З’ясувалося, від кого й за що отримав хабар глава Держслужби зайнятості

18 Вересня 2015, 17:12

ЗМІ з'ясували обставини, за яких голова Державної служби зайнятості Ярослав Кашуба отримав хабар у розмірі 622 тис. гривень. Також стали відомі назви компаній, у яких топ-чиновник вимагав гроші. Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 14 вересня 2015 року, розміщеного в Єдиному реєстрі судових рішень.

Як вже відомо, глава Служби зайнятості Ярослав Кашуба підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину – одержання хабара в особливо великому розмірі.

Водночас судові документи розкрили подробиці цієї справи. З'ясувалося, що голова держслужби, «діючи в складі організованої групи, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, надав трьом членам конкурсної комісії незаконну вказівку про визнання переможцями торгів на надання послуг у сфері інформаційних технологій дві компанії: «Інфоком» і «МККУ-мережі».

Слідство встановило, що напередодні конкурсу між чиновником та бізнесменами була укладена домовленість про передачу йому за цю перемогу певної «винагороди». Нібито, вони домовилися, що за позитивний підсумок торгів Кашуба отримає від «Інфокому» 320 тис. гривень, а від «МККУ мережі» –  250 тис. гривень.

Гроші через двох посередників мала отримати дружина голови Держслужби. 11 вересня 2015 сума була передана. Правда, в судових документах не уточнюється, чому винагороду в підсумку виявилася вищою –  у розмірі 622 тис. гривень.

Як відомо, Кашуба був затриманий в той же день, а наступного дня йому повідомили про підозру у злочині, згідно з ч. 4 ст. 368 КК України.

Генпрокуратура звернулася до суду з клопотанням про взяття його під варту, оскільки «існують ризики того, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити або спотворити докази.

Кашуба і його захисники на суді виступали проти цього, оскільки, на їхню думку, сторона обвинувачення не довела наявність подібних ризиків. Вони просили застосувати домашній арешт або особисту поруку, посилаючись на сімейний стан підозрюваного, його важке матеріальне становище, хвору матір, а також позитивну характеристику за місцем роботи спійманого на хабарі глави держслужби.

Ці характеристики на суді підтверджували четверо свідків.

Однак, слідчий суддя врахував, що чиновник не відсторонений від роботи, має закордонний паспорт України з відкритою шенгенською візою, що не виключає ризик його втечі.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого злочину не перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати. У суді вирішили, що цього недостатньо. У виняткових випадках законодавство дозволяє збільшити суму. На цій підставі, суд визнав за необхідне призначити заставу в розмірі 1 500 мінімальних заробітних плат – 1827000. гривень

Як уже повідомлялося, вчора, 17 вересня, він був випущений на свободу після внесення потрібної суми.