Чи не найбільшим ризиком втрати грошей у фінустановах самі банкіри називають внутрішнє шахрайство. Скорочення й урізання зарплати банківських працівників цей ризик значно підвищують: щоб зберегти докризовий спосіб і рівень життя, клерки йдуть на обман і працедавців, і вкладників. Банкіри й правоохоронці офіційно не коментують цього тренду – паніки довкола банківської системи і так забагато.
Клієнт майже правий
Олегові Д., юрисконсульту великої столичної компанії, пощастило: він устиг продати свою квартиру до падіння ринку нерухомості. Отримані $500 тис. поклав у банк з іноземним капіталом. «На моє щастя, невдовзі я зняв більшу частину суми з рахунка, – розповідає юрист. – У банку лишилося $200 тис. Та після повернення з тижневого відпочинку в Єгипті з’ясував, що на моєму рахунку лишилося тільки $200». Якимось містичним чином Олег примудрився одночасно відпочивати на березі Червоного моря й ходити по київських відділеннях банку, знімаючи готівку зі свого депозиту.
«Одного дня у три відділення банку заходив чоловік, який пред’являв паспорт на ім’я мого клієнта і знімав великі суми грошей: 110, 50 і 40 тис. доларів, – розповідає адвокат потерпілого Василь Сергієнко. – До того ж поводився він зовсім не як людина, яка кудись поспішає чи бодай чогось остерігається: не намагався приховати свого обличчя від камер, навіть покрикував на банківський персонал. Мовляв, давайте швиденько мій кеш і пакуйте гарненько – терміново потрібна готівка для великої угоди. Певна річ, паспорт, який пред’являв злочинець, був підроблений. Усі реквізити в ньому збігалися з реальним документом, тільки вклеєна була фотокартка злочинця. Та все ж дуже дивно, що керівництво відділень, де він знімав гроші, не захотіло особисто перевірити, хто і навіщо одночасно знімає такі великі кошти».
Банк не поспішає ні повертати вкрадені в нього з-під носа гроші, ні пояснювати клієнтові, як таке могло трапитися. Міліція також не одразу розпочала розслідування. На першу заяву потерпілого Печерське РВ УМВС Києва відповіло відмовою порушити кримінальну справу, мотивуючи це тим, що банк не надав жодного документа, який підтверджував би факт крадіжки. Зрештою після втручання прокуратури правоохоронці таки порушили кримінальну справу за фактом шахрайства в особливо великих розмірах і розпочали слідство. Щоправда, як відомо Тижню, до викриття шахрая (чи шахраїв) вони не надто наблизилися.
Тенденція окреслилася
Валерій (просив зберегти його інкогніто), аналітик департаменту безпеки одного з найбільших вітчизняних банків, стверджує: таких випадків за останні місяці було чимало. «Ми з колегами вирахували групу хакерів-шахраїв, які зламали інформаційні системи низки системних банків, – розповідає фахівець. – Вони відстежували всі великі трансфертні операції, дізнавалися рахунки, на які переводилися великі суми, і буквально за кілька тижнів підробляли документи й знімали гроші». Банківський працівник стверджує, що в кількох випадках шахраї підкуповували представника персоналу відділення банку, де планувалося красти гроші, щоб той не прискіпувався до документів і не розпитував, навіщо одночасно знімається така велика сума. «Сумами менше ніж $30 тис. ці злочинці навіть не цікавилися», – зазначає Валерій і додає, що крадії встигли змотати вудочки.
Високопосадове джерело у Департаменті боротьби з економічною злочинністю МВС України на умовах анонімності повідомило Тижню, що за останні місяці підрозділ зафіксував різке зростання злочинності у банківській галузі. «Зараз я не можу розголошувати подробиць, але скажу так: справді, останнім часом у кількох українських банках мали місце кілька десятків випадків несанкціонованого зняття грошей із депозитів клієнтів», – зауважив правоохоронець.
«На мою думку, економічна криза може стати (якщо вже не стала) могутнім каталізатором цього процесу, – пояснює вал банківських шахрайств фінансовий аналітик компанії «ПростоБанк Консалтинг» Володимир Паюк. – Досить імовірним є долучення до шахрайських схем працівників банків, які раніше отримували більший дохід і тепер відчувають значний брак коштів». Експерт переконаний, що зростатимуть і обсяги внутрішньобанківського шахрайства. «Насамперед це стосується відкатів за видачу кредитів, – переконаний Володимир Паюк. – Адже зараз отримати кредит майже нереально. Імовірність того, що за певну винагороду банківські працівники обстоюватимуть інтереси клієнта на кредитному комітеті, зростає до максимального рівня. Хоча й до кризи таких випадків було чимало». Аналітик також прогнозує почастішання випадків, коли менеджери фінустанов сприятимуть поверненню депозиту за гроші або по знайомству.