У коментарі Тиждень.ua екс-посол США та директор програми контролю за озброєннями Brookings Institution Стівен Пайфер заявив, що якщо ситуація з демократією в Україні погіршуватиметься, американські конгресмени продовжать обговорення можливості застосування санкцій проти посадовців.
«У тому вигляді, в якому він прийнятий і підписаний у грудні закон Магнітского застосовується лише до Росії. Члени американського уряду зауважили, що тепер хотіли б застосувати схожий до акту Магнітского закон або інші санкції до України.
Впродовж минулого року в Конгресі намагалися розглянути санкції до України через стурбованість демократичним регресом, який спостерігається з 2010 року.
«Дехто в Конгресі припускав, що закон Магнітского треба застосовувати ширше, ніж лише до Росії, але врешті Конгрес обмежився винятково Росією», – відмітив Пайфер.
«Якщо стурбованість Конгресу демократичним спадом в Україні триватиме, підозрюю, що в Конгресі продовжать говорити про санкції проти України. Тоді як уряд США не прагне накладати на Україну санкції, він вже має певну владу, крім Акту Магнітского, відмовляти у наданні віз», – додав екс-посол.
За словами голови делегації Європарламенту у зв'язках з Україною, польського європарламентаря Павела Коваля, Україна має обмаль часу для того, щоб вирішити усі проблеми, які виникли у її відносинах з ЄС.
«Все вказує на те, що атмосфера майбутнього саміту Україна-ЄС буде досить прохолодною. У 2012 році піку похолодання не було, тепер саміт відбудеться уже після критичного оцінювання виборів і часткового бойкотування чемпіонату Європи з футболу, та з все ще нерозкритою справою Юлії Тимошенко.
І хоча місія Кваснєвського і Кокса продовжується, вона не виправдовує ті надії, які на неї покладали голова Європейського парламенту Мартін Шульц і лідери політичних груп. Нове звинувачення у вбивстві Щербаня, висунуте Тимошенко (хоча мова про цю справу тривала давно) не поліпшило настроїв у Брюсселі.
Україна-ЄС – це формула, яка тримається на співвідношенні особистих симпатій і впливів: Костянтина Єлісєєва в Брюсселі і посла ЄС в Україні Яна Томбінського в Києві, а також на особистій прихильності єврокомісара Штефана Фюле – яка є, мабуть, найбільш важливим фактором. Складається враження, що якби не активна участь окремих осіб, справа України і її асоціації з ЄС взагалі би затихла», – пише Коваль.
Євродепутат також відзначає, що 2013 рік буде для України ключовим.
«Скоро відбудуться вибори до Європарламенту (у червні 2014- Ред.), відбудуться зміни в складі Єврокомісії – Фюле може відійти від справ України! А відповідно може статися так, що на Заході уже нікому не буде діла до України. Часу обмаль. Немає навіть півроку для вирішення усіх питань. Тому затягування часу і брак рішення щодо орієнтації країни загрожує тим, що українське ходіння по вістрі ножа може закінчитися провальним падінням. Як вже бувало в історії, Україна може знову опинитися в глибокій прірві на багато десятиліть», – додає він.
Читайте також: «Вікно можливостей» для інтеграції з ЄС зачинять в Україні
В той же час Коваль вважає, що ув’язнення Юлії Тимошенко є для Києва хорошим алібі, щоб утримувати позаблоковий статус.
«Не варто забувати, що Тимошенко на Заході є таким же обличчям України, як Кличко чи донецький «Шахтар», і ігнорування її справи може перекреслити усі домовленості. Водночас, варто взяти до уваги, що президент Янукович мав би, намагаючись таки закрити цю справу, знайти спосіб «зберегти обличчя» і образ «незламного хлопця» в середині країни. Захід готовий йому в цьому допомогти. Одночасно і політики ЄС мають зберегти обличчя перед своїми виборцями», – пише європарламентар.
«На жаль, в цій справі не вистачає динаміки. Українські дипломати не проявляють ініціативи, євродепутати чекають сигналу. Спадає на думку, що ув’язнення Тимошенко, є для Києва хорошим алібі для утримання позиції позаблоковості. Кучма також робив подібні кроки у геополітичній політиці країни. Та й не він перший. Подібні кроки робив і Богдан Хмельницький, і на початку ХХ ст. гетьман Скоропадський», – додає він.
Читайте також: Олександра Кужель: «Янукович сам копає собі яму, тиснучи на «своїх» та олігархів»
Депутат німецького Бундестагу від Партії зелених та речник з питань співробітництва з ЄС Віола фон Крамон сумнівається, що Віктор Янукович виконає вимоги ЄС, необхідні для підписання угоди про асоціацію.
«Ми очікуємо від ЄС конкретних слів щодо президента України. Ми побоюємося, що Янукович не виконає три основні критерії, які ЄС неодноразово формулював. Вкрай важливими є чіткі сигнали в галузі юстиції, щодо розслідування фальсифікацій під час парламентських виборів у жовтні і прогресу програми реформ», – зазначає Крамон.
«Президент Янукович неодноразово запевняв своїх колег з ЄС, що до листопада Україна може досягти необхідних стандартів ЄС. До цих пір, проте, за пустими обіцянками не послідувало жодних дій.
Тому можливе підписання угоди про асоціацію на саміті країн Східного партнерства в листопаді у Вільнюсі виглядає все більш малоймовірним.
ЄС повинен розглянути питання як подальша співпраця з Україною може вийти за рамки вже парафованої угоди. Реалізація Плану дій щодо лібералізації візового режиму є найбільш актуальним питанням», – додає німецький депутат.
Експерт європейського аналітичного центру European Council on Foreign Relations Ендрю Вілсон вважає, що саміт Україна-ЄС нічого не змінить у нинішніх напружених відносинах між двома сторонами.
«…багато хто задається питанням, чому дві сторони взагалі зустрічаються. Ніхто не очікує хоч якогось рішучого прориву незважаючи на те, що це – зустріч найвищого рівня між двома сторонами…
Ставлення (ЄС до України – Ред.) може стати більш жорстким вже у травні, коли Європейська комісія опублікує свою щорічну доповідь про прогрес інтеграції. Таким чином, будь-які кролики, яких витягнуть з капелюха до або впродовж саміту (Україна-ЄС), скоріш за все будуть досить маленькими», – пише Вілсон.
«Який би сигнал він (Кожара – Ред.) не намагався послати, (наприклад, новий підхід до дискримінаційного законодавство) його підриває груба звичка України робити найбільші кроки назад напередодні важливих зустрічей. Наразі це – звинувачення Тимошенко у причетності до вбивства Євгена Щербаня у 1996 році», – відмічає експерт.
Німецький політолог Андреас Умланд у своїй статті для видання The National Interest відмічає, що замість того, щоб розпочати конструктивний діалог з ЄС українська влада створює ілюзію, що країна зможе приєднатись до Союзу і без здійснення реформ.
«Реакція Києва на більш жорстку позицію ЄС є парадоксальною. Замість того, щоб дослухатися до голосів з Брюсселю й з багатьох інших європейських столиць та відповісти змінивши свій політичний та правовий лад, вона стала все більш схильною до самообману та бажання втекти від реальності.
Замість того, щоб розпочати конструктивний діалог з ЄС про те, що треба зробити, щоб подолати безвихідь, деякі високопосадовці в Києві підживлюють ілюзії, що українці можуть приєднатися до європейського проекту без здобуття фундаментальних прав. Солодкі розмови, зміна теми і самовихваляння стають все більш популярним серед українських чиновників», – пише Умланд.
«На цьому тлі українському суспільству доведеться докласти додаткових зусиль, щоб не втратити можливість, яка закриється в листопаді 2013 року. Неясно, чи з’явиться знову шанс підписати подібну угоду.
Український народ повинен вивести свій нинішній уряд з ним же створеної бульбашки. Не треба дозволяти владі відволікати увагу піар-компаніями, політичними технологіями або дипломатичними хитрощами. Замість цього громадський, економічний, інтелектуальний та політичний сектори України мають переконатися, що в наступні місяці в Україні буде здійснено зміни внутрішньої політики та національного законодавства», – відмічає експерт.
«Якщо європейська громадськість не побачить, що в Україні все змінюється на краще, ЄС не зможе підписати угоду, навіть коли цього хочуть її лідери. Люди, котрі приймають рішення в ЄС, є перш за все національними політиками. А через такий поганий імідж української політичної системи, вони не зможуть виправдати тісну асоціацію перед своїми національними виборцями.
За словами Умланда, «українське керівництво стало жертвою власної пропаганди»: у своєму придушенні політичної опозиції воно втратило будь-які межі та створило свою власну альтернативну реальність відносин Україна-ЄС.
Член Канадської комісії з прав людини Оксана Башук-Хепберн відмічає, що якщо Віктор Янукович не виконає вимоги ЄС, ізоляція України і далі поглиблюватиметься.
«Росія хоче продовжуватиме тиснути на Україну, щоб та погодилась приєднатися до її Митного союзу, а не до угоди про вільну торгівлю з ЄС, але президент Віктор Янукович має туза в руці: якщо він звільнить політичних в'язнів, європейська інтеграція стане реальністю.
Вся ця драма з її історичними наслідками робить саміт Україна-ЄС у лютому ключовим для України та її президента. Він повинен позитивно відреагувати на вимоги Заходу (ЄС, США та Канади) або може бути занадто пізно», – пише Башук-Хепберн.
«Зрозуміло, що Захід має продовжувати переконувати президента України, що звільнивши ув’язнених лідерів він може звільнитися від найважчого Гордієва вузла…
Угода ЄС без відповідних поступок від президента не йде в ногу з демократичним світом. Вона забирає в українського режиму мотивацію діяти законно зараз і в майбутньому.
Це заохочує непорядну поведінку і просто є неправильним. ЄС дав Україні час до листопада інакше вона буде змушена чекати ще сім років до наступної можливості. У разі, якщо президент не виконає вимоги, ізоляція України від Заходу лише зростатиме. Безпосередніми жертвами стануть лідерами режиму. Вже є чіткі повідомлення, що президент США Барак Обама не зацікавлений у зустрічах з Януковичем…, а сенат США подумує над введенням санкцій проти українських посадовців…
Спільна заява (Канади – Ред.) зі Сполученими Штатами на підтримку умов ЄС могла б переконати Януковича використати свій туз, розуміючи, що гра скінчиться 25 лютого», – додає вона.
Читайте також: Підписувати чи не підписувати
Експерт Польського інституту міжнародних відносин (PISM) Ігор Любашенко переконаний, що угода про асоціацію для української влади є не вказівником стратегічного напрямку країни, а засобом досягнення її власних цілей.
«Українська влада не сприймає угоду про асоціацію та вільну торгівлю як стратегічний напрямок руху країни в найближчому майбутньому. Замість цього угоду вважають засобом досягнення короткотермінових цілей, наприклад, покращити економічну ситуацію в Україні, що б допомогло переобранню Януковича в 2015 році», – переконаний експерт.
«Незважаючи на заяви української влади про прискорення заходів, необхідних для підписання угоди про асоціацію, значний прогрес у здійсненні реформ, яких вимагає ЄС, залишається невизначеним. Попередній досвід відносин між Україною і ЄС свідчить, що країна часто приймає необхідне законодавство, але має проблеми з його виконанням…Імовірність того, що реформи будуть реалізовані найближчим часом зменшується також через серйозні економічні труднощі, з якими Україна наразі зіткнулась, і які багато в чому визначають її зовнішню політику.
Українська влада продовжує шукати нові джерела фінансової допомоги, хоча умови, на яких ці кошти надаватимуться, можуть суперечити принципам угоди про вільну торгівлю з ЄС або не сприятимуть реалізації вимог ЄС.
Більш вірогідним сценарієм для цієї угоди є те, що влада України розраховує на тривалий процес виконання правил угоди про вільну торгівлю, що дозволить поступову адаптацію країни до мінливого нормативно-правового середовища», – відмічає Любашенко.
Аналітик польського аналітичного центру Centre for Eastern Studies Рафал Садовські відмічає, що Україна і ЄС намагаються один на одного перекласти відповідальність за провал підписання угоди про асоціацію.
«Нещодавній візит Фюле можна розглядати як «місію щодо надання останнього шансу», призначену мобілізувати уряд в Києві виконувати умови, необхідні для підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС в 2013 році. Він попередив, що, якщо угоду не підпишуть на саміті у Вільнюсі, то її відкладуть на більш тривалий термін (він вказав 2016 рік як наступну можливу дату).
Шанси, що Україна захоче виконати умови ЄС невеликі. Прогрес треба показати вже навесні, оскільки в травні Європейська комісія опублікує щорічну доповідь про просування інтеграції, і саме на підставі цього документу ЄС прийме рішення про угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Тим не менш, досі прийняті Україною заходи, пішли в напрямку, протилежному очікуванням ЄС», – пише аналітик.
«Український уряд грає в гру з симуляції певних дій в той же час розраховуючи на те, що ЄС врешті-решт все одно підпише угоду про асоціацію, оскільки він побоюється наслідків, які може мати провал інтеграції України з ЄС для всього Східного партнерства і для зближення між Києвом і Росією.
У світлі зростаючої критики з боку ЄС, підписання угоди про асоціацію та про вільну торгівлю представляється досить невизначеним. Тому і Україна, і ЄС наразі грають у гру, про те, хто нестиме відповідальність за фіаско інтеграції. Той факт, що Фюле дав Україні чіткий термін для задоволення умов ЄС, спрямований на зміцнення переконання, що Україна несе відповідальність за майбутню угоду про асоціацію. Україна у свою чергу заявляє, що готова підписати угоду про асоціацію, але ЄС відмовляється», – відмічає Садовські.
Читайте також: Чому Україна не здатна виконати вимоги списку Фюле?
Європейське видання EUobserver пише, що повідомлення про саботаж провідного новинного агентства УНІАН та закриття великого ТВ-шоу про політику викликає в європейських політиків побоювання, що в Україні відбувається наступ на ЗМІ, зокрема через підготовку Віктором Януковичем платформи для переобрання у 2015 році.
З посиланням на власне джерело EUobserver пише, що Коломойський намагається саботувати УНІАН для того, щоб зберегти обличчя, захищаючи свої інші бізнес-активи від атак режиму.
«Якщо б він його закрив, це викликало б суспільний резонанс. Але якщо він змусить ринок його (УНІАН – Ред.) витиснути, то він не буде винним. Це не виглядатиме як його особисте рішення», – сказало джерело.
«Зважаючи на те, що більшість українських ЗМІ перебувають у союзі з режимом чи опозицією, втрата УНІАНу – порівняно нейтрального джерела, стане ударом по свободі преси», – вважає EUobserver.
Читайте також: Звернення колективу УНІАН до Коломойського (повний текст)
Між тим, цікаві події на найпопулярнішому каналі Інтері викликали заклопотаність щодо розширення наступу на фоні того, що Янукович готується зберегти владу на президентських виборах, які відбудуться наприкінці наступного року.
Дипломатичне джерело ЄС зазначило, що колишній голова СБУ, заступник прем’єр-міністра і потенційний кандидат на виборах 2014 року Хорошковський втік до Монако і «боїться», що повернувшись додому його заарештують за сумнівними звинуваченнями. Інший дипломат ЄС заявив, що Хорошковський віддав Інтер в руки Фірташа, щоб зупинити «Сім`ю» від захоплення, тому що Фірташ є «великою рибою» і має більше можливостей для захисту активів.
Він додав, що Фірташ дозволив Льовочкіну прибрати «Справедливість», щоб спробувати знов завоювати прихильність режиму.
Ситуацію протистояння між різними олігархічними кланами в українському уряді висвітлює і польське видання Forum Ekonomiczne.
«Наприкінці 2012 року президент Янукович призначив новий уряд, формування якого було компромісом між домовленостями двох донецьких груп: «Сім’ї», яку контролює син президента Олександр та групою найбагатшого українця Ріната Ахметова.
Після політичних перестановок в уряді наприкінці минулого року, основні сфери впливу закріпилися за «Сім`єю» та Ринатом Ахметовим. Вплив же газового олігарха Дмитра Фірташа зменшився найбільше. У новому уряді лише Костянтин Грищенко та Юрій Бойко є людьми наближеними до бізнесмена Фірташа. Їх позиції у новому розподілі сил/впливів (незважаючи на формально високі посади) є досить слабкі за рахунок недостатнього впливу на основні політичні і економічні рішення та відділення їх від грошових потоків», – пише видання.
«Головними викликами сьогоднішнього уряду будуть: утримання економіки країни на рівні, який би мінімізував ризики значних соціальних змін та водночас, максимізував бюджетні надходження.
Новий склад міністрів, які керують фінансами (Арбузов, Клименко, Колобовий) повинні забезпечити своєчасне надходження податків та інших коштів у бюджет, контроль за їх використанням тощо. Водночас, методи. Які швидше за все будуть використовувати ці міністри можуть призвести до конфлікту з українськими олігархами (напр., затримка податкових платежів). Конфлікт з олігархами може бути небезпечним для самого Януковича. оскільки найбільші українські ЗМІ зосереджені в руках кількох фінансових груп. Важливою подією останніх днів стало придбання Фірташем ІНТЕРА. Це означає зміцнення позиції Дмитра Фірташа на політичній арені після зменшення його впливів після змін в уряді. Найбільш ймовірно, купівля Фірташем ІНТЕРУ вмотивована бажанням отримання», – йдеться в статті.
На думку Radio Polska, балансуючи між Росією і ЄС, Україна грає проти себе.
«Складається враження, що президент Янукович балансує між Росією і ЄС. Переговори з ЄС є хорошим аргументом в суперечках з Росією і навпаки. Таким чином українці грають на двох фортепіано, але не за себе, а проти себе.
З великою ймовірністю підписання угоди таки відбудеться. Ратифікація може тривати дуже довго, і таки відбутися. Але що далі? Чи буде Україна рухатися в напрямку, який їй окреслить ЄС? Українці і самі побоюються, що Янукович йде білоруським шляхом і перш за все хоче утримати владу. І це не найкраще для України, як для незалежної країни», – зазначає Radio Polska.
Швейцарське видання Neuer Zürcher Zeitung висловило сумніви у тому, що розслідування справи Щербаня буде справедливим.
«Зовнішнім спостерігачам вкрай важко визначити хто в значною мірою пропагандистському та довготривалому протистоянні між Тимошенко і режимом, оперує чесними аргументами, а хто – лише трюками. Поза сумнівом є лише те, що держава має більше важелів впливу. У цьому сенсі донині адміністрація Януковича не заслужила репутацію режиму, який використовує владні інструменти об’єктивно і для добробуту громадян. В таких умовах навряд чи варто очікувати справедливого судового розгляду справи лідера опозиції Тимошенко», – пише видання.
Такої позиції дотримується і німецьке Der Spiegel, яке у статті «Українські владні ігри: Тимошенко загрожує по життєве ув’язнення» пише, що докази звинувачення Юлії Тимошенко у вбивстві Євгена Щербагя дуже хиткі.
«Злочин (вбивство Щербаня – Ред.) скоєно так давно, що навіть у країні, де краще за Україну функціонує правова система, його було б важко розслідувати…Слідчий Кузьмін так вибудовує докази, щоб вони могли довести причетність Тимошенко…Звинувачення стоїть на хитких ногах. Донині відомі свідки кажуть лише про чутки. Доказам не сприяє і той факт, що вбивці Щербаня самі незабаром пішли з життя. Одного вбито 1997 року, один помер у в’язниці, один вважається зниклим. Ключову роль покладають на єдиного вбивцю, якого схопили живим.
Читайте також: У "справі Щербаня" проти Тимошенко свідчать небіжчики. В переказі і з помилками
А британське видання Financial Times у своєму блозі beyondbrics відмічає, що після "діалогу Януковича з країною" західні дипломати так і не зрозуміли, куди він веде Україну
«Іноді не варто чітко документувати все, що говорять політики по телебаченню, коли за ними уважно стежать виборці. Прикладом цього є сесія питань-відповідей за участі президента України Віктора Януковича, яка відбулася у п’ятницю.
Ввімкнувши телебачення можна було б зробити висновок, що бідний Київ наразі все більше повертається на Схід, роблячи ставку на порятунок з боку Росії у вигляді більш низьких цін на імпорт природного газу і компромісу, за якого Україна надасть менеджерам російського Газпрому контроль над стратегічним, пов’язаним з ЄС, газопроводом. Це все ще може статися», – пише видання.
«Але, слухаючи у п'ятницю Януковича, ви, можливо, також прийшли до висновку, що Україна не готова вжити жорстких заходів економії, встановлених Міжнародним валютним фондом для фінансової допомоги у розмірі $ 15 млрд..
Для багатьох слова Януковича під час виступу на телебаченні у п'ятницю, що стосувався актуальних питань, звучали неоднозначно. Деякі західні банкіри і дипломати були спантеличені і не могли зрозуміти, чи піде Київ на Схід чи на Захід.
Але до слів президента треба частково ставитись недовірою, оскільки риторика призначена для внутрішніх виборців», – йдеться в статті.
Читайте також: «Не почув нікого»: Янукович бездарно мавпує Путіна