Українців обурює спілкування з держслужбовцями російською мовою
Відомий борець за українську мову пенсіонер з Миколаївщини Анатолій Ільченко виграв кілька десятків позовів за українську мову. Зокрема, вперше – у липні 2005 року, коли суд зобов’язав Міський інформаційно-розрахунковий центр видавати йому квитанції для оплати комунальних послуг українською мовою. Згодом відсудив в Управління МВС України в Миколаївській області 600 гривень морального відшкодування. Виграв також два позови у Центрального райвідділу міліції, один у Ленінського райвідділу міліції, три – у міської ради тощо.
Однак, дві третини позовів Ільченка суди не задовольнили. Наприклад, суд дійшов до висновку, що обов’язковому перекладу підлягають виступи посадових осіб усіма мовами, крім російської, і визнав правомірним те, що начальник департаменту міськвиконкому оголошував інформацію в ефірі радіостанції "Бузька хвиля" російською мовою. У липні 2008 року суд не задовольнив позов Ільченка до Апарату Верховної Ради щодо перекладу українською мовою виступів іншими мовами на засіданнях парламенту.
Один з останніх таких позовів Ільченка був у червні минулого року до голови Миколаївської облради Ігоря Дятлова щодо його інтерв'ю радіостанції «Ера» російською мовою. Втім, про рішення суду у ЗМІ не повідомлялося.
Відомий правозахисник з Луганська Сергій Мельничук минулого року подав до суду дві скарги. В одній з них він скаржиться на Луганське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Луганській області у зв'язку з використанням російської мови у роботі правоохоронців. Друга скарга до Східноукраїнського національноого університету імені Володимира Даля стосувалась можливості надання йому освіти українською мовою. У скаргах Мельничука йдеться про моральне відшкодування у 5 тис. євро.
Набув резонансу випадок з дніпропетровським пенсіонером, колишнім бойовим пілотом та полковником Віктором Таратушкою, якого побили інспектори ДАІ за прохання розмовляти з ним українською мовою. У 2009 році він подав позов до суду. Від міліціонерів чоловік сподівався отримати 100 тисяч гривень компенсації за заподіяну моральну шкоду.
Автомобіль Таратушки зупинив патруль ДАІ для перевірки документів. Пенсіонер попросив інспектора говорити з ним українською мовою, як цього вимагає законодавство. Інспектор, за словами позивача, обурився і покликав іншого сержанта. Удвох вони побили водія.
Дізнавшись про позов Таратушки, працівники ДАІ висунули пенсіонерові зустрічні звинувачення – за порушення громадського порядку. Проте в прокуратурі цій справі не дали розвитку. Інспекторів Державтоінспекції звільнили. За рішенням суду з міліції стягнули чотири тисячі гривень.
До речі, українці також позивалися в суд, вимагаючи спілкуватися українською мовою від прем'єр-міністра Миколи Азарова та колишнього мера Києва Леоніда Черновецького.
Так, до Азарова минулого року позивався мешканець Лисичанська Луганської області Віталій Шведов. Про рішення суду у ЗМІ не повідомляли.
А російська мова Черновецького обурила члена Комісії людських та громадянських прав Світового конгресу українців Володимира Богайчука. Втім, йому відмовили у задоволенні позову, пояснивши, що "російській мові гарантується вільний розвиток і використання".
Через мову судяться з компаніями
Викладач кафедри програмування Львівського національного університету ім. Франка Святослав Літинський подав у суд на компанію Samsung за те, що кнопки на купленій ним пральній машинці підписані російською мовою. Він вимагав від міжнародної компанії переписати назви на техніці або наклеїти українські наліпки і заплатити йому символічну моральну компенсацію у 100 грн. У компанії відповіли, що пральні машини з українськими написами на панелі в Україну не завозять.
У квітні цього року львів’янин Василь Штибель позивався до суду на "Райфайзен Банк Аваль" за відмову банку надавати виписки українською мовою. Суд задовольнив позов клієнта банку. Апеляційний суд підтвердив це рішення.
До Європейського суду з прав людини поскаржився Володимир Богайчук, що вісім років судився в українських судах з автосалонами, вимагаючи надавати інструкцію на продукцію державною мовою. Купивши в автосалоні "АвтоЗАЗу" "Таврію", йому видали сервісну книжку та інструкцію з експлуатації російською мовою. На прохання надати їх українською йому відмовили, пояснивши, що "технічна інформація є складною в перекладі українською мовою". Українські суди відхилили його позов. Богайчук поскаржився в Євросуд.
Згодом він вирішив купити "Шкоду Октавію". В офіційному салоні також не надали інструкції українською мовою. Богайчук поскаржився у головне управління із захисту прав споживачів. Однак, Держспоживстандарт відмовився штрафувати "Шкоду". Суд проти відомства Богайчук виграв. Однак впродовж року чиновники не штрафували "Шкоду".
Громадські протести на захист української мови
В Україні часто проводять акції на захист української мови. Наприклад, у лютому в Києві громадськість столиці провела акцію "Хочемо читати українську пресу!", виступаючи проти дискримінації україномовних громадян з боку друкованих ЗМІ, які видають свій наклад російською, хоча за ліцензійним свідоцтвом мають це робити або українською, або, принаймні, двома мовами. Акція пройшла під стінами Подільського районного суду, куди напередодні подав свою заяву проти видання "Комсомольская правда в Украине" громадський діяч Сергій Пархоменко.
"За ліцензією це видання має виходити двома мовами, але ні я особисто, ні будь-хто не бачив ні одного випуску "Комсомолки" українською мовою", – каже позивач.
"Виявляється, в Україні можна не лише дискримінувати за мовною ознакою більшість громадян, а у нас україномовних є близько 70% населення, але й нахабно порушувати закон, не маючи за це кари", – наголошує Пархоменко.
Як повідомив Тиждень.ua адвокат Володимир Руденко, суд поки не прийняв отстаточне рішення за цим позовом. Очікується, що суд прийме відповідне рішення 5 вересня.
Українці відстоюють своє право на спілкування державною мовою і у закладах громадського харчування. ВО "Не будь байдужим" з ініціативи «Дріжджі» та «И так поймут!» вручили антипремію найбільш послідовному українофобському закладу громадського харчування «Гнилий кабак-2012» у березні цього року у Всесвітній день прав споживача. За результатами моніторингу 2012 року таким закладом стала мережа ресторанів «Муракамі». Активісти вказали, що вони залишали щонайменше 5 записів у книзі пропозицій та відгуків, зокрема, вказуючи на відсутність україномовного меню та розрахункових документів, однак адміністрація закладу на них не відреагувала.
У п’ятірці українофобських закладів також визначили мережі «Танукі», «Козирна карта» кафе-кондитерська «Lollipop sweets» та ресторан «Шампань».
Крім того, активісти назвали п'ять компаній-українофобів: інтернет-магазин «Розетка.ua», Audi, взуттєва мережа «Інтертоп», Samsung та «Квас-Тарас».