2013 рік по-своєму став переламним для України – не лише через початок Революції гідності. Якщо поглянути на новини про переосмислення Другої світової, це виглядає як артпідготовка.
Репортаж про концерт 2013 року до річниці визволення Києва з піснями про Росію та платними прапороносцями чи фоторепортаж з 9 травня 2019 року в Києві, зі світлинами регіоналів і ряджених на марші «Безсмертного полку», вражають: невже ще нещодавно це все було можливим в Україні? Який сором, що це толерували. Які ресурси вгчувала РФ, аби це підживлювати. І який шлях ми вже пройшли відтоді!
Того-таки 2013 року Ігор Лосєв розмірковував:
«Якось поступово, крок за кроком відбувається реабілітація лідера одного з найстрашніших в історії людства тоталітарних режимів, а День перемоги набуває обрисів якогось провалля, куди летить Україна в далеку давнину, ще до ХХ з’їзду з його викриттям культу особи. Невтомні урядові й партійні пропагандисти наголошують на «щасливому порятунку», на «визволенні», на «плодах перемоги» тощо. Такий дискурс зрозумілий у Росії, адже там 1945 року справді виконали велику національну місію – зберегли імперію росіян від океану до океану, забезпечили й надалі цьому народові з його національною ідентичністю статус панівної нації, що було затверджено Сталіним у його відомій промові з нагоди перемоги над Німеччиною, у якій він назвав росіян «найвидатнішою нацією з усіх націй Радянського Союзу» і «керівним народом.
Для народів Європи перемога альянтів у Другій світовій війні над фашизмом означає повернення національної свободи і незалежності. Та чи отримала щось із цього Україна?».
Водночас саме 2013 року у Верховній Раді порушили питання про те, щоб вилучити з вжитку термін «Велика Вітчизняна війна» як такий, що спотворює історичну правду.
Відтоді чимало змінилося в нашому розумінні Другої світової – принаймні вже ніхто не називає її Великою вітчизняною й не носить георгіївських стрічок. Однак чимало питань досі лишаються не переосмисленими. Пропонуємо вашій увазі добірку матеріалів Тижня, присвячених Другій світовій та її довгому відлунню.
Про передумови та початок
Карпатська Україна на шляху соборності. Частина 1
Карпатська Україна на шляху соборності. Частина 2
«Зрослась небезпека з відважним життям». Покоління Олега Ольжича на тлі доби
Коли насправді для України почалася Друга світова війна
Ніж у спину: радянське вторгнення до Польщі
Агресія на випередження: як розпочалася війна між гітлерівською Німеччиною і сталінським СРСР
Про перебіг
Кривавий слід. П’ять найбільших злочинів радянської влади проти мирного населення України в роки Другої cвітової
Українці в Другій світовій: боротьба проти нацизму
Російський колабораціонізм у Другу світову: замовчувана історія
Оборона і падіння Севастополя(1941-1942). Світлини голландських фотографів
Кривава осінь 1943-го: Повоєнні десятиліття не стали уроком для хворого суспільства
Штучна ксенофобія: під час Другої світової війни у стосунках українців і євреїв було більше людяності
Як виживали українці в умовах війни
Звільнення від Бухенвальда таборами ГУЛАГу
Київські адреси українського підпілля під час Другої світової
Страхи й очікування жінок Європи навесні 1945-го
Про довге відлуння Другої світової
Коли закінчиться Друга світова війна?
П’ять хвилин для євреїв, п’ять хвилин для Гітлера
Марюс Івашкявічюс: «Культура формує, творить та осмислює історію»
Сімон Ґайссбюлер: «Пам’ять про Голокост у Румунії та на румунсько-українсько-молдовському прикордонні дуже крихка і фрагментована»
Голокост: у пошуках парадигми пам’яті
Ігор Юхновський: «Примирення – справа майбутнього покоління»
Операція “Оверлорд”. У Нормандії відзначають річницю висадки союзників
Тягар пам’яті: Трамп і Путін між Другою світовою та російсько-українською війнами
Німецький випадок
Інколи знов. Чому Німеччина гальмує європейську допомогу Україні
Тімоті Снайдер: Історична відповідальність Німеччини за Україну
Зручна вибіркова амнезія, або Німецька історична (без)відповідальність перед Україною
Радянсько-російська міфотворчість
Блеф імперії. Як народжувались радянські військові міфи
Політично експлуатовані. Як ветерани Другої світової стають об’єктом піару
Живі і мертві: про реальні та міфологічні воєнні втрати СРСР
Як кували «Велику перемогу». Офіційна хроніка побєдобєсія. Частина 1. Святковий стіл
Як кували «Велику перемогу». Офіційна хроніка побєдобєсія. Частина 2. Епігони
Як кували «Велику Перемогу». Офіційна хроніка «побєдобєсія». Частина 3. Стерв’ятники