«Це, насамперед, обумовлено тим, що у прийнятому Законі не врегульовано головного питання – механізму його практичної реалізації, через відсутність якого Закон залишиться лише декларацією. Так, Законом не визначено чіткого кола осіб, на яких би поширювалась його дія. Зокрема, не розкрито зміст поняття «учасник акції протесту та масових заходів» (тобто хто і за яких умов набуває такого статусу), не зрозуміло про які ж саме акції протесту та масові заходи йдеться, оскільки їх не конкретизовано за темою та місцем проведення», – вважає Чорнобук.
За його словами, законом не зазначено, за які ж саме дії та правопорушення особи мають бути звільнені від відповідальності.
Голова Апеляційного суду запевняє, що «у такому випадку є загроза того, що від відповідальності може бути звільнено особу, яка хоч і була учасником відповідного протесту чи масового заходу, але вчинила інший тяжкий злочин (наприклад, зґвалтування, розбій)».
«Прийнятий закон не дає відповіді на питання щодо видів юридичної відповідальності, від яких згадані особи мають бути звільнені. За таких умов цілком реально може порушуватись питання щодо звільнення від цивільно-правової відповідальності особи, яка завдала майнової шкоди іншій особі. Важливим з точки зору легітимності правозастосування Закону також є питання співвідношення його положень з іншими законодавчими актами, які на сьогодні регулюють порядок притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності, а також звільнення від такої відповідальності», – пояснив Чорнобук.
Він також вважає, що норми закону щодо заборони відкриття нових кримінальних проваджень з приводу подій, визначених статтею 1 цього Закону, не узгоджуються з нормами Кримінального процесуального кодексу, відповідно до яких досудове розслідування починається автоматично після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і не допускається можливість невнесення чи виключення відомостей, або зупинення процесу досудове розслідування з формальних підстав, які запропоновані вищезгаданим Законом.
«До того ж, той факт, чи була особа, яка вчинила злочин чи адміністративне правопорушення, учасником відповідної акції протесту та масового заходу у вказаний період, вина, рівень суспільної небезпеки та характер вчиненого правопорушення у будь-якому випадку повинні бути з’ясовані. Однак, можливість і порядок здійснення перевірки цих обставин Закон не визначає, і більше того, вступає в протиріччя із Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, які ці питання на сьогодні регулюють», – розповів голова суду.
У зв’язку з цим він пропонує Раді повернутись до розгляду питання щодо внесення до цього закону відповідних техніко-юридичних змін, які б забезпечили ефективну реалізацію його положень на практиці та узгодженість із чинними законодавчими актами.
Як повідомлялось, Віктор Янукович підписав закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».
Нагадаємо, 19 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб, з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». За документ проголосували 339 народних депутатів.
Законопроектом передбачається звільнити від відповідальності осіб, які були учасниками акцій протесту та масових заходів щодо їхніх дій і рішень у період з 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності закону.
Усі кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень, відкриті з приводу цих подій, підлягають закриттю. Також щодо учасників мирних протестів не можуть бути відкриті нові кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень.