Як Жером зірвав банк

ut.net.ua
8 Лютого 2008, 00:00
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мабуть, і тисяча найпрофесійніших грабіжників не змогли б «нагріти» респектабельний французький банк Societe Generale так, як це вдалося його власному працівнику Жерому Керв’єлю. Трейдер середньої ланки завдав одному з найстаріших банків світу збитків на фантастичну суму €4,9 млрд ($7,2 млрд).
 
Від цієї історії віє непідробним сюрреалізмом. 31-річний працівник Societe Generale Жером Керв’єль, який, за загальним враженням, зірок з неба не хапав, став автором найбільшого банківського шахрайства у світі. Протягом кількох місяців він обдурював хитромудрі системи безпеки другого за обсягом капіталізації банку Франції. Але не для того, щоб щось вкрасти. Керв’єль робив те, що передбачала його посада – торгував ф’ючерсами (див. словничок). Тільки у обсягах, які перевищували всі мислимі і немислимі ліміти. До середини січня Керв’єль торгував портфелем ф’ючерсних контрактів на колосальну суму $73 млрд – це майже в півтора рази більше ніж вартість всього банку Societe Generale.
 
Для маскування своїх дій Жером Керв’єль використовував прості, але, як виявилося, геніальні у своїй ефективності засоби. Щоб система безпеки не зреагувала на відкриту ним ризиковану позицію, він дублював її аналогічною за сумою фіктивною – але, так би мовити, «протилежно спрямованою». Відповідно, комп’ютер вважав, що все гаразд. Більше того, добре знаючи принципи роботи систем контролю, трейдер видаляв записи про свої оборудки за кілька хвилин до планової перевірки, а потім швидко повертав все назад.
 
Важко повірити, але Жером Керв’єль ризикував мільярдами банку Societe Generale лише для того, щоб… стати найкращим трейдером. Втім, це схоже на правду – наразі не виявлено жодних доказів, що горе-спекулянт збирався отримати від своїх оборудок якісь прибутки, за винятком належних йому бонусів. Керв’єль робив ставку на те, що європейські фондові індекси в 2008 році зростатимуть. До речі, більшість фінансових аналітиків світу вважали, що ситуація розвиватиметься саме так. І якби ці прогнози збулися, Керв’єль отримав би для Societe Generale багатомільйонні прибутки.[51]
 
Однак те, що відбулося, не спромігся б передбачити навіть Нострадамус із Вангою разом узяті. 18 січня, у п’ятницю, керівництво Societe Generale із жахом довідалося, якими сумами ризикує їхній власний трейдер. Правда відкрилася після того, як контрольний дзвінок одному з клієнтів, від імені якого Керв’єль здійснював фіктивні торги, виявив, що той ніяких угод не вів. Якби про цю ситуацію довідалися б за межами банку – на Societe Generale можна було б ставити хрест. Тому його топ-менеджери прийняли рішення, починаючи з наступного тижня, закрити позиції, відкриті Керв’єлем. Однак саме цього дня Джорж Буш зробив заяву про стан економіки США, яка зумовила обвал азійських фондових ринків у понеділок, 21 січня. Коли на тлі загальної паніки Societe Generale почав масово продавати ф’ючерси на десятки мільярдів доларів, ринок зрозумів це однозначно – Європа теж «валиться». Вартість європейських цінних паперів почала падати, а Societe Generale – діватися ж нікуди – продовжував прискорювати це падіння, фіксуючи збитки. Далі більше – наступного дня у гру вступили США, які витлумачили падіння фондових індексів у Європі як ознаку глобального економічного спаду. Подейкують, що рішення про зниження облікової ставки США на рекордну величину 0,75 процентні пункти було прийняте саме внаслідок європейських подій. Але ні Америці, ні світу і на думку не спало б, що цю лавину якщо і не зрушили, то, принаймні, прискорили надмірні амбіції дрібного банківського працівника.

Завдячюючи Керв’єлю, Societe Generale зазнав збитків на $7,2 млрд. Його керівництво мусило позичати очі в Сірка, пояснюючи, як подібне взагалі могло статися. А банки-конкуренти (в першу чергу, банк №1 Франції BNP Paribas) почали обдумувати варіанти придбання Societe Generale ,«торпедованого» власним клерком. А кажуть, що в глобальній економічній системі роль індивідуальності зведена нанівець.

 
СЛОВНИЧОК

Ф’ючерс (англ. futures) – контракт, згідно з яким покупець зобов’язаний придбати, а продавець продати встановлену кількість активів через визначений проміжок часу по ціні, вказаній в контракті. Оскільки ціна, як правило, змінюється за цей час, то одна із сторін отримує прибуток від цієї цінової різниці. Ф’ючерсні угоди – один із найпоширеніших інструментів біржових спекуляцій.