У.Т.: Що ви думаєте з приводу українського сучасного мистецтва?
– Із українським мистецтвом я знайома завдяки міжнародним виставкам і проектам, деякі з них, зокрема, організовували ми у Польщі. Ми робили проект, присвячений темі міста, куди запрошували до участі групу Р.Е.П., вони виставлялися у нашій галереї. Потім ми проводили проект «Gendercheck», де також були представлені роботи українських художниць. Словом, не можна сказати, що я нічого не знаю про українське сучасне мистецтво, але водночас знавцем мене також не назвеш. А це привід для того, щоб приїхати сюди та ознайомитись із ситуацією безпосередньо.
У.Т.: Розкажіть про галерею «Захента». Чи присутня там якась концепція, центрова лінія?
– «Захента» – це національна галерея, котра сфокусована на мистецтві сучасному. Але, з іншого боку, ми надзвичайно цікавимось історією, оскільки галерея стала першим простором, де демонструвалися твори сучасного мистецтва, і чимало історичних подій мало місце у нашій галереї. Вона сильно змінилася за 100 років свого існування. Але місія галереї весь час лишається незмінною – поширювати сучасне мистецтво поміж людей.
У.Т.: Як «Захента» співпрацює із молодими художниками? Чи має шанс представити у ній свої роботи майстер без імені?
– Все можливо! Зазвичай, самі по собі художники не подаються, їх запрошують куратори. Але час від часу ми готуємо спеціальні проекти, для створення яких запрошуємо саме молодих митців. Кожен має можливість надсилати нам електронною поштою свої ідеї та пропозиції, і ми з кураторами їх обговорюємо.
У.Т.: Які особливості розвитку ви могли би виділити у творчості наймолодшого покоління?
– Мені здається, що для молодих художників, як польських так і європейських, на сьогодні притаманно у своїй творчості використовувати різні види медіа. Вони уже не лише художники або скульптори. Дуже цікаво спостерігати протягом останній двох років, скажімо, як художники використовують звук.Звук і музика стали особливо важливими для наймолодшого покоління митців. Багато з них працює тільки зі звуком, але є й такі, котрі також долучають візуальний ряд. Але звук є базовим для цього мистецтва, різні музичні напрямки стають невід’ємною частиною концепції роботи. Анна Зарадни, Мовчан Буковскі, Пьотр Осадскі – це і є наше наймолодше покоління.
У.Т.: Тобто, доречно говорити про змішування різних видів на напрямків мистецтва, а також медіа?
– Саме так. У своїй творчості вони використовують абсолютно все! Навіть якщо вони закінчили скульптуру або писання картини, вони застосовують усе, що стосується сучасної поп-культури та просто культури. Вони не стануть зосереджуватися на одному інструментові чи одному медіа, вони змішають їх.
У.Т.: Чи погоджуєтесь ви із поширеною сьогодні позицією, що естетична складова у сучасному мистецтві вмерла, поступившись місцем концепції?
– Я вважаю, що обидві складові однакого важливі. Я не відкидаю естетичної складової світу. Це важливо, адже мистецтво – візуальне! Навіть якщо деякі митці у своїй творчості звертаються до поганих, потворних явищ, до речей, позбавлених краси, вони роблять це із певних причин. Якщо такий прийом використаний з розумом, тоді добре. Треш також має свою естетику. Ну і звичайно, концепція твору також надзвичайно важлива. Не можна творити в ім’я тільки краси або тільки концепції. Це має бути поєднано. У будь-якому разі, сучасне мистецтво не повинно бути формалізовано. Світ любить формат, все має бути зроблено відповідно певного формату. Що є цікавим в сучасному мистецтві, це те, що щоразу кожне молоде покоління має свій критичний підхід і щоразу воно ламає формати.
У.Т.: Яким, на вашу думку, є співвідношення індивідуального та загального у сучасному мистецтві? Чи може ітися, приміром, про польську чи французьку школу, про якісь риси впізнаваності?
– І так, і ні! У будь-якому разі, ми живемо в епоху глобалізації, де панує інтернет та інші медіа. Тобто, інструменти є для всіх однаковими! І на перший погляд мистецтво видається також подібним. Але коли ти починаєш спілкуватися із художниками та придивлятись до їхніх робіт, ти починаєш відчувати специфіку. І не тому, що вони французи або датчани, а тому, що вони походять із різних регіонів, а кожен регіон створює свої специфічні проблеми. А митці, як відомо, завжди чутливі і реагують на проблеми навколишнього світу. Однією із цілей галереї «Захента» на сьогодні є представлення сучасного мистецтва різних регіонів світу. Свого часу ми висвітлювали мистецтво Китаю, Австралії та інших країн. Тобто, певною мірою, ми прагнемо знайти і показати те специфічне, що притаманне мистецтву певного регіону. В будь-якому разі, культура, а отже, історія – чинить свій вплив на мистецтво! Певною мірою, твори мистецтва відображають історичні травми тої чи іншої нації.