Кажуть, усі щасливі родини чимось подібні. Схожі як дві краплі води й уявні щасливі України з програм більшості мажоритарників. Численні регіонали планують одностайно «сприяти покращенню». Їм помахують вилами прибічники люстрації влади. Але плани хлопці мають однакові: підвищити зарплату, подбати про освіту й медицину, часто обіцяють скасувати власну недоторканність. Справжня атака клонів…
Але й у цьому натовпі сповнених рішучості та скорботи дядьків у дорогих костюмах можна розгледіти цікаві обличчя. Часто – молоді. Тиждень.ua вирішив познайомити читачів із деякими з них.
Хліб чи видовища
Гречка – потужна зброя в боротьбі за владу в Україні. Люди її люблять і хотіли б отримувати безкоштовно не лише напередодні виборів. Це добре розуміє Тамара Звягінцева з міста Глухова Сумської області, що сподівається на прихильність виборців 211-го округу – Голосіївського району столиці. Одне з головних положень її (та й політичної партії «Християнський рух», до якої належить жінка) коротенької програми – безкоштовне висококалорійне (!) щоденне харчування для всіх дітей шкільного віку. Крім того, щомісячний харчовий пайок для пенсіонерів.
Читайте також: Кандидати-гречкосії: голос українців знову намагаються купити задешево
На тлі суперників, які забувають, що саме депутати мають дбати про раціон українців, вона справляє ефектне враження. Адже, наприклад, Микола Бабенко, що йде на вибори від партії УДАР, замість поживної їжі обіцяє виборцям модний одяг: якщо він переможе, мешканці району «вдягатимуться, як європейці».
Є в Голосіївському районі Києва й безпартійний 25-річний самовисуванець Андрій Нікітін, котрий «закінчив університет кілька років тому» і знає, «як важко бути студентом». Аж дивно, що при цьому Андрій обіцяє молоді не безкоштовні макарони, а впевненість у власному майбутньому. Пенсіонерам – насолоду від життя та повагу держави, дітям – щасливі родини та можливість «радіти своєму дитинству». Як саме мажоритарник планує забезпечити щастя, не уточнюється. Тому повернімося до конкретних обіцянок.
Паркинги та росіяни
«Заборонити брати оплату за місця для паркування транспортних засобів у місті Києві» планує кандидат у народні депутати по одномандатному виборчому округу №211 Вадим Чорний. На його думку, плата за паркинг «суперечить здоровому глузду».
Сусідній округ, 212-й, може лише позаздрити, адже тут нічого такого немає. Тут плани глобальні. Самовисуванець Сергій Заболотний переконаний, що здобуде симпатії мешканців Дарницького району, обіцяючи вирішити проблеми «економічні, соціальні, політичні» депортованих громадян.
До того ж, потрапивши до парламенту, він докорінно змінить політику Києва щодо Москви. На думку самовисуванця, «відносини із Російською Федерацією мають бути прагматичнішими».
Тут же висувається й пенсіонер Олександр Бурков. Якщо він пройде до уряду, молодь району дружною юрбою відпочиватиме «на березі річки Дніпро». Щороку.
В кожному дворі
Як людина похилого віку пан Бурков не враховує простих речей. На березі Дніпра може не бути доступу до мережі. Хто туди поїде? Тому на будь-яких дебатах його легко переміг би чернігівський кандидат Андрій Глаба. Цей 25-річний юнак, котрий на вибори йде «не від опозиції, не від влади, а від чернігівської громади!», має серйозні шанси на перемогу. Адже за його правління в місті буде «безкоштовний Wi-Fi в кожному дворі!»
Чернігівський патріот Андрій Глаба обіцяє “безкоштовний Інтернет Wi-Fi в кожному дворі!”
Пан Глаба працює помічником адвоката, тож не зовсім зрозуміло, який йому з цього зиск. Зовсім інша ситуація з черкаським самовисуванцем донецького походження на ім’я Віктор Цоньо. Начальник дільниці з обслуговування лінійних споруд ПАТ «Укртелеком» зможе легко «в кожне село прокласти волоконно-оптичний кабель для проведення якісного телефонного інтернету». Він одразу чесно зауважує: всі дозволи на це варто було б «надати фірмі-провайдеру безкоштовно».
За увагу черкащанинів бореться, зокрема, й 22-річний Богдан Курудз. Попри доволі молодий вік, хлопець розуміє: прийшовши до влади, потрібно якщо не покращити життя громадян, то принаймні не зіпсувати те, що вже є. Тому у своїй передвиборчій програмі Богдан перш за все обіцяє «зберегти мережу колективів фізичної культури і спорту, спортивних клубів». І важкою депутатською працею допомогти кожній людині забезпечити «оптимальну фізичну активність протягом усього життя».
Всі умови
Сергій Сергеєв (Херсонська область, округ №186) рядок про «все життя» з програми колеги викреслив би, навіть не вагаючись. Адже у тих, кому за 60, і так все гаразд! «У нашій країні створені всі умови для людей похилого віку, – переконаний чоловік 1976 року народження. – Передвиборчі підвищення пенсій, (…) компенсації за втрачені вклади колишнього банку колишньої неіснуючої держави. Але хто допоможе нам, молоді?!» Звісно ж, Сергій Сергєєв, котрий обіцяє робити все для «полегшення життя» юних херсонців. Однак, що саме – дізнаєтесь потім. «Конкретні справи будуть вирішуватися поступово. Буде вивчена досконало ситуація та розроблений відповідний план заходів», – чесно обіцяє самовисуванець.
Округ №170, Харківська область. Тут, у Харкові, мешкає найсміливіший комуніст країни – безробітний 36-річний Ігор Карбань. Вочевидь, у його персональному світі комунізм вже панує, адже грошей там не існує. Ані кандидат, ані члени його родини торік не заробили жодної копійки, про що свідчить декларація Ігоря Семеновича (щоправда, власника 144-метрового будинку й автівки).
«Все це почалося 1991 року, – пояснює пан Карбань. – Коли сили, що виступають проти соціалізму та східнослов'янської єдності, зуміли нав'язати народам СРСР свою волю, зруйнувати союзну державу, приступити до реставрації капіталістичного ладу».
Припинити «все це» може «влада пролетаріату, повний розрив відносин із міжнародними фінансовими (МВФ, ЄБРР, СОТ) і військово-політичними (НАТО) організаціями».
Загалом пан Карбань обіцяє не лише «відновлення СРСР», а й негайно знизити комунальні тарифи, тарифи на проїзд у транспорті, тощо, які мають сягнути «рівня таких платежів, як в Радянській Україні». Дайош метро по п'ять копійок!
Це ж навіть цікавіше за безпартійного пророка-підприємця Мирослава Копака з Тернопільської області (округ №163), що йому Святий Дух «післав натхнення для написання» програми. Утім, конкретних обіцянок «Святий Дух» не надав.
Кандидат Мирослав Копак має себе за пророка
Реальні цілі
Копака реально засудив би за неконкретику Олег Демков – уродженець Горлівки, котрий мешкає в Полтаві та мріє здобути перемогу у 144-му окрузі. Самовисуванець Демков є членом Партії регіонів, однак це зрозуміло і без зайвих нагадувань про це в біографії. Хоча б тому, що життєвим девізом політика є промовиста фраза «Реальні цілі – конкретні справи». А його головна мета полягає в тім, щоб «конституційні права і свободи були реально забезпечені».
У парламенті він розроблятиме такі закони, «які б сприяли покращенню».
Все для людей. Але є серед кандидатів і ті, хто йде на вибори заради себе. Самовисуванець Алім Білалов (Одеська область, округ №142) не обіцяє високих пенсій чи безплатної освіти. Він всього-на-всього прагне «бути прикладом шляхетності, розважливості, великодушності та зрілості в кожному вчинкові та слові». А найголовніше, «перемогти в собі все погане і безповоротно відійти від гріха».
Не менш високі цілі ставить його сусід Олександр Марков. Однак позитивні зміни за умови перемоги 34-річного студента-аграрія на виборах очікують не на нього особисто й навіть не на Україну. Пан Марков, однофамільник одіозного проросійського політика з Одеси, також мріє зробити російську другою державною. Але ж… які мови в такому разі будуть регіональними? «Інші слов’янські», – відповідає самовисуванець. Може, сербська чи словенська.
Ще один цікавий пункт його програми – «витіснення з інформаційного простору України західних ЗМІ і заміна їх вітчизняними, а також ЗМІ інших слов'янських держав».
Він неодмінно потоваришував би з луганчанином (округ №110) Дмитром Івановим, самовисуванцем, членом ПР. Лікар переконаний: «необхідно вводити у світову мову більше слов’янських слів, так світ буде більш зрозумілим для нас, ніж для інших»…
Кандидат Сергій Федоренко ототожнює себе то з тролейбусом…
Натомість демонстративно ігнорує мовні питання (навіть норми правопису, позаяк принципово не ставить ком) Андріан Сербушка, кандидат із Одеської області, округ №135. На думку безробітного 34-річного чоловіка, «перш за все основна функція держави є обмежування людської жадібності». Тому держава має краще контролювати бізнес.
… то з поліклінікою
Поки пан Сербушка допомагатиме обмежувати жадібність, зовсім іншими питаннями опікуватиметься майбутній народний обранець Юрій Вуй (Львівська область, округ №115). Він іде до Верховної Ради лише з однією метою – зробити все можливе, «щоб Молитва за Україну «Боже великий єдиний» 1885 р, слова Олександра Кониського, музика Миколи Лисенка, стала Державним гімном України».
Ймовірно, виконавши це завдання, Юрій Вуй вже не ходитиме до парламенту. Тоді по його душу може прийти Іван Морщавка (Запорізька область, округ №79). Він пропонує запровадити у ВР жорстку дисципліну: «За відсутність на роботі депутата Верховної Ради без поважних причин понад один день, шляхом внесення змін до Конституції, позбавимо його депутатського мандата».
Різке покращення
Чудове вирішення соціальних проблем знайшов Роман Попов із Луганської області. Він, як і всі, тішить електорат обіцянками підвищити зарплату громадян. Але Попов зробить це «різко»! Є в програмі конкретні цифри: «Година роботи не може коштувати менше 20 гривень, 8-годинний робочий день – не менш 160 гривень».
Неподалік, у Дніпропетровській області (округ №25) самовисувається Вадим Джума. Може, його ідея заборонити державним службовцям і членам їхніх сімей лікуватися, здобувати освіту та відпочивати за межами України, теж сприятиме зростанню статків українців?
У свою чергу, зробити життя чиновників геть нестерпним мріє пенсіонер Володимир Волковський (Вінницька область, округ №17). Кандидат пропонує здійснювати відеоспостереження за робочим місцем посадовця. Та запровадити смертну кару за корупцію.
З найкоротшою ж програмою на ці вибори йде самовисуванець Леонід Тараненко (АР Крим, округ №7). Тут лише один рядок: «Захистити народ України від бандитів».