Виборча комісія Росії зареєструвала Міхаіла Прохорова кандидатом в президенти Росії. Таким чином третя за багатством людина країни, яка має €13 млрд стане безпартійним суперником Владімір Путіна. Прохоров вже раз пробував вийти на політичну сцену Москви. Втім, його вихід закінчився минулого року провалом. Тоді Кремль поставив Прохорова на чолі партії «Правое дело», яка повинна була відтягнути голоси незадоволених лібералів. Проте, коли проект провалився, Кремль порвав з Прохоровим стосунки.
Бориса Березовського називають «хрещеним батьком Кремля». Березовський, якому зараз 65 років, зробив свою кар’єру у дев’яності та був «сірим кардиналом Кремля». «Як ніхто інший він знав як перетворити гроші в політичний вплив і перетворити владу на ще більше багатство», – пише Der Spiegel.
Березовський контролював авіакомпанію «Аерофлот», російскі газети та телевізійні канали. 1996 року він допоміг хворому президенту Єльцину переобратися на посаду, за що його підвищили до віце-президента впливової Ради Безпеки і основного посередника влади в коридорах Кремля. 1999 року Березовський також запропонував підтримку Путіну, проте у відповідь почався наступ на багатія. Березовський втік до Лондона. У 2007 році Березовський заявив британському виданню The Guardian, що він планував насильницьку революцію проти Путіна.
Іншим прикладом мільйонера в політиці є Росс Перо, котрий балотувався на посаду президента США в 90-х роках. Росс Перо – бізнесмен із Техасу, який розбагатів за допомогою ІТ-компаній, і статки якого наразі оцінюють в $3,4млрд. Вже в 1979 році Перо проводив активну зовнішню політику. Зокрема, спонсорував операцію зі звільнення заручників (якими були співробітники його фірми – Ред.) в Ірані. В 90-х роках він двічі балотувався на виборах президента США, проте так і не потрапив до Білого Дому. В 1992 році він отримав рекордні 19 % голосів поступившись Біллу Клінтону та Джорджу Бушу.
Мітт Ромні наразі вдруге після 2008 року пробує своє щастя на праймеріз до Республіканської партії США. Перед тим як він розпочав свою політичну кар’єру, Ромні заснував інвестиційну кампанію Bain Capital, яка принесла йому статок у $250 млн. Втім, бізнес-минуле Ромні стало більше перешкодою для його передвиборчої кампанії.
Компанії як Bain Capital купують проблемні фірми, розбивають їх на частини та продають якомога дорожче. Під час виборчої кампанії суперник Перрі Мітт Ромні назвав його «стерв’ятником».
Німець Карл-Едуард фон Бісмарк є нащадком колишнього канцлера Отто фон Бісмарка. Його родина накопичила великі статки. Карл-Едуард фон Бісмарк починав з місцевого політика ХДС, в 2005 році став депутатом парламенту, проте, повідомляли про його регулярну відсутність на засіданнях Бундестагу. Через кілька місяців після цього Бісмарк склав свій мандат.
Юлію Тимошенко Der Spiegel зобразив як приклад багатства, яке веде не тільки до зростання, а й до падіння. «Сотні мільйонів колишній український прем’єр-міністр заробила на угодах, пов’язаних з продажем сировини», – пише видання.
На відміну від Тимошенко, колишньому прем’єр-міністру Таїланду Таксіну Чінавату вдалося уникнути ув’язнення. 62-річний магнат, який володіє телекомунікаційними компаніями та був власником британського футбольного клубу Манчестер Сіті, до цих пір визнається частиною тайців національним героєм. Тим не менш, у 2006 році Чинавата усунули від влади військові, які визнали екс-прем’єра винним у зловживанні службовим становищем. Чинават втік у Дубаї, звідки керує сьогоднішньою політикою в Таїланді. Минулого року прем`єр-міністром країни стала його сестра Йінглак Чінават, котра тепер шотує для нього амністію.
Сільвіо Берлусконі став уособленням владолюбства та тіньового підприємництва. Колишній прем’єр-міністр Італії заробив грубі гроші на будівельному бізнесі. Після цього він поставив під свій контроль більшу частину італійських ЗМІ. У 1993 році Берлусконі заснував свою партію «Forza Italia». Завдяки недійній підтримці партія перемогла на виборах в 1994 році. Не зважаючи на свідчення про корупцію, зв’язки з мафією та катастрофічні результати у політиці, власник футбольного клубу «Мілан» досить довго пробув при владі. 2011 року після запеклої критики всередині країни та з-за кордону Берлусконі відсторонили від влади.
Себастьяна Піньєру називають «Берлусконі Чилі». 63-річний президент країни має великі пакети акцій приватного телеканалу Chilevisíon та популярного футбольного клубі Colo Colo. Свої статки Піньєра заробив у сфері нерухомості та фінансових операціях на фондовому ринку. У 2006 році він з невеликим відривом програв соціалістці Мішель Бачелет. В 2010 році він з другої спроби переміг з обіцянками створити в країні 1 млн робочих місць. Негативний імідж Піньєри склався завдяки його прикрим помилкам. Так, під час візиту в Німеччину він написав у книзі президента країни Крістіана Вульфа «Німеччина понад усе».
Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг є одним з найбільш шанованих підприємців у політиці, адже досі йому вдавалося правити без скандалів. 70-річний Блумберг заробив багатство на своєму фінансовому та інформаційному агентстві Bloomberg. Його активи становлять $18 млрд. Будучи мером він святкує успіх: йому вдалося стабілізувати бюджет міста, поліпшити шкільну освіту та зменшити злочинність. В 2009 році Блумберга було обрано мером третій раз поспіль.
Нащадок німецького дворянства Карл-Теодор Гуттенберг за кілька місяців зріс від простого депутата до міністра економіки, а потім міністра оборони Німеччини. Його навіть вважала потенційним наступником Меркель на посаді канцлера. Втім, кар’єра Гуттенберга серйозно постраждала внаслідок скандалу, коли його звинуватили у плагіаті докторської дисертації.