Вийшов друком щорічний спецпроект The Economist та «Українського тижня» «Світ у 2018».

Журнал «Український тиждень» восьмий рік поспіль разом із британським The Economist видає спецпроект «Світ у...» українською мовою. 

«Світ у 2018» — українська версія щорічного спецпроекту видання The Economist, що пропонує аналітику та прогнози на наступний рік у геополітиці, економіці, фінансах, бізнесі, науці та культурі. У цьогорічному виданні прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу розповів про технологічний прорив своєї країни, американський сенатор Джон Маккейн наголосив на необхідності захищати свободу в усьому світі, прем’єр-міністр Бутану Церін Тобґай поділився досвідом запровадження «Валового національного щастя» як критерію оцінки роботи бізнесу, а професор нейробіології Массачусетського технологічного інституту Фен Чжан розкрив зв’язок між фундаментальними дослідженнями та медико-біологічною галуззю сьогодні.

Серед топових тем «Світ 2018» інтернет речей, економіка Китаю, «вічні» диктаторські режими, кібербезпека й те, як розуміють щастя в різних країнах.

Частина, підготовлена «Українським тижнем», присвячена передовсім реформам, про хід яких розповідають міністри освіти, охорони здоров’я та віце-прем’єр із питань соціальної політики. Серед пріоритетних тем війна на Донбасі, майбутнє парламенту, децентралізація, кібербезпека. Серед колумністів командир добровольчого батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич, яка, зокрема, так визначила пріоритети для небайдужих українців: «Треба, щоб максимально можлива кількість нових людей, які досі ніколи не були в політиці, йшли на державну службу, обіймали посади й змінювали країну. Зрозуміло, що частина скурвиться, хтось розчарується. Нехай залишиться бодай 10%, це вже щось. Нехай молоді кадри вчитимуться на своїх помилках. Все одно це краще, ніж коли люди працюють у системі 20 років і не збираються її змінювати… Навіть для того, щоб розчаруватися, потрібно попрацювати рік-два, а за цей час встигнути зробити дуже й дуже багато. Всередині системи виживають одиниці, але саме вони й спроможні дати імпульс для змін у країні. Під час війни країна розвивається набагато швидше, і цей поступ відбувається завдяки самородкам, які взялися нізвідки, здатні вистояти й робити свою справу».