Британське видання Financial Times зазначило, що показники української економіки з часом лише погіршуються, наближаючи країну до рецесії.
«Україна рухається до другої за останні чотири роки рецесії. Бізнес та інвестори в країні заявляють, що інвестиційний клімат в країні стає гіршим для всіх, крім прихильників Януковича – олігархів-мільярдерів», – пише видання.
«У 3-му кварталі Україна ввійшла в рецесію. Ми знижуємо свій прогноз реального ВВП у 2012 році до 0%. Динаміка ВВП в 3-му і 4-му кварталі буде негативною», – йдеться в записці австрійського Erste Bank до інвесторів.
The Washington Post прогнозує, що проблеми Газпрому в Європі можуть змусити його ще більше тиснути на Україну.
«Жодна країна не була більш пов’язаною з проблемними статками Газпрому, ніж Україна. І жодна країна не мала так мало успіху у боротьбі з Газпромом. Україна просто є занадто важливою для російської енергетичної політики і для потоку грошей, який ця політика підтримує…Відносини були складними майже з самого початку незалежності 21 рік тому. Двічі Газпром відрізав подачу газу до України. Газпром широко розглядають як головну рушійну силу корупції тут (в Україні – Ред.)…Перед лицем величезних витрат (на нові трубопроводи в Європі – Ред..) експортний бізнес Газпрому розпорошується. Це дає більшості європейських покупців ширший простір для переговорів. Але це може змусити Газпром ще більше тиснути на Україну, яка може стати останнім полоненим ринком», – йдеться в статтіамериканського видання.
Представник німецької групи радників українського уряду Deutsche Beratergruppe, роботу якої фінансує Міністерство економіки та технології Німеччини Штефан Майстер у статті для аналітичного центру Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik відмітив, що наразі Брюссель не має ефективних інструментів, щоб змусити українську еліту до інтеграційних кроків та проведення реформ, а відносини Україна-ЄС зайшли в глухий кут.
«Поєднання вимог про звільнення лідера опозиції Тимошенко з підписанням угоди про вільну торгівлю не призвело до бажаної реакції з боку української сторони. Навпаки, спостерігається погіршення відносин. Таким чином, напередодні парламентських виборів ЄС і Україна зайшли в глухий кут, за якого вільні і справедливі вибори з боку ЄС виставляються в якості лакмусового папірця.
У той час як це є правомірною вимогою, Брюсселю не вистачає інструментів для забезпечення цього…Брюссель не має інструментів, щоб підштовхнути пострадянські еліти до необхідних реформ та інтеграційних кроків», – відкреслив експерт.
«У списку пріоритетних цілей Віктора Януковича, підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС стоїть лише на третьому місці після забезпечення власної владної позиції та підписання нового газового контракту з Росією», – зазначає Майстер.
За його словами Янукович намагається побудувати вертикаль повністю наслідуючи модель Путіна, призначену для захисту своєї влади на постійній основі.
«В той же час Януковичу бракує економічних ресурсів, щоб фінансово забезпечити своє становище, а тому в українській політиці продовжують домінувати різні групи олігархів», – підкреслює аналітик.
В той же час в коментарі виданню Radio Free Europe/ Radio Liberty експерт європейського аналітичного центру European Council on Foreign Relations Ендрю Вілсон також підкреслив, що олігархи, які мають інтереси в ЄС, підштовхують Віктора Януковича не закривати шлях для подальшої інтеграції України в ЄС.
«Янукович і багато олігархів, які його підтримують, не бажають повністю закривати двері для подальшої інтеграції в ЄС, хоча відносини із Заходом і були практично припинені через політично мотивовані переслідування основного політичного конкурента Януковича колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко…Очевидно, що є і такі (українські олігархи), що торгують з Європою чи у кого вже є активи в Європі або які котируються на європейських біржах і хочуть зберегти відносини з ЄС принаймні відкритими, або принаймні запобігти подальшому погіршенню…Янукович ногами і руками стоїть на захисті місцевих олігархів – серед яких є і російські партнери. За Януковича збільшилась влада так званого газового лобі. Але більшість є конкурентами до російського лобі, а Янукович є в першу чергу вирощеним олігархами президентом», – підкреслив Вілсон.
Financial Times Deutschland пише, що після виборів ЄС треба буде нагально вирішити, що робити з Україною.
«Якщо ЄС визнає вибори демократичними і справедливим, він навряд чи не підпише вже готову угоду про асоціацію з Україною та поверне її на попередній шлях. Голова Європейської ради Херман Ван Ромпей вже давно назвав вибори «лакмусовим папірцем» для країни. Але якщо європейці прийдуть до негативних висновків, то в ближчому майбутньому не йтиметься про жодну угоду, а отже не буде розширення вільної торгівлі з ЄС. Це матиме серйозні наслідки для України…ЄС зараз стоїть перед надзвичайно важливим рішенням: Чи відпустить він країну з 45 мільйонами жителів, яка має стратегічне значення, зі своєї сфери впливу? Або намагатиметься прив'язати Україну ближче, продовжуючи таким чином свій цивілізаторський проект, який розпочався з вступу Польщі, Чехії та інших країн колишнього східного блоку, вісім років тому?», – задається питанням Financial Times Deutschland.
Експерт європейського дослідницького центру European Policy Centre Аманда Пол та аналітик українського Фонду «Спочатку люди» Роман Рукомеда спробували спрогнозувати подальші дії ЄС щодо України після виборів.
« З одного боку, якщо тюремне ув'язнення Тимошенко продовжиться, то різка зміна у відносинах України і ЄС буде малоймовірною. З іншого боку, враховуючи, що ЄС приділяє проведенню виборів настільки велике значення, якщо Брюссель згодом заявить, що незалежно від їх проведення не може бути жодних змін у відносинах через триваюче ув’язнення Тимошенко, це вважатиметься несправедливим і ще більше підірве довіру до Брюсселя. Замість цього, ЄС міг би рухатися в напрямку підписання угоди про асоціацію в 2013 році. Це могло б покласти край тупиковій ситуації, більше пов'язати Україну з ЄС, продемонструвати підтримку реформаторів (в тому числі багатьох в міністерстві закордонних справ) і громадянське суспільство, зменшити вплив тиску на Київ з Росії і частково вивести Україну з сірої зони невизначеності, в якій вона наразі перебуває. Це можна розглядати як компроміс, який відновить деяку впевненість, за якого можливу ратифікацію угоди та її реалізацію залишать на розсуд окремих держав-членів та Європейського парламенту», – зазначають експерти.
Оцінивши масштаби маніпуляцій, які відбулися в Україні до виборів європейське видання The EUobserver зробило висновок, що що би далі не сталось українців вже нічим не здивуєш.
«Викрадення людей на вулицях Києва, припущення, що президент є Допитливим Томом (літературний персонаж, яким позначають занадто допитливу людину – Ред.), та що впливова опозиційна фігура замовила вбивство – Україна йде в ці вихідні на вибори в дивному кліматі, який вважається нормальним в країні, що претендує на членство в ЄС…
На карту поставлено майбутнє української демократії і верховенства закону, а також її економічний добробут та незалежність від Росії. Між тим, в країні, яка звикла дивитись як її депутати б’ють один одного і кидаються стільцями в ході дебатів, мало що може здивувати», – пише видання.
The Economist наголошує, що за Януковича Україна все більше занурюється у кумівство і авторитаризм, а парламентські вибори навряд чи змінять політичну ситуацію.
«Зрештою, не так багато може змінитися після виборів. Розчарування після помаранчевої революції 2004-5 років створило ідеальні умови для консолідації влади Януковичем і створення того, що Андерс Аслунд з дослідницького центру в Вашингтоні – Петерсонівського інституту називає «хижою диктатурою…Теоретично Янукович міг би наблизити свою країну до Європи. Але всі ознаки вказують на те, що за його правління Україна все більше занурюється в кумівство і авторитаризм…За словами європейського дипломата, його українські колеги думають: «Ми достатньо важливі, щоб і так отримати те, що ми хочемо». Але вони недооцінюють розчарування в Європі та ослаблення інтересу так само як вони недооцінили реакцію на ув’язнення Тимошенко», – пише The Economist.
Австрійський історик Андреас Каппелер в інтерв’ю Die Presse відмітив, що Україна переходить до російської моделі керованої демократії.
«Я стурбований розвитком України в останні два з половиною роки: концентрація влади президента, обмеження свободи засобів масової інформації, тиск на окремих інтелектуалів, про що я знаю з особистих контактів, переписування підручників – загалом напрямок, який може привести до російської моделі керованої демократії…Якщо вибори закінчаться великою перемогою Партії регіонів (Януковича), то такий розвиток подій є практично неуникним», – вважає історик.
Каппелер також стурбований тим, що Європа і досі сприймає Україну через призму російського бачення.
«Росія розглядає Україну як частину всеросійської православної нації. Це – імперське ставлення. Росія і значна частина російського суспільства не сприймають українців та їх уряд дуже серйозно. Українську мову розглядають як зіпсуту російську, а українську високу культуру вважають культурою селян…Захід, Європа переважно перейняли позицію Росії. З західної точки зору, Україна 200 років перебуває в тіні Росії, українська мова і культура вважаються варіантом російської, українські імена пишуться російською, і т.д. Україна досі не має фіксованого місця на ментальній карті Західної Європи», -відмітив він.
Британський адвокат, який спеціалізується на захисті прав людини, Джефрі Робертсон у своїй статті для The Guardian відмітив, що за Януковича українські суди стали заручниками прокуратури, а тому змушені приймати необхідні режиму рішення.
«В Україні існує «сталінська система» за якої прокуратура (вищи посадові особи якої призначаються президентом) управляє судами. Судді в країні не мають незалежності…Якщо судді винесуть рішення проти прокуратури в політичному процесі, вона потім переслідуватиме їх за порушення присяги. Вони не вступають повністю в повноваження, якщо не служитимуть лояльно п’ять років. Як зазначають європейські посадовці, які займаються правами людини, цей дамоклів меч змушує суддів робити все, що хоче звинувачення…«Сталінська система колись здійснювала «телефонне правосуддя» – дзвінки до судді від партійного боса. У сьогоднішній Україні – це «рупорне правосуддя»: президент і його прокурори публічно оголосили Тимошенко винною ще до суду, а суддя-лизоблюд виконав їх волю, – зазначає правозахисник.
Водночас аналітик Center for Russian and Eurasian Studies при Університеті Уппсали (Швеція) Ігор Торбаков вважає, що історичний регіональний поділ країни, за якого кожен регіон має власні традиції голосування стає на заваді укріпленню авторитаризму в Україні.
«Той факт, що «Україна – не Росія» краще пояснюється не стільки відмінностями між політичними культурами Росії та України, скільки структурними факторами, які сильно впливають на внутрішню політику цих двох пострадянських країн. У Росії ці чинники допомогли елітам Москви консолідувати свою владу в формі (відносно) м'якого авторитаризму, тоді як в Україні, структурні обмеження виступають в якості перешкоди на шляху консолідації чи то авторитаризму, чи демократії. Це призводить до горезвісного політичного глухого кута в Україні, який спонукав аналітиків назвати її «нерухомою країною»…Регіоналізм в Україні є, можливо, найбільш серйозною перешкодою на шляху до монополізації політичної влади будь-якою однією політичною силою…Глибинний регіональний поділ України створює структурні основи для вічної появи політичної опозиції. Той, хто хоче перемогти на українських виборах, а потім залишитися при владі, змушений спочатку шукати міжрегіональної підтримки, а потім правити з допомогою створеної в парламенті коаліції. Саме це лежить в основі «культури компромісу», яка існує в українській політиці», – зазначає аналітик.
У статті для видання The Foreign Affairs професор політології Ратґерського університету Олександр Мотиль та професора міжнародних відносин Лігайського університету Раян Менон прогнозують, що після виборів і до того низька ефективність роботи команди Віктора Януковича через подальшу бюрократизацію влади ще більше впаде.
«Ефективність режиму, і так вже мінімальна якщо не неіснуюча, буде знижуватися після виборів. Занадто централізована природа адміністрації президента Януковича призвела до посилення бюрократичних патологій, якими страждає українська держава. Вони варіюються від перекладання на інших відповідальності до внутрішніх сварок та перевантаження через прийняття рішень, і всі вони відповідальні за зростаючу некомпетентність і неефективність», – пишуть експерти.
В той же час, на думку Мотиля а Раян поглиблення міжнародної ізоляції України зіграє в першу чергу на руку Росії.
«Якщо зараз і є сторона, яка виграє від теперішньої ситуації, то це Росія…Кремль ніколи не приховував свого невдоволення угодою про вільну торгівлю та угодою про асоціацію, яка не тільки загрожує знизити економічну залежність України від Росії, а й загалом важелі тиску Москви на Київ. Тепер, коли Владімір Путін повернувся на президентський пост, майже з певністю можна сказати, що Росія буде працювати ще більше, щоб утримати Україну у сфері свого впливу. Економічні проблеми України і політичної ізоляція від Заходу зробили місію Москви простішою», – вважають вони.
Американський експерт, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Андерс Аслунд у доробку для The Foreign Policy спрогнозував, що після виборів Віктор Янукович може стати жертвою олігархів, яких не влаштовує поширення влади його Сім`ї.
«Ці вибори стануть або останнім кроком в консолідації Януковичем влади, або останнім шансом його супротивників зірвати правління його сім'ї. На цей раз, однак, найбільш відчутна загроза для його правління походить не з натовпу на вулиці, а від бізнес-еліти, яка є його союзниками…Чисті репресії не можуть врятувати президента, якщо його підтримка серед найпотужніших в Україні бізнес-інтересів продовжить знижуватися.
Розглянувши альтернативні сценарії перемоги та збільшення влади Партії регіонів й перемоги опозиції Аслунд прийшов до висновку, що скоріше за все ці вибори будуть подібними на 2002 рік, й після них олігархи будуть більше протистояти Януковичу.
«Третій сценарій здається найбільш правдоподібним: повторення виборів 2002 року, коли правляча партія розділилась на дев'ять олігархічних фракцій одразу після голосування…Тріснута олігархія не означатиме демократію, але запропонує деякі стримування і противаги до поточного правління сім'ї. Через два роки після виборів 2002 року, Україна побачила демократичний прорив, який може бути більш успішним наступного разу», – вважає експерт.
На думку Аслунда, Янукович також постраждає через те, що він використовує «лише батіг без пряників».
«Проблема Януковича в тому, що він використовує лише батіг, і жодних пряників. Плоди його хижого правління наразі розділяються поміж занадто вузького кола друзів і членів сім'ї з рідного Донецька. Він консолідував владу з дивовижною швидкістю, але він зробив це пройшовшись «паровим котком» і по друзям, і по ворогам. Тому його повноваження наразі пербувають у зеніті, а Україна зможе ще раз побачити виникнення плюралістичної системи», – вважає Аслунд.
Водночас, на думку експерта Московського центру Карнегі Ніколая Петрова, яку він висловив американському виданню The Christian Science Monitor, Москва не задоволена небажанням Януковича грати в її інтересах та вважає його зрадником.
«Нібито промосковський російськомовний Янукович не хоче відмовитися від економічного суверенітету України через вступ до Митного Союзу на чолі з Росією і розлютив Кремль звинуваченнями проти Тимошенко за угоду, яку вона уклала особисто з Путіним, коли була прем’єр-міністром України», – пише The Christian Science Monitor.
«Кремль не заперечував би, щоб Янукович ув’язнив Тимошенко із принципів, але це мало відбутися за інших підстав, не пов’язаних з Путіним», – вважає експерт з Московського центру Карнегі Ніколай Петров.
«Загалом Януковича у Москві вважають зрадником. Там сподівались, що він буде грати «московську руку» для нас в Україні, але він цього не зробив. Кремль не любить Януковича, але продовжить з ним працювати, бо в Україні немає кращої альтернативи», – додає Петров.
Експерт з політики ЄС та Росії щодо України, Молдови та Білорусі Ольга Шумило-Тапіола в своїй статті, опублікованій на офіційному сайті дослідницького центру Carnegie Endowment for Peace (Брюссель) зазначає, що вибір Віталієм Кличком його партнера по коаліції в новому парламенті залежатиме від того, скільки місць отримає УДАР.
«Місцеві спостерігачі вважають, що дії Кличка після виборів багато в чому будуть залежати від кількості місць, які він виграє в парламенті. Якщо він отримає значне число місць, Кличко може змінити курс і вирішити об'єднати свої сили з Батьківщиною. Це дозволить йому отримати вигоду з більшої коаліції, в якій він, ймовірно, буде в змозі задавати тон до виборів 2015 року. Якщо його результати не вражатимуть, його партія може схилитися до підтримки Партії регіонів, якщо не офіційно об'єднатися з нею, хоча й важко зараз уявити, що він підпаде від повний контроль партії влади. Тут вимальовується повчальна історія Сергія Тігіпка, який посів третє місце в президентських виборах 2010 року, а потім об'єднав свою партію з Партією регіонів і повністю втратив свій передвиборчий капітал», – пише експерт.
Висловились щодо майбутніх виборів і високопоставлені дипломати західних країн.
У своїй колонці на The New York Times державний секретар США Гілларі Клінтон та верховний представник ЄС Кетрін Ештон закликали українську владу провести вільні вибори та повернути Україну на шлях реформ.
«Ми стурбовані повідомленнями про використання адміністративного ресурсу на користь кандидатів з правлячої партії, та про труднощі, з якими зіткнулася низка ЗМІ. Крім того, ми стурбовані тим, що Центральна виборча комісія проводить закриті передсесійні засідання та відсутністю представників деяких політичних партій в окружних та виборчих комісіях. Розподіл матеріальних або фінансових вигід для виборців є іншим питанням, яке треба розслідувати та зупинити….це не вибори в Європейському Союзу чи Америці. Це вибори в Україні. Це момент, коли лідери України повинні виправдати надії своїх громадян. Вони очікують від президента Віктора Януковича та його уряду вирішення цих проблем, особливо забезпечення дотримання права на політичну участь та справедливий доступ до ЗМІ для всіх кандидатів», – підкреслили вони.
У Європарламенті сподіваються, що новий уряд, сформований після виборів, сприятиме вирішенню справи Юлії Тимошенко та інших ув’язнених політиків.
«Посередництво колишнього президента Кваснєвського та пана Кокса є дуже корисним і успішним. Ми сподіваємось, що після виборів новий уряд більше сприятиме вирішенню справи Тимошенко та подібних справ. Прийняття та реалізація пропозицій посередницької комісії є умовою для продовження співпраці нашої групи з Партією регіонів», – зазначив під час чату у Facebook голова фракції Соціал-демократів у Європейському парламенті Ханнес Свобода.