Зрив підписання угоди про асоціацію ЄС
Підписання угоди про асоціацію України та ЄС планувалося на саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада. Попри законодавчі прогалини, затягування процесу ухвалення необхідних для виконання вимог ЄС законопроектів через тривале блокування роботи парламенту, продовження перебування Юлії Тимошенко в ув’язненні, Європа до останнього моменту говорила про «відкриті двері» для України і вказувала, що «м’яч – на українській стороні».
Для виконання вимог ЄС для підписання угоди про асоціацію, за словами директора Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" Дмитра Шульги, Верховній Раді потрібно було ухвалити ще 15 законопроектів. Тим паче, український парламент взагалі критикували за ухвалення здебільшого законопроектів, що не виконують по суті вимоги ЄС.
Для вирішення так званого питання Тимошенко в Україні працювала місія Європарламенту у складі Алєксандра Кваснєвського та Патріка Кокса. З червня 2012 вони здійснили 27 візитів в Україну.
На фініші переговорів йшлося про ухвалення законопроекту для можливості лікування Тимошенко за кордоном. Втім, в розпал політичної дискусії щодо юридичних нюансів цієї ситуації уряд України призупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС та постановив відновити активний діалог з Російською Федерацією та іншими країнами Митного союзу.
В уряді порахували, що Україні необхідна фінансова допомога у розмірі 20 мільярдів євро для компенсації втрат від зниження обсягів торгівлі з країнами Митного союзу, зокрема РФ, у разі підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Крім цього, за їхніми підрахунками, для модернізації економіки для конкурентного товарообігу з країнами Євросоюзу Україні потрібно близько €160 млрд. У свою чергу, представники ЄС зазначали, що втрати української економіки перебільшені.
Рішення про призупинення євроінтеграції викликало хвилю критики як в Україні, так і за кордоном. Розпочалися масові акції протесту в столиці та регіонах України. Однак, це не вплинуло на рішення влади, і на саміті у Вільнюсі Віктор Янукович не підписав угоду про асоціацію з ЄС.
Згодом 13 грудня він заявив, що угода про асоціацію з Європейським Союзом була підготовлена з порушенням національних інтересів, тому відповідальні за її розробку будуть усунені від роботи або зовсім звільнені.
Водночас президент і далі запевняє, що Україна продовжує співпрацю з європейцями для підготовки угоди про асоціацію, яка би відповідала національним інтересам.
А 15 грудня єврокомісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле заявив, що Європейський Союз відкладає роботу з українською владою щодо угоди про асоціацію з Україною. Згодом у Європарламенті зауважили, що попри все, Європа залишає відкритими двері для України, а український народ сам повинен вирішувати питання підписання угоди про асоціацію.
Торгова війна з Росією
2013 рік став продовженням російсько-українського конфлікту на економічному грунті, який загострився з наближенням саміту у Вільнюсі, на якому планувалось підписання угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Так, 29 липня російська санітарна служба ввела заборону на постачання до РФ продукції компанії Roshen через виявлені порушення після експертизи. Тодішній керівник Росспоживнагляду Гєннадiй Оніщєнко запевняв, що у понад 90% досліджених зразків Roshen не відповідають «нормативним вимогам».
Втім, кілька країн, які імпортують солодощі Roshen, після проведеної перевірки, заявили, що не мають претензій до цієї продукції. Згодом Росспоживнагляд почав перевірку Roshen. Втім, станом на кінець року експорт продукції не відновився.
Не встиг цей скандал стихнути, як Федеральна митна служба Росії з 14 серпня фактично заблокувала імпорт товарів з України. За інформацією Федерації, митна служба Росії включила до списку ризикованих експортерів всі українські підприємства, що постачають свою продукцію у РФ.
В уряді РФ заявили, що на їхньому рівні ніяких рішень щодо регулювання імпорту з України не приймалося, оскільки це компетенція митних органів. Згодом голова комітету Державної думи РФ у справах СНД Лєонід Слуцкій пояснив блокування українського експорту бюрократизмом Митного союзу.
У посольстві РФ в Україні заявили, що ситуація з українськими товарами на російській митниці була репетицією щодо посилення контролю у разі підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Прем'єр-міністр України Микола Азаров пов'язав проблеми у торговельних відносинах з Росією з розвитком і структуруванням Митного союзу. При цьому він закликав ЗМІ "штучно не роздувати і не перебільшувати ситуацію".
Згодом Міністерство доходів і зборів України заявило, що під час переговорів з Федеральною митною службою Росії домовилися про те, що додаткові процедури митного контролю щодо українських товарів не будуть застосовуватися.
Федеральна бюджетна установа "Регістр сертифікації на федеральному залізничному транспорті" в жовтні 2013 року припинила дію декількох сертифікатів українських вагонобудівних підприємств, зокрема Крюківському вагонобудівному заводу. В результаті виробництво вантажних вагонів в Україні за підсумками дев'яти місяців 2013 року скоротилося на 46% – до 20,383 тис. одиниць.
Наприкінці року в Мінекономрозвитку повідомили, що продукція компанії Roshen може повернутися на російський ринок до 1 березня, а сертифікати на українські вагони буде поновлено до 1 лютого 2014 року.
Спецмита на імпорт автомобілів
З 14 квітня Україна ввела спеціальне мито на імпорт в країну нових легкових автомобілів об'ємом бензинового двигуна 1000-1500 куб. см у розмірі 6,46% і 1500-2200 куб. см – 12,95% незалежно від країни походження та експорту. Розкритикували це рішення у ЄС, США, Туреччині, Японії та Кореї.
Прем'єр-міністр Микола Азаров зазначив, що Україна, прийнявши рішення про підвищення ввізного мита на імпортні автомобілі, не порушила принципів Світової організації торгівлі.
У відповідь на введення Україною спецмит на автомобілі Росія повідомила про плани запровадити проти України низку торговельних санкцій, серед яких збільшення мита на імпорт українського шоколаду, вугілля і скла.
Про аналогічні плани заявила Туреччина. Країна оцінила збиток від дискримінації свого автопрому в $6,2 млн і планувала ввести мита на імпорт волоських горіхів з України. У СОТ заявляли, що правом на застосування заходів у відповідь на українські спецмита на авто також можуть скористатися й інші члени СОТ, зокрема США, Японія та Корея.
У червні Європейський союз оцінював свої збитки від введення Україною спецмит у €250 млн, однак обіцяв не застосовувати односторонніх заходів у відповідь. У свою чергу, українські урядовці заявляли, що спробують уникнути введення санкцій на введення спецмита.
У жовтні в уряді пообіцяли переглянути рішення про спецмита. За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, питання про зміну спецмит планують розглянути на початку року.
Обстріл українських рибалок російськими прикордонниками
Інцидент зі смертельним наслідком між українськими рибалками та російськими прикордонниками стався 17 липня в Азовському морі. Баркас українців зіткнувся з катером прикордонників. Загинуло чотири рибалки, п'ятого – Олександра Федоровича, вдалося врятувати. Його госпіталізували до Єйської лікарні. В інтерв’ю ЗМІ Федорович розповів, що росіяни навмисне йшли на таран, втім, прикордонники наполягали – українці самі спровокували зіткнення.
Проти Федоровича порушили кримінальну справу за статтею "Незаконний видобуток (вилов) водних біологічних ресурсів", санкція якої передбачає штраф до 125 тисяч гривень або до 2 років позбавлення волі.
Наприкінці липня Генеральний консул України в Ростові-на-Дону Віталій Москаленко задекларував, що домагатиметься звільнення Федоровича. Він також заявив, що звинувачення у браконьєрстві не мають під собою підстав, оскільки у баркасі не було виловленої риби. Відтак, на переконання Москаленка, українця необхідно було відпускати. Втім, російська сторона не поспішала. 7 серпня Федоровича офіційно звинуватили у браконьєрстві.
Україна продовжувала «наполягати» на закритті справи. Дипломати наголошували – Азовське море перебуває у спільному користуванні України й Росії згідно з двосторонньою угодою, тому говорити про браконьєрство нелогічно.
12 серпня захист Федоровича подав клопотання про припинення кримінального провадження і надання риболову права повернутися в Україну. Суд Єйська клопотання відхилив.
Наприкінці серпня МЗС передав Росії ноту, в якій пропонував взяти Федоровича на поруки. У вересні Єйський районний суд відхилив касаційну скаргу українція на рішення про порушення проти нього кримінальної справи.
На початку жовтня МЗС отримало відповідь від російського слідчого, який відмовив українському зовнішньополітичному відомству у звільненні рибалки на поруки.
Через кілька днів той же суд відмовився випустити Федоровича під заставу. Представник українця в суді звинуватив українську владу у бездіяльності. Водночас у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Україна занадто політизує інцидент із загибеллю українських рибалок в Азовському морі.
А 6 листопада стало відомо, що російська сторона звільнила Федоровича під підписку про невиїзд. Згодом у ГПУ розповіли, що напередодні їх російські колеги повідомили про задоволення запиту щодо повернення Федоровича в Україну. За інформацією ЗМІ, правоохоронці РФ оголосили Федоровичу, що він може залишити територію Росії, але за потреби має повернутися для участі в суді.
Згодом Федорович разом зі своїм українським адвокатом Олександром Кудіновим повернувся в Україну.
Покарання від FIFA
У вересні відбувся скандал навколо футбольного мачту Україна-Сан-Марино. Причиною для цього послугували нібито расистські і дискримінаційні прояви з боку вболівальників, що було зафіксовано у рапортах арбітра, інспектора матчу, а також доповіді спостерігача організації FARE. Зазначалося, що місцеві вболівальники "вивішували неонацистські знамена, імітували крики і жести мавп, а також демонстрували нацистське вітання".
Мер міста Андрій Садовий заявив, що могла відбутися «банальна провокація». Водночас, народний депутат від "Свободи " Ігор Мірошниченко заявив, що на стадіоні могла статися «свідома провокація» представників лівого руху. Оскільки «організацією FARE в Україні керує лідер лівацького руху Павло Клименко». «Футболу проти расизму в Європі» (FARE) почали закидати звинувачення в упередженості спостерігачів, проте організація відкинула ці заяви.
Після завершення виступів української збірної у відбіркових матчах до Чемпіонату світу 2014 року Апеляційний комітет FIFA вирішив відхилити скаргу, подану ФФУ на рішення організації щодо санкцій проти збірної та стадіону у Львові. Так, перший домашній матч відбірного турніру на чемпіонат світу-2018 збірна України проведе без глядачів. Крім того, стадіон «Арена Львів» дискваліфіковано на весь цикл відбірних матчів ЧС-2018.
Разом з тим, заборона FIFA на проведення матчів на львівському стадіоні не стосується матчів відбору на чемпіонат Європи-2016. ФФУ також зобов'язали виплатити штраф у розмірі 45 тис. швейцарських франків і попередили щодо можливих порушень в майбутньому.
Судно з українськими моряками в лівійському полоні
17 липня судно Etel під прапором Сент-Кітс і Невіс, на борту якого перебували 19 українців, захопили в лівійському порту Бенгазі невідомі озброєні люди. Загарбники судна заявили, що "вони захищають інтереси 25 лівійських бізнесменів, яких пограбував власник судна (ідеться про майже 600 автомобілів загальною вартістю близько $9,5 млн).
У деяких ЗМІ також з'явилася інформація, що судно мало перевезти ці автомобілі з Йорданії до Бенгазі, проте, за заявою бізнесменів, машини було вивантажено в українському порту й не доставлено до кінцевого пункту. Згодом з'явилася інформація, що умовою звільнення українських моряків називають повернення вантажу автомобілів або виплату суми їх вартості.
Генпрокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 ККУ за фактом замаху на шахрайське заволодіння автомобілями на суму понад $20 млн, які судно "Фаїна" перевозило з Йорданії до Лівії, а 18 березня вивантажило в Іллічівському морському порту.
А на початку серпня Україна оголосила у розшук двох осіб, причетних до цього скандалу.
У ЗМІ також з'явилася інформація, що той самий вантаж – 650 автомобілів КІА та "Хюндай" – посередники-йорданці продали українській фірмі та лівійцям. Лівійці зробили стовідсоткову передоплату, проте іномарки на "Фаїні" замість Бенгазі прийшли в Іллічівськ, де їх розвантажили і розвезли в автосалони. Тобто після з’ясування обставин цієї ситуації журналісти дійшли висновку, що українські моряки стали заручниками афери між йорданськими, лівійськими та українськими бізнесменами. Зокрема, до скандалу причетне судно «Фаїна», яке перевозило, а згодом відвантажило в Іллічівську автомобілі, куплені одразу і лівійцями, і українцями. За словами джерела, лівійські бізнесмени зверталися до українських правоохоронців, однак, не дочекавшись відповіді, захопили судно з українцями на борту, вимагаючи повернення грошей.
Інцидент з українськими моряками викликав серйозний резонанс. Зокрема, МЗС України одразу викликало тимчасового повіреного в справах Лівії в Україні. Йому передали вимогу про негайне звільнення судна і його екіпажу відповідно до норм міжнародного права та забезпечення безпеки українських моряків під час стоянки в порту.
Згодом віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко зустрівся з прем’єр-міністром Лівії Алі Зіданаом. Влада Лівії запевнила голову МЗС, що життю та здоров’ю українців нічого не загрожуватиме.
Після прибуття вантажу автомобілів із України, через який виник конфлікт, до берегів Лівії захоплене судно з українцями на борту звільнили.
Засудження українських чиновників у Казахстані
25 січня у Казахстані затримали двох працівників "Укрспецекспорту" Олександра Школяренка та Олександра Хрульова за підозрою в передачі хабара місцевому керівникові головного управління озброєнь міністерства оборони країни Алмазу Асенову.
2 лютого їм пред'явили офіційне звинувачення в хабарництві в особливо великому розмірі. А 23 липня спеціалізований міжрайонний військовий суд у кримінальних справах міста Алмати засудив їх до шести років позбавлення волі в колонії суворого режиму з конфіскацією майна.
Колишній начальник головного управління озброєнь збройних сил Казахстану генерал-майор Алмаз Асенов визнаний винним в отриманні хабара від вказаних громадян і засуджений на 11 років ув'язнення з відбуванням покарання в колонії суворого режиму з конфіскацією майна. Також він позбавлений військового звання.