який перебував біля керма влади протягом 23 років, був змушений тікати з країни. Влада перейшла спочатку до глави уряду, а потім – до голови парламенту Тунісу. Згодом колишнього президента і та членів його родини заочно засудили до тривалого ув’язнення за корупцію, шахрайство, незаконне зберігання наркотиків і зброї. В жовтні в країні відбулися вибори, на яких було обрано раніше заборонену ісламську Партію відродження.
Після Тунісу, у лютому розпочалися страйки у Єгипті. Згодом вони переросли у масові акції протесту з вимогами економічних та політичних реформ. Протестувальники домоглися відставки та подальшого судового переслідування президента країни Хосні Мубарака. Під час акцій протесту у Єгипті загинуло понад 800 осіб, а кілька тисяч отримали поранення. Суд звинувачує Мубарака у корупції, зловживанні службовими повноваженнями, незаконному збагаченні і підбурюванні до застосування сили щодо демонстрантів під час заворушень. Після повалення Мубарака до влади в країні прийшли військові. На початку грудня в країні було проведено перший тур виборів, на яких перемогу отримала ісламістська партія "Братів-мусульман".
З Єгипту неспокіні настрої перекинулись на сусідна держави. Так, протести відбулися в Алжирі, Бахрейні, Марокко, а також Ємені та Сирії. У двох останніх країнах, придушення масових протестів проти диктатури супроводжувалися кровопролиттям. Зокрема у Сирії від початку протестів загинуло більше 3,5 тис. людей, але акції непокори тривають й досі. У травні Євросоюз запровадив санкції проти низки високопоставлених сирійських чиновників, а також кількох великих компаній, пов'язаних з сирійським керівництвом. На початку вересня Євросоюз ввів ембарго на імпорт нафти з Сирії, а в середині листопада Ліга Арабських держав призупинила членство Сирії в організації.
У лютому після арешту лідера опозиції народні виступи почалися у Лівії. Люди протестували проти диктаторського режиму Муаммара Каддафі. Згодом протести переросли у громадянську війну. З березня в країні здійснювалась військова операція союзників під проводом НАТО. 20 жовтня лівійські повстанці знищили Каддафі недалеко від міста від міста Сірт. А 31 жовтня сили НАТО покинули Лівію. Наразі в країні вже сформовано тимчасовий уряд.
Несподіванкою для всього світу також стали протести в традиційно спокійному Ізраїлі, де 320 тисяч громадян країни вийшли на вулиці з вимогами покращення рівня життя. Демонстранти вимагали від уряду вжити заходів щодо зниження вартості житла та продовольства. Загалом, нині серед громадян країни зростає незадоволення соціальною нерівністю, несправедливістю та корупцією влади.
Також хвиля протестів прокотилася країнами Латинської Америки. Так, у Чилі молодь вийшла на протести з вимогою реформування проведення державних шкіл. Хвиля протестів, які, через грюкання протестуючими каструлями отримали назву «каструльні бунти», вилилися в запеклі сутички з поліцією.
Не обійшли акції протесту і Європу. Зокрема, хвиля протестів, викликана погіршенням рівня життя в наслідок фінансової кризи, прокотилася Грецією, Іспанією, Італією, Португалією, Францією, Бельгією. Протести супроводжувалися сутичками з поліцією. При цьому, в Греції масові протести мали місце кілька разів з апогеєм 17 жовтня, коли в країні почався тиждень страйків за участю службовців державного сектора економіки, вчителів шкіл, викладачів університетів, медиків, банківських працівників, податківців, поліції, пожежників та автозаправників.
Потужні безлади, які виникли в наслідок стихійного протесту у Великобританії, завдали суттєвої шкоди країні. Протест проти дій поліції, яка вбила молодого чоловіка, переріс у погроми магазинів та мародерство. 1073 затриманим поліцією учасникам безладів пред'явлені звинувачення в мародерстві та організації підпалів.
Крім того, нещодавно поліція Лондона, посилаючись на заборону демонстрацій, розігнала протест активістів ультраправої організації «Ліга Англійської Оборони», яка виступає проти ісламізації Британії.
А 30 листопада у Великій Британії пройшов наймасштабнійший страйк за останні 30 років. Страйк підтримали більше 2 млн лікарів, вчителів, водіїв громадського транспорту і навіть прикордонників. Робітники виступають проти намірів уряду зменшити дефіцит бюджету на $185 мільярдів за рахунок скорочення пенсій, збільшення пенсійних внесків та робочих годин.
Не пасуть задніх щодо протестів і громадяни комуністичного Китаю. Протягом останніх кількох років антиурядові протести стали звичним явищем для КНР, проте їх радіус охоплював здебільшого сільську місцевість. Але останні протести набули більш жорсткого характеру та охопили міста від Півночі до Півдня країни. Тут, окрім незадоволення щодо існуючої економічної, політичної та соціальної ситуації в країні, гнів народу підсилює зростаючий рівень корупції та зловживання владою з боку правоохоронних органів.
Цьогорічні демонстрації почалися з 80-тисячного міста Зенгченг (в північній провінції Гуангдонг) та зачепили інші міста в центральному Китаї. Так, у двох містах пролунали вибухи під урядовими будівлями, а в південному регіоні Внутрішня Монголія почалися етнічні протести. Так з вересня тривають протести жителів селища Укан в провінції Гуандун. Вони протестують проти захоплення землі в селищі місцевою владою. Місцеві чиновники обіцяють зупинити захоплення земель, проте кажуть, що ті, хто підіймав заворушення у селищі, будуть покарані.
Крім того, за допомогою протестів мешканці міста Даліан добилися винесення за межі міста нафтохімічного заводу, який завдавав шкоди екології.
Одним з масових протестних явищ став також рух «Захопи Волл-стріт», який зародився у вересні в Нью-Йорку та протестує проти соціально-економічної політики влади, проти банківських корпорацій і великих монополій. Демонстрації на підтримку руху "Захопи Волл-Стріт" пройшли по всьому світу, зокрема, в Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Японії, Китаї, Тайвані, Південній Кореї, Індонезії, Італії, Греції, Німеччині та Великобританії.
Вибори 4 грудня в Москві та звіти міжнародних спостерігачів про численні порушення спровокували протестні настрої і в Росії. Так, 10 грудня у Москві відбувся мітинг на Болотній площі проти фальсифікації результатів парламентських виборів. На мітинг зібралось за різними підрахунками від 30-ти до 50 тис осіб. Мітинг завершився прийняттям резолюції, в якій вимагається «негайне звільнення всіх політв'язнів, скасування підсумків фальсифікованих виборів, відставка голови центральної виборчої комісії Чурова і розслідування його діяльності, розслідування всіх фактів порушень і фальсифікацій, покарання винних, реєстрації опозиційних партій, прийняття демократичного. Подібні акції відбулися майже у всіх регіонах Росії. Наступну акцію було проведено 24 грудня, коли в Москві на проспекті Сахарова зібралось близько 130 тисяч учасників. До резолюції, яку прийняли на Болотній площі, додали ще два нових пункти. Один із них стосується створення об'єднання виборців для розслідування порушень на виборах, інший містить заклик до мешканців країни «не віддати Володимиру Путіну жодного голосу на виборах 4 березня 2012».
Протестами відмітився і день незалежності Казахстану 16 грудня, коли на вулиці міста Жанаозен вийшли нафтовики, які вимагали підвищення заробітної плати. В результаті сутичок страйкуючих з поліцією, загинули 16 осіб, десятки отримали поранення, а 16 людей було заарештовано «за участь у масових заворушеннях». До 5 січня в місті діє комендантська година, будь-які мітинги заборонені.