Ріхард Герцінґер: Підтримка урядом Німеччини «Північного потоку-2» на тлі ситуації в Азовському морі стає дедалі дивнішою

25 Січня 2019, 10:35

Берлін радо наголошує, що його згода на «Північний потік-2» залежить від того, чи погодиться Росія зберегти транзит газу через Україну, але жодних конкретних зобов’язань надалі постачати природний газ через українську територію РФ не надала.  Про це в своїй авторські колонці для Тижня пише Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.

 

«Щоб виправдати свою позицію, Берлін радо наголошує, що його згода на «Північний потік-2» залежить від того, чи погодиться Росія зберегти транзит газу через Україну. Але жодних конкретних зобов’язань, поза сумнівними запевняннями про бажання й надалі постачати природний газ через Україну, — звісно, лише доти, доки це економічно вигідно, — Путін перед Берліном ніколи не брав. Особливо в актуальній ситуації, коли в Азовському морі Москва намагається економічно перекрити Україні повітря, непохитна прихильність федерального уряду до газового бізнесу з Кремлем стає дедалі дивнішою», — пише він.

 

Утім, зауважує Герцінґер, широкий консенсус у німецькій політиці й серед громадськості, на який федеральний уряд досі міг спиратися у справі «Північного потоку-2», починає поступово розвалюватися. Хоча досі лише «Зелені» чітко висловилася проти проекту, але застереження з’являються вже й у ХДС — силі Анґели Меркель. Заперечення лунають і від німецької економіки. Впливовий Deutsche Institut für Wirtschaftsforschung — інститут економічних досліджень — нещодавно порахував, що в разі реалізації «Північного потоку-2» ФРН не зможе досягти цілей Паризької кліматичної угоди. На початку січня Вольфґанґ Зайбль, політолог із Констанца, у ліволіберальній газеті Süddeutschen Zeitung поставив під сумнів не лише політичну раціональність, а й економічну рентабельність газопроводу. Німеччина, підсумовує він, у цьому питанні доманеврувалася до такого становища, у якому нічого не виграє, але через національну короткозорість і дипломатичну неспроможність може ще багато втратити.

 

«Спротив «Північному потоку-2» уже виникає й на рівні громадянського суспільства. Суспільно-правовий телевізійний канал ZDF показав цього тижня сюжет про німецького журналіста, якому належить невелика ділянка у федеральній землі Бранденбург, через яку мають прокласти труби газопроводу. Власник, противник проекту, відмовляється надавати свою землю для відповідних цілей. Майбутній судовий процес може стати сигналом того, що останнє слово про «Північний потік-2» ще не сказане», — пише він.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»