Найочікуваніший екшн літа – «Трансформери-2: Помста полеглих» – за кількістю та якістю спецефектів перевершив не лише попередню частину, а й усі останні фантастичні стрічки разом узяті. Відтак цей сиквел міжгалактичної саги про інопланетних роботів може впевнено претендувати на статус взірця для режисерів, які прагнуть створювати на екрані безперервне видовище без натяку на сюжетну послідовність і драматургію. Хоча вимагати від пригодницького блокбастера для тинейджерів бодай якоїсь глибини думки – те саме, що шукати голку в копиці сіна. Автор стрічки Майкл Бей обурюється, коли його фільм називають типовим попкорн-кіно, додаючи, що «дуже просто зняти якусь артхаусну стрічку і перемогти на фестивалі, але критики навіть не мають уявлення, як важко зробити щось на кшталт «Трансформерів». Бей дещо лукавить: маючи на руках $200 млн, можна напхати у відеоряд чимало персонажів, порівняно з якими гігантські залізяки із «Термінатора-4» виглядають дитячими іграшками.
Взагалі цифри і розмір – головна фішка фільму. Зокрема, у стрічці задіяні 46 трансформерів, а екранний час спецефектів становить 51 хв. Решта картини –хаотичний перебіг подій, трохи перченого гумору, любовного пафосу і, звісно, зваблива Мікаела, яку зіграла Меган Фокс, двічі титулована як найсексуальніша жінка планети. Однак усе це – лише незначна перерва у перманентній «гігантомахії» – битві залізних автоботів та десептиконів, які трощать будівлі, дерева, машини і величезні піраміди. До речі, ключові сцени знімалися в Петрі –стародавньому скельному місті Йорданії, названому ЮНЕСКО «одним із найцінніших об’єктів культурної спадщини». Зйомки дозволили тому, що одному з тамтешніх принців дуже подобаються перші «Трансформери». Тож режисер не комплексує з приводу критики, адже коло його фанів напрочуд широке.