Протягом січня поточного року ціна споживчого кошика зросла на 1,8%, дані Держкомстату. Попри те що офіційно визначений показник інфляції відповідає очікуванням аналітиків, подорожчання соціально важливих товарів, насамперед продуктів харчування (на 3,3%) та пально-мастильних матеріалів (на 4,7%), викликало неабиякий резонанс.
Процес у розрізі
«Локомотивом січневої інфляції стали овочі, які подорожчали майже на 15%, – каже Олексій Блінов, економіст компанії Astrum Investment Management. – Це типова січнева тенденція. У червні – серпні, навпаки, відбувається помітне зниження цін на овочі. Наприклад, картопля за місяць подорожчала майже на 20% – це максимальний показник». Попри закономірність зимової інфляції, ціни на овочі в січні 2010-го встановили п’ятирічний рекорд – протягом аналогічного періоду 2007–2009-го вони підвищувалися в середньому на 8,3%.
Керівник групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа пояснює цьогорічний ціновий тренд похолоданням – у поганих погодних умовах багато селян не вийшли на ринки, що значно обмежило пропозицію. А експерт з аграрних ринків УКАБ Андрій Товстоп’ят вважає, що через сильні морози у грудні–січні зіпсувалося більше овочів, ніж зазвичай.
Ще одна причина сезонного подорожчання товарів овочевої групи криється у структурних недоліках їх виробництва. «Селянські домогосподарства займають велику частку ринку, але їхня цінова політика ситуативна і майже непередбачувана. Вітчизняному АПК бракує великих виробників, здатних забезпечити постачання якісної продукції за довгостроковими угодами», – стверджує пан Лапа і пов’язує поступове зниження цін на овочі з потеплінням, коли обсяги пропозиції на ринках зростуть.
Молоко в січні на полицях магазинів подорожчало на 10% – у середньому до 6–6,5 грн/л. Ще в грудні 2009-го ціни на молочну сировину зросли на 15–45% залежно від регіону. Селянські домогосподарства (80% ринку) реалізовували виробникам необроблене молоко по 2,4–3,0 грн/л, а великі ферми – по 4,1–4,2 грн/л. Опитані учасники ринку пояснюють подорожчання сировини зменшенням поголів’я корів – за останні два роки майже на 10%. Відповідно у 2009-му в країні було вироблено 11,6 млн т молока – на 200 тис. т менше рік до року і на 700 тис. т менше, ніж у 2007‑му (дані Держкомстату). Протягом січня цукор подорожчав майже на 15% – до 11–12 грн/кг (роздріб). В 2009-го в країні було вироблено 1,3 млн т цукру за потреби 2 млн т. За інформацією Української аграрної конфедерації, минулий рік позначився зменшенням посівних площ під цукровий буряк на 20% і зниженням урожайності на 12% порівняно з 2008‑м.
У 2009-му дефіцит цукру на українському ринку не був компенсований імпортом. Квоти на ввезення цукру Мінекономіки розподілило тільки наприкінці жовтня. Як наслідок – у країну імпортували лише 50–55 тис. т цукру з можливих 260 т, при цьому компанія, що отримала 80% квоти, не ввезла жодного кілограма. Володимир Лапа називає недосконалим механізм розподілу цукрових квот, оскільки право на постачання сирцю зазвичай отримують фірми, які не мають потужностей для його переробки.
Консенсус-прогноз
Керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький переконаний, що «ціновий старт 2010 року є задовільним». «1,8% інфляції в січні – це на 0,3% менше від середнього січневого показника 1997–2009 років, а також на 1,1% менше від показника двох попередніх років», – підкреслив пан Литвицький. На його думку, є надія на збереження інфляції в межах однозначної цифри за підсумками року, але Мінекономіки та Мінагрополітики мають зробити все можливе, щоб диспропорції між попитом і пропозицією на продукти харчування було ліквідовано. Більшість опитаних експертів очікують, що за підсумками поточного року інфляція становитиме 11–13%, хоча деякі аналітики прогнозують подорожчання споживчого кошика на 20%.
Основним чинником зростання цін у 2010-му буде підвищення тарифів на газ для фізичних осіб на 50%, електроенергію – на 70% та послуги ЖКГ. Інфляційний час «Ч» – ІІ квартал цього року. Фактично ця тенденція, економічні передумови якої виникли ще в 2009-му після подорожчання імпортованого в Україну газу, торік була штучно стримана – жоден уряд не пішов би на підвищення тарифів напередодні президентських виборів. У 2010-му цей політичний запобіжник начебто знято. Натомість фінансове становище НАК «Нафтогаз України» залишається катастрофічним – цьогорічний дефіцит бюджету компанії очікується на рівні $4 млрд. «Подорожчання газу для населення і підприємств теплокомуненерго – це невідворотний процес, – каже Михайло Гончар, керівник енергетичних програм центру «Номос». – Маю сумнів, що навіть дострокові парламентські вибори можуть його зупинити. Але саме по собі вирівнювання цін на український та імпортований газ не буде ефективним без реформування системи ЖКГ і запровадження вартісної градації залежно від рівня споживання».
Продуктова інфляція – загальносвітовий процес, зумовлений, зокрема, зменшенням обсягів виробництва підприємств АПК Індії та Китаю в умовах фінансової кризи. У листопаді 2009 року індекс Food Price, що фіксує середні ціни на 60 найменувань сільськогосподарських продуктів, зріс на 7% – максимальне збільшення з лютого 2008-го. Аналітики міжнародної агенції Bloomberg прогнозують стрімке подорожчання продуктової групи в 2010-му. Так, ціни на рис, зерно, сою та олію зростуть на 60%, сухе молоко – на 39% тощо. Пропорційне подорожчання загрожує і Україні, тим більше що частка продуктів харчування в структурі загального імпорту зросла з 14,2% в 2007-му до 23,2% за підсумками трьох кварталів 2009-го (дані НБУ).
Експерти переконані, що лише структурна реформа АПК може ліквідувати на українському ринку диспропорції між пропозицією і попитом на продукти харчування. Йдеться насамперед про перехід від дрібнотоварного виробництва до великих фермерських господарств, зокрема й у формі кооперативів. На думку експерта асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Єлизавети Святківської, тільки промисловий підхід до модернізації підприємств АПК забезпечить зростання обсягів виробництва продукції, поліпшення її якості, зниження собівартості. Держава має створити для цього відповідні умови, стимулюючи інтенсивне господарювання програмами здешевлення кредитів аграріям та підвищуючи стандарти якості продуктів харчування.