Українсько-польські конфлікти у 2016 році. Розбиті пам’ятники і спалені прапори

10 Січня 2017, 17:56

У ніч на 10 січня на Львівщині невідомі вандали пошкодили пам’ятник вбитим полякам, які загинули від рук гітлерівських військ у 1944 році у с. Гута-Пеняцька Бродівського району. Протягом 2016 року між українцями і поляками також неодноразово виникали конфлікти на історичному ґрунті. Часто в ситуацію доводилось втручатись політикам та дипломатичним відомствам країн. Тиждень вирішив зробити добірку найгучніших скандалів.

Зокрема, 22 липня Нижня палата польського парламенту ухвалила резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її геноцидом польського народу. За рішенням Сейму, 11 липня оголосили Національним днем пам’яті.

Перед цим Порошенко у Варшаві поклав квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії, ставши на коліно перед ним. Президент Польщі Анджей Дуда високо оцінив такий крок української делегації.

У свою чергу, комітет Верховної Ради України у закордонних справах висловив жаль, що Сейм Республіки Польща проігнорував пропозицію Верховної Ради України спільно вшанувати жертв Волинських подій шляхом ухвалення спільної заяви, проект якої був заздалегідь переданий польським парламентарям та залишився без будь-якої реакції.

Тоді у Раді заявили, що підтримують доцільність продовження фахового діалогу між істориками України та Польщі з метою розкриття усіх досі нез’ясованих фактів.

 У жовтні в Польщі на кладовищі в селі Верхрата вандали зруйнували пам'ятник українцям, які загинули в роки Другої світової війни, в тому числі і воїнам УПА.

Посольство України в Польщі надіслало в Міністерство закордонних справ Польщі ноту протесту у зв'язку з оскверненням польськими націоналістами пам'ятника воїнам УПА.

Крім того, 11 жовтня Український Інститут національної пам'яті оприлюдний заяву, згідно з якою у Польщі з 2014 року було скоєно щонайменше 14 випадків вандалізму щодо українських пам'яток і поховань. За інформацією Інституту жоден із них не був розкритий.

Інститут національної пам’яті зазначив, що влада Польщі повинна забезпечити прозоре розслідування всіх цих фактів вандалізму і негайно відновити знищені українські пам’ятники та пам’ятні знаки коштом польської сторони.

Пізніше, на початку листопада, об’єднання українців у Польщі звернулось до правоохоронців із проханням притягнути до кримінальної відповідальності відомого польського телеведучого Войцєха Цейровоського за образу в українців.

У документі зазначалось, що 15 жовтня журналіст під час ефіру на “Польському радіо Кошалін” назвав усіх українців “гвалтівниками” і “різунами”.

“Ці висловлювання є образливим, й такими, що нехтують і зневажають людську гідність, виражають презирство по відношенню до українців, принижують їх в очах громадської думки і як наслідок зневажають осіб української національності з огляду на їх національну ідентичність, що є ознакою злочину передбаченого статтею 257 Кримінального кодексу (публічна зневага особи чи групи осіб з огляду на національну, етнічну, расову чи релігійну приналежність – ред.)”,- йшлося в позові.

За цей злочин Кримінальний кодекс Польщі передбачає ув’язнення терміном до трьох років.

Також чималий резонанс викликало висловлювання Генерального консула Польщі у Львові Вєслава Мазура про Степана Бандеру. Дипломат назвав Бандеру «бандитом», заявивши, що «українці мало знають історію».

На ці слова відреагувало українське МЗС. Відомство провело з ним «виховну бесіду». Мазур визнав свою неправоту і запевнив, що антиукраїнська риторика більше не повториться.

11 листопада радикально налаштовані молодики із закритими обличчями під час Маршу незалежності у Варшаві на 98-у річницю незалежності Польщі спалили державний прапор України.

У свою чергу, у посольстві України в Польщі заявили, що засуджують спалення державного прапора України на Марші незалежності у Варшаві й очікують від польської сторони реакції на цей інцидент і покарання зловмисників.

Представники канцелярії президента Польщі та уряду РП заявив, що відповідальність за спалення українського прапора під час Маршу незалежності у Варшаві мають нести його організатори.

Пізніше, 14 листопада, на інтернет-порталі так званих «польських незалежних націоналістів» з'явилась інформація, що націоналісти побили паліїв, які під час Маршу незалежності спалили український прапор.

У повідомленні також зазначалось, що наругу над прапором вчинили представники організації "Національна вільна Польща" (NWP).

15 листопада посол Польщі в Україні Ян Пєкло висловив думку, що спалення прапора було проросійської провокацією з метою зіпсувати взаємини між громадянами двох країн.

У грудні міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що у Польщі ретельно розслідують спалення прапора України під час ходи з нагоди 98-ї річниці незалежності, але вже є підстави вважати цей інцидент провокацією.

10 грудня в Перемишлі під час щорічного "Маршу орлят перемишльських і львівських" один із учасників колони, яка проходила повз Український народний дім, вигукнув "Смерть українцям".

Водночас, посол України в Польщі Андрій Дещиця закликав не робити передчасних висновків на підставі цієї події, оскільки реакція інших учасників акції на це гасло не зрозуміла.

Україна звернулася до МЗС Польщі з вимогою розслідувати антиукраїнські гасла на суботньому марші і очікує оцінки правоохоронців за фактами розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Також відповідна нота була передана меру Перемишля, під чиїм патронатом проходила акція.

Підозрюваного 30-ти річного поляка затримали, а польська прокуратура висунула йому звинувачення за висловлювання погроз щодо українців та за заклик до ненависті на національному ґрунті під час проведення Маршу орлят 10 грудня.

Уже цьогоріч, після того, як у ніч на 10 січня на невідомі вандали пошкодили пам’ятник вбитим полякам на Львівщині, польський посол в Україні Ян Пекло заявив, що МЗС країни збирається направити Україні ноту протесту у зв'язку зі знищенням пам'ятника полякам.

У свою чергу, українська поліція відкрила кримінальне провадження через пошкодження пам'ятника.