Україна за останні два роки з групи вільних демократій перекочувала в розряд частково вільних з трендом до погіршення. Freedom House виділив кримінальне переслідування колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, звинувачення щодо якої організація охарактеризувала як "сумнівні".
У таблиці «Найбільших змін за сукупним показником з 2008 по 2011 рр» (шкала від 0 до 100) Україна втратила 13 балів.
Разом з тим, за семибальною шкалою у категорії «політичні права» Україна отримала «четвірку» замість «трійки» за «спробу придушити опозицію, використання політично мотивованих судів, репресії проти ЗМІ, а також використання сили при придушенні демонстрацій».
В категорії «цивільні свободи» в України стоїть «три». Найкращою оцінкою за методологією Freedom House вважається 1 бал, найгіршою – 7.
Ціла низка республік колишнього СРСР отримали низькі оцінки рівня політичних і громадянських свобод: Азербайджан (6,5), Казахстан (6,5), Білорусь (7,6), Туркменістан (7,7), Узбекистан (7,7).
У Росії рівень політичних свобод торік не змінився – країна фігурує в списку не вільних країн з рейтингом 6-5 балів, аналогічним Руанді, Єгипту, Оману, Катару, Габону і території Західного берега річки Йордан, яку ООН вважає окупованою.
Аналітики Freedom House назвали події на Болотній площі в грудні минулого року позитивним сигналом про «мобілізацію громадянського суспільства» в країні. Однак, вважають в орагнізації, росіяни в 2011 році були все ще «невільними» у вираженні своїх політичних і громадянських прав.
Незважаючи на небувалий протестний рух, що охопив світ торік, ситуація з дотриманням прав і свобод практично не змінилася – кількість країн, які з точки зору цієї правозахисної організації, можна віднести до вільних, збереглася на рівні 87, як у 2010 році.
Демократичними правами і свободами можуть скористатися менше половини населення планети, а саме 43%, або трохи більше 3 мільярдів осіб, йдеться в доповіді.
У списку не вільних, або таких, що пригнічують базові принципи цивільних прав, фігурують 48 країн. З них до сімки найгірших потрапили Північна Корея, Саудівська Аравія, Сомалі, Судан, Сирія, Туркменистан, Узбекистан, Еритрея, Екваторіальна Гвінея, а також дві території – Тибет і Західна Сахара. Недалеко від них пішли Білорусія, М'янма, Китай, Куба, Чад, а також Південна Осетія.
Зазначимо, що у своїй доповіді Freedom House назвала «арабську весну» найбільш значущою подією у боротьбі за громадянські свободи з часу розпаду Радянського Союзу в 1991 році.
Freedom House зі штаб-квартирою у Вашингтоні – впливова незалежна правозахисна організація, яку, за даними ЗМІ, значною мірою фінансує уряд США.
У своїй доповіді «Свобода у світі 2012» організація Freedom House оцінила ситуацію з політичними і громадянськими правами в 195 країнах і 14 «територіях» – політичних утвореннях, чий статус викликає міжнародні суперечки.
Поведінка влади кожного територіального утворення Freedom House оцінювала за двома критеріями: політичні права (можливість вільної участі у виборах і у формуванні важливих для суспільства рішень) і громадянські свободи (свобода висловлювати думку, особисту автономію від держави, незалежність ЗМІ, захист прав меншин і т.д.).