Нещодавно газета The Washington Post повідомила, що група хакерів, пов'язаних з Росію, стоїть за масштабною кібератакою вірусу NotPetya на держустанови в Україні. Крім того, за Служба безпеки України повідомила про численну кількість інцидентів 2017 року, пов'язаних із російськими шпигунами на українській території.
Після окупації Донбасу та анексії Криму, Москва активно втручається у внутрішню політику Києва та веде кампанію з дискредитації української влади. Зокрема, прикладом може слугувати останній скандал у Кабміні із арештом перекладача прем'єр міністра Володимира Гройсмана – Станіславом Єжовим.
Однак Україна не єдина країна, у чиї внутрішні справи намагається втрутитися Кремль.
Тиждень.ua спробував зібрати інформацію про втручання РФ у вибори та загалом у внутрішню політику різних країн світу протягом останнього часу.
США
Центральне управління розвідки 10 грудня 2016 року повідомило, що Росія втрутилася в вибори в США, щоб допомогти Дональду Трампу стати президентом. Згодом, у Комітеті з розвідки Сенату погодилися з відповідними підозрами американських спецслужб.
У відповідь на втручання Росії у внутрішні справи країни Вашингтон вислав з країни 35 російських дипломатів і закрив два російських дипломатичних компаунди в Нью-Йорку і Меріленді, а також запровадив економічні санкції проти Кремля.
Крім того, у ході розслідування було встановлено, що за останні роки близько 470 облікових записів в Facebook, які ймовірно пов'язані з РФ, витратили 100 тис. доларів на тисячі оголошень в соцмережі, які рекламують соціальні і політичні повідомлення. Так, у період з 2015 року по 2017 рік зареєстровані в РФ користувачі розмістили в Facebook майже 80 тис. постів, спрямованих на розкол американського суспільства щодо соціальних і політичних проблем.
Соціальна мережа Twitter також повідомила, що ідентифікував 2752 фейкових облікових записів, пов'язаних із російськими тролями. Зазначається, що вони опублікували близько 1,4 мільйонів повідомлень про вибори 2016 року, це становить 0,74% від загальної кількості повідомлень, пов'язаних з виборами.
Водночас компанія Google виявила факти експлуатації російськими операторами платформ компанії для впливу на президентські вибори США 2016 року. Зокрема, як зазначається, десятки тисяч доларів були витрачені на рекламу з російських акаунтів, які займалися розповсюдженням дезінформації на продуктах Google, у тому числі YouTube, Gmail і сервісі онлайн-реклами DoubleClick.
Додамо, що 8 січня 2018 року спецпрокурор США Роберт Мюллер заявив про намір допитати Трампа в рамках провадження щодо втручання РФ у вибори.
Сирія
У березні 2011 року в Сирії розпочалися антиурядові виступи. Протести швидко переросли у збройне повстання, а воно — у затяжну громадянську війну. Основними вимогами опозиції, яку згодом підтримали США, були відставка президента Башара Асада та його уряду, а також проведення в країні демократичних виборів.
Натомість у вересні 2015 року Росія підтримала режим Асада та розпочала повітряну кампанію в Сирії, що суперечило міжнародному праву. Тоді Москва заявила, що метою "операції" є надання допомоги сирійському уряду в поверненні території, а також, знищення екстремістських угруповання.
Натомість деякі факти свідчать про те, що російські літаки атакують насамперед сили поміркованої сирійської опозиції, яка протистоїть як силам Асада, так і терористам "Ісламської держави". Зокрема, у ході авіаударів урядових військ спільно з російськими союзниками 6 січня 2018 року загинули щонайменше 17 мирних жителів.
Так, завдяки військовій підтримці Росії, режиму Асада вдалося зміцнити свої політичні та військові позиції в конфлікті, зокрема, і в протистоянні з опозицією.
Франція
У травні 2017 року в Франції пройшли президентські вибори, під час яких з'явилася низка повідомлень про спроби Росії втрутитися в їх перебіг.
Зокрема, у штабі майбутнього президента Еммануеля Макрона неодноразово висловлювали стурбованість щодо впливу Москви на вибори. Так, генеральний секретар руху "Вперед!" Рішар Ферран у лютому повідомив, що Макрон став обʼєктом фейкових новин і дезінформації РФ.
"Цих два сайти (Russia Today і Sputnik – Ред.) за кілька тижнів розповсюдили наклепи про кількох кандидатів, у тому числі Еммануеля Макрона, і виказують підтримку Марін Ле Пен. Росія… втручається у французьку передвиборну кампанію з виборів президента, і це ненормально", – наголосив Бенджамін Гріве, прес-секретар руху "Вперед!".
Зазначимо, що лідер правого "Національного фронту" Ле Пен відкрито захоплюється президентом РФ Владіміром Путіним, а її партія отримала мільйони доларів від російських банків.
На французьких виборах РФ підтримувала не лише Ле Пен. Зокрема, за даними ЗМІ, колишній прем'єр-міністра Франції Франсуа Фійона також заручився підтримкою Москви. Так, за місць до виборів він опинився на вершині опитувань громадської думки, опублікованих Sputnik, які суперечили іншим французьким опитуваннями.
Уже після виборів, у ЗМІ з'явилася інформація, що російські розвідники намагалися шпигувати за виборчою кампанією Макрона через фальшиві облікові записи на Facebook. Зазначалося, що близько двох десятків облікових записів було створено для проведення спостереження за посадовими особами кампанії Макрона та іншими близькими до нього особами.
Однак, незважаючи на дії Москви, перемогу на виборах здобув кандидат від руху "Вперед!" Еммануель Макрон.
Македонія
Проект з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) у червні 2017 року повідомив, що офіцери Служби зовнішньої розвідки та ГРУ РФ спільно із працівниками російського посольства намагалися впливати на внутрішню політику Македонії, щоб не допустити її вступ у НАТО.
За даними проекту, Македонія вже протягом дев'яти років перебуває під впливом Москви. За даними розвідки, почесні консульства Росії у містах Бітола та Охрід діють як розвідувальні бази.
"РФ використовує методи "м'якої сили" як частину стратегії з ізолювання Балкан від впливу Заходу. Крім того, російська зовнішня політика перебуває в тісній взаємодії з енергетичною стратегією, мета якої – отримати контроль над стратегічними енергетичними ресурсами країни", – зазначено у звітах.
За повідомленнями розвідки, російські агенти протягом багатьох років займалися вербуванням колишніх і діючих працівників македонської армії і поліції, щоб створити критичну масу людей з військовою підготовкою і в потрібний політичний момент використовувати їх в російських інтересах.
Латвія
Бюро із захисту Конституції Латвії повідомило, що Росія в 2016 році шпигувала проти окремих латвійських політиків, журналістів та державних установ. Однією з причин, директор Бюро Яніс Майзітіс назвав посилення присутності сил НАТО в регіоні.
Крім того, Латвія неодноразово фіксувала російські судна та літаки поблизу своїх кордонів, а іноді й в латвійській економічні зона. Так, серед останніх – 17 листопада Національні збройні сили Латвії повідомили, що помітили три російські військові літаки (два Су-27 та один Іл-76) поблизу кордону країни. Згодом, неподалік державного кордону країни були зафіксовані підводний човен Дмитров класу Kilo Збройних сил РФ та російський буксир Туман.
Німеччина
У Німеччині 24 вересня 2017 року відбулися парламентські вибори. Однак уже влітку глава Федерального відомства з охорони конституції Німеччини Ханс-Георг Масен повідомив, що представники російських розвідувальних служб активно працюють у Німеччині і, цілком можливо, здійснять спробу втручання в майбутню передвиборчу кампанію.
Зокрема, основні побоювання спецслужб були пов'язані з тим, що в результаті атак російських хакерів на сервери Бундестагу в попередні роки, могли бути викрадені великі об'єми конфіденційної інформації.
Згодом глава Міністерства закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон заявив про численну кількість свідоцтв втручання Росії у вибори в Німеччині. Водночас офіційні докази, на підтвердження його слів, наразі не оприлюднені.
- Читайте також: Топ-11 подій світу. Підсумки за 2017 рік
Іспанія
У Каталонії, автономній області Іспанії, 1 жовтня 2017 року відбувся референдум за незалежність. Уряд регіону заявив, що за відокремлення від Іспанії висловилися 90% каталонців, а всього в голосуванні взяли участь близько 2,3 млн осіб.
Міністри оборони і закордонних справ Іспанії 13 листопада повідомили про втручання груп з Росії у референдум про відокремлення Каталонії. Вони наголосили, що мають у своєму розпорядженні докази того, що державні і приватні групи на території Росії та Венесуели в рамках масштабної кампанії використовували Twitter, Facebook та інші соціальні мережі і сайти, щоб просувати сепаратистські ідеї та впливати на громадську думку напередодні плебісциту.
Зокрема, глава МЗС Іспанії Альфонсо Дастіс вказав, що Мадрид виявив у соцмережах фейкові профілі, половина з яких обслуговувалася з Росії. За його словами, ці акаунти були створені для поширення інформації, яка перебільшує переваги відділення Каталонії від Іспанії.
"Уряд підтвердив той факт, що багато таких повідомлень і операції, які з'являлися через соціальні мережі, надходять з території Росії", – наголосила міністр оборони Марія Долорес де Коспедаль.
Молдова
Президент Молдови Ігор Додон, відомий своєю проросійською позицією, веде політичну діяльність щодо зближення Кишинева та Москви.
Зокрема, у жовтні в рамках саміту СНД, президент Молдови провів зустріч з лідером Росії Владіміром Путіним, на якій виступив за відновлення торгово-економічних зв'язків між країнами. Додон також запевнив Путіна, що не підпише жоден антиросійський закон та наголосив на позитивних зрушеннях у відносинах між країнами.Сторони обговорили проблему конфлікту в Придністров'ї та заявили про плани його врегулювання. Однак, уряд Молдови, який не поділяє позиції проросійського лідера країни, наголосив на необхідності виведення військ РФ з території республіку, з відповідним проханням Кишинів звернувся до ООН ще в серпні.
Крім того, після відмови Додона підписати закон про заборону російської пропаганди, Конституційний суд Молдови 5 січня 2018 року тимчасово усунув його з посади президента.
Велика Британія
У Великій Британії 1 листопада виборча комісія почала розслідування в справі про фінансування кампанії з виходу з Європейського союзу (Brexit) на тлі побоювань щодо можливого російського втручання в демократичні процеси.
Так, комісія планує перевірити, чи не порушив один із найбільших спонсорів кампанії, мільйонер Аарон Бенкс, правила фінансування напередодні референдуму 2016 року. Зокрема, розслідування стосуютиься пожертвування на суму 2,3 мільйона фунтів стерлінгів.
Крім того, парламентський комітет з питань цифрових технологій, медіа та спорту Британії надіслав лист засновнику Facebook Марку Цукербергу із запитом щодо можливого втручання Росії в референдум. У листі голова комітету попросив компанію надати інформацію про діяльність акаунтів до та під час британського референдуму в 2016 році та під час парламентських виборів 2017 року.
Крім того, у грудні минулого року в Вашингтоні під час слухань про втручання Росії в вибори США сенатор Ангус Кінг повідомив, що кібер-оперативники РФ почали роботу стосовно підтримки референдуму про незалежність у Шотландії.
Так, 28 березня парламент Шотландії проголосував за проведення другого референдуму про незалежність від Британії. Тоді перший міністр Шотландії Нікола Стерджен запропонувала провести новий референдум у кінці 2018 року або на початку 2019 року. Згодом, вона заявила, що має намір провести референдум після того, як завершиться процес виходу Великої Британії зі складу ЄС. Серед причин відповідного рішення називають – поразку на дострокових виборах до британського парламенту та втрату третину депутатських місць.
Зазначимо, що перший референдум з питання про незалежність Шотландії пройшов 18 вересня 2014 року. За остаточними результатами, за незалежність Шотландії висловилися 44,7% виборців, проти – 55,3%.
Сербія
У листопаді 2017 року міністр закордонних справ і віце-прем'єр Сербії Івіца Дачич заявив, що Белград не буде приєднуватися до європейських антиросійським санкцій і прагне, аби обмеження були якомога швидше скасовані. Міністр також повідомив, що Сербія бажає підтримувати з РФ "всеосяжну співпрацю і дружні відносини" в різних сферах, включаючи військово-технічну.
Згодом, президент Сербії підтвердив відповідні заяви. Так, Олександр Вучич у ході зустрічі з президентом РФ Владіміром Путніом повідомив, що країна не приєднається до санкцій Євросоюзу і США щодо Росії через анексії Криму.
Водночас сербський політолог Венцислав Буїч заявив, що Сербія вже 30 років перебуває під прихованою окупацією Кремля.
"Саме так, вже 30 років Сербія фактично перебуває під такою негласною, прихованою окупацією Кремля – з того часу, як російське КДБ (тоді було КДБ і фактично залишилось) привело до влади Слободана Мілошевича в Сербії, тобто в колишній Югославії", – повідомив він.
Мексика
Радник адміністрації США з національної безпеки Герберт Макмастер 8 січня 2018 року повідомив, що російська влада запустила кампанію з впливу на президентські вибори в Мексиці. За його словами, вже є докази втручання Росії в мексиканські президентські вибори, заплановані на липень 2018 року.
Згідно із соціологічними опитуваннями, лідером перегонів є колишній мер Мехіко Андерс Мануель Лопес Обрадор, який керує антикорупційною платформою.