21 березня Верховна Рада прийняла у першому читанні проект постанови про призначення чергових виборів Київської міськради та мера Києва. «За» проголосували 293 народних депутатів. При цьому парламент постановив скоротити термін підготовки постанови до другого читання, що, на думку опозиції, дасть можливість розглянути документ наступного пленарного тижня (2-5 квітня).
Як відомо, на голосуванні проекту постанови про призначення виборів у Києві лише у першому читанні наполягала фракція ПР. Регіонали мотивували це тим, що подали звернення до КС щодо відповідності Конституції проведення виборів мера і Кивради в один і той самий час.
Водночас в опозиції називають рішення КС з цього питання політичним. «КС ухвалить рішення, яке продиктують з Банкової», – сказав, зокрема, лідер «Свободи» Олег Тягнибок.
Між тим, зранку Рада не змогла ухвалити вцілому проект постанови про призначення виборів у Києві.
Згодом лідер фракції ПР Олександр Єфремов заявив, що питання щодо виборів у столиці вийшло з правової площини.
В свою чергу, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов позитивно ставиться до прийняття в першому читанні проекту постанови про вибори у Києві.
Окрім того, в цей же день Рада призначила позачергові вибори у низці міст та селищ України.
21 березня Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію з розслідування можливих фальсифікацій на парламентських виборах 2012 року, а також обставин дострокового припинення депутатських повноважень Вищим адміністративним судом Сергія Власенка, Павла Балоги й Олександра Домбровського. За ухвалення відповідного проекту постанови проголосували 166 депутатів при мінімально необхідних 150.
Основними завданнями тимчасової слідчої комісії визначено, крім розгляду можливих фальсифікацій на виборах і позбавлення мандатів трьох депутатів, ще й законність установлення факту про неможливість визначення достовірних результатів виборів у п’яти проблемних округах.
Комісія працюватиме протягом двох місяців. Фракція Партії регіонів не голосувала за створення комісії, вважаючи, що в її назві вже містяться висновки її діяльності.
21 березня Апеляційний суд Києва підтвердив законність обрання екс-прем’єру Таджикистану Абдумаліку Абдуллоджонову екстрадиційного арешту. Відповідне рішення оголосила колегія суддів Апеляційного суду.
“Ухвалу Шевченківського райсуду Києва від 15 березня 2013 року, яким застосовано екстрадиційний арешт по відношенню до Абдумаліка Абдуллоджонова до рішення про його фактичну передачу правоохоронним органам Республіки Таджикистан залишити без змін. Апеляцію адвоката Федура залишити без задоволення”, – зазначається в рішенні суду.
Також в ньому підкреслюється, що воно є остаточним і оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали буде оголошено 28 березня.
У четвер парламент Грузії проголосував у першому з трьох читань поправки до конституції країни, які мають на меті обмежити повноваження президента щодо розпуску парламенту і призначення уряду. За це голосували депутати і владної більшості, і пропрезидентської опозиційної меншості – 135 депутатів із загалом 147, які нині є в парламенті; проти не був жоден.
Серед пропонованих змін – заборона президентові розпускати парламент в останні півроку свого терміну на посаді.
Президент Міхаіл Саакашвілі, виступивши після голосування, високо оцінив те, що влада і опозиція змогли домовитися. Він також подякував депутатам своєї партії «Єдиний національний рух» за стійкість і за те, що вони, погодившись на компроміс щодо змін до конституції, водночас домоглися певних компромісів і від владної сили.
Та 21 березня уряд Кіпру відмовився від ідеї оподаткування депозитів. Про це заявив голова парламенту Яннаку Оміра після наради у президента Нікоса Анастасіадіса.
"Ми не обговорюємо скорочень і не повертаємося до скорочень", – сказав спікер, який очолює одну з опозиційних парламентських партій.
Він закликав громадян зберегти атмосферу єдності і рішучості, підтримати ініціативи та рішення, які прийняті політичним керівництвом в четвер і будуть прийматися в найближчі дні.