У перший день роботи Верховна Рада ІХ скликання виявила неабиякий ентузіазм: робочий день тривав до пізньої ночі, депутати встигли призначити нового-прем’єр міністра, весь уряд, керівництво силових органів і під народні овації добралися до законопроекту про скасування депутатської недоторканності, утім, не раз порушивши Регламент.
Коаліція «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) пропонує парламенту зосередитися на законопроектах про децентралізацію, охорону довкілля, державне управління, національну безпеку та оборону й економіку. Експерти радять новообраним депутатам враховувати напрацювання попередньої влади і взаємодіяти з громадянським суспільством. Насамперед вони вважають, що слід завершити реформу децентралізації, адже вона не відбулася приблизно для 30% населення. В Україні 1356 затверджених об’єднаних територіальних громад, незатверджених менш як 300. «Розрив між децентралізованою та ієрархічною Україною постійно зростає, багатші багатіють, бідні бідніють. Ситуація дійшла до того, що треба точно завершувати реформу. Паралельне існування двох рівнів веде до асиметрії розвитку, провокує ручний режим використання бюджету для балансування мереж у недецентралізованій Україні. Руйнування районного рівня веде до протистояння між органами влади в районі та об’єднаних територіальних громадах», — розповів член Ради РПР Анатолій Ткачук.
Читайте також: Різний фокус
Крім того, за його словами, відсутність права громад на просторове планування всієї своєї території стимулює хаотичну забудову та неефективне витрачання земель: не будуються об’єкти соціальної інфраструктури. До того ж відсутність нагляду з боку держави призводить до ухвалення актів поза компетенцією місцевої влади, зокрема таких, які становлять загрозу територіальній цілісності.
Завершити реформу можна, ухваливши проекти законів про засади адміністративно-територіального устрою, про службу в органах місцевого самоврядування, змінити закон про регулювання містобудівної діяльності в частині просторового планування громади. Після цього, каже Ткачук, слід провести місцеві вибори. Також, за його словами, треба внести зміни до Кодексу про адміністративні порушення, тому що громади мають великі території, але не мають права складати акти за порушення за межами населених пунктів. А також змінити Бюджетний кодекс, зокрема, ст. 24-1 в частині регулювання державного фонду регіонального розвитку.
Експерт зазначає, що вже готові законопроекти, які гармонізують чинні закони «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про засади державної регіональної політики», Бюджетний, Податковий, Митний кодекси і закон про державну допомогу.
Новий парламент зменшив кількість міністерств через злиття кількох із них. Зокрема, Міністерство енергетики та вугільної промисловості об’єднали з Міністерством екології, утворивши Міністерство енергетики та природних ресурсів (Міненергодовкілля). Його керівник Олексій Оржель пояснив, що це злиття логічне, адже розвиток енергетики та збереження клімату мають розглядатися в комплексі. Проте експерти ставляться до таких новацій упереджено. За словами виконавчого директора МБО «Екологія. Право. Людина» Олени Кравченко, об’єднання цих двох міністерств закладає ідеологічний конфлікт.
Читайте також: «Слуга» проти регламенту. Як депутати недоторканність скасовували
«Є аргумент, що в інших країнах охорона довкілля поєднана з іншими галузями — так, але вона поєднана зі сталим розвитком, туризмом, сільським господарством. Але не в країні, де пріоритетом є вугільна промисловість, ядерна енергетика, а не зелені види енергетики. Цікаво, як це міністерство буде проводити стратегічну екологічну оцінку програм із розвитку гідроенергетики тощо… Команда попереднього міністра заклала глибокі підвалини справжніх проєвропейських реформ у сфері охорони довкілля. Скасовувати це міністерство з аргументом, що воно неефективне, а тому непотрібне — те саме, що руйнувати фундамент недобудованого будинку», — каже Кравченко.
За словами експертки, Верховна Рада має продовжити розпочаті реформи в цій галузі й ухвалити законопроект про державну інспекцію з охорони довкілля, пакети проектів законів про посилення юридичної відповідальності за порушення в сфері охорони довкілля, про збереження біотичного напряму, про управління відходами, законопроекти про батарейки, батареї та акумулятори, про відходи електричного й електронного обладнання, про упаковку та її відходи, про жорстоке поводження з тваринами.
«Ми сподіваємося, ще вдасться переконати президента і керівництво, що в цій країні має бути окреме Міністерство охорони довкілля. Або хоча б забезпечити баланс фахівців: у нас величезні проблеми із забрудненням атмосферного повітря, з лісами, видобутком бурштину, території в зоні бойових дій на Донбас на межі екологічної катастрофи», — зазначає Олена Кравченко.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає об’єднання міністерств дискусійним питанням. «Із погляду технології роботи великих проблем не бачу. Але є ризики: коли один міністр відповідає за більшу кількість напрямів, це означає, що кожному з них приділяється менше уваги», — каже він. Також Коліушко назвав тривожним симптомом формування уряду за один день. «Це означає, що уряд не формувався прем’єр-міністром, бо він не мав на це шансу. Всі питання були вирішені заздалегідь, кулуарно. Навіть знаючи наперед, хто буде прем’єр-міністром, в інших країнах такого не роблять. Уряд узгоджує особа, яка вже стала прем’єр-міністром».
Читайте також: Без гальм і правил. Як стартувала нова Рада
Крім того, він назвав дивною розсадку депутатів у сесійній залі, де фракція «Слуги народу» займає всі місця попереду. «Здавалося б, яке це має значення? Насправді це понад 200-річна традиція європейського парламентаризму. У парламентах континентальної системи приблизно однаковий зал і приблизно однаково сидять фракції — секторами. Тому що кожна фракція представляє частину виборців і повинна бути однаково наближеною до президії. Коли вперше в історії весь перед займає фракція «Слуги народу», а решта сидить позаду — це свідчення того, як теперішні керівники держави розуміють парламентаризм і роль депутатів у парламенті», — каже Коліушко.
Зменшення кількості комітетів експерт вважає позитивним кроком, проте критикує фіксовану кількість їхніх членів — від 5 до 35 залежно від комітету. «Логіка парламентських комітетів у тому, щоб між ними рівномірно розподілялося навантаження. Раніше були комітети, у яких за рік розглядалися сотні законопроектів, і були комітети з двома-трьома проектами за рік. Виходячи з цього, треба було підкоригувати систему комітетів. Але диспропорцію зберегли і нормативно зафіксували. Єдине пояснення — щоб забезпечити собі більшість у кожному комітеті. При тому, що їхні депутати («Слуги народу». — Ред.) в деякі не хотіли йти працювати», — зазначає він.
Першочерговими ініціативами у сфері публічного управління Коліушко вважає законопроект про Кабмін та центральні органи виконавчої влади в новій редакції, який підготувала торік робоча група при Кабміні. Також готовий проект закону про адміністративну процедуру — він необхідний для захисту громадян у взаємодії з чиновниками. Крім того, експерт закликає ухвалити новий закон про всеукраїнський референдум, щоб законодавство чітко фіксувало процедуру й не було спокуси зловживати цим інструментом.
Оборонний бюджет України після початку бойових дій зріс у понад чотири рази й становить $108 млрд, проте не з’явилося додаткових механізмів громадського та парламентського контролю цих видатків. Проблему має вирішити нова влада, вважає генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Олена Трегуб.
Читайте також: За партійними лаштунками
«У нашому секторі закони, які допоможуть вирішити проблеми, нині перебувають на стадії розробки. Наприклад, закон про захист секретної інформації є ключовим для реформи сектору безпеки та оборони, тому що дасть змогу збільшити прозорість і підзвітність сектору. Наразі цей документ перебуває в РНБО, він мав бути імплементований у результаті ухвалення закону про національну безпеку минулого літа, але цього досі не зроблено. Ми закликаємо парламент якнайшвидше почати працювати з ним, як тільки він буде внесений. Нам особисто пообіцяв президент Зеленський, що закон буде першочерговим і він його внесе», — каже Трегуб.
Також Олена Трегуб закликає реформувати систему державного оборонного замовлення (ДОЗ). «ДОЗ засекречене на понад 90%. Це неприйнятна практика, всі погодилися, що його слід розсекретити. Проте попередня влада робила кроки тільки на папері, вони не втілювалися в реальні реформи. Є кілька варіантів законопроекту про ДОЗ, фінальної версії немає, але ми вважаємо, що ухвалити його можна досить швидко. І ДОЗ 2020 року вже не буде засекречене на 90%. Легітимна позначка засекречення — 5–10%», — каже експертка. У частині, яку розсекречувати не можна, вона закликає повернути конкурентну процедуру закупівель.
Крім того, за словами Трегуб, Служба безпеки України повинна перестати бути правоохоронним органом, у неї має лишитися три ключові функції: контррозвідка, захист державної таємниці та боротьба з тероризмом. «Ми чуємо заяви пана Баканова (голова СБУ. — Ред.) про те, що економічний департамент може подолати контрабанду на митниці. Я думаю, якщо він цього швидко не зробить, то тиск в інтересах реформи СБУ тільки посилиться, щоб вони перестали займатися боротьбою з економічними злочинами та корупцією, бо в державі є інші органи: Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро, які займаються цими питаннями», — каже Трегуб.
У контексті економічних реформ РПР очікує плану дій від Кабміну. «Технічно можуть існувати будь-які поєднання міністерств, головне питання у функціях. Функція міністерства — розробка політики. А її імплементацією мають займатися інші органи. Бо якщо в одному органі відбуваються і розробка політики, і імплементація, і контроль, це не працює», — зазначає співголова Ради РПР Ігор Бураковський. Він закликає ухвалити проект закону про службу фінансових розслідувань. «Нині в галузі економіки працює низка правоохоронних та інших структур. Наслідком цього є конфлікт інтересів і «кришування» окремими службами окремих видів бізнесу. Потрібно створити службу фінансових розслідувань, яка перебрала б на себе ці функції. Насамперед це має бути аналітична служба, яка гратиме на випередження», — зазначає експерт.
Також у порядку денному повинен бути законопроект про консолідацію функцій державного регулювання ринку фінансових послуг. «Нинішня фінансова система складається з двох секторів: банківського (і Нацбанк працює за найвищими стандартами) та небанківського (численні фінансові організації, неврегульовані структури, акціонерні товариства). Треба консолідувати нагляд за цим сектором, бо криза 2007–2009 років показала, що існують певні сектори фінансових послуг, які випадають з-під регулювання. Лібералізація передбачає, зокрема, жорстке регулювання. Що більше ми лібералізовані, то більше нам потрібно правил», — каже Бураковський.
Крім того, у списку проект закону про запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду. «Колись Гройсман ухвалював різні антирейдерські рішення, «маски-шоу стоп» тощо, але зрозуміло, що треба якимось чином врегулювати відносини між бізнесом та органами нагляду. Деякі органи в нас традиційні, як-от податкова, деякі нові… З одного боку, необхідно дати бізнесу розвиватися, з другого — захистити споживачів», — каже експерт. Але ухвалення закону має супроводжуватися роботою, додає він. Систему покарань і штрафів у сфері бізнесу слід переглянути на предмет пропорційності, інакше вона працюватиме вибірково.