Хоча за кілька днів до голосування деякі експерти та лідери громадської думки говорили про можливе блокування виборчих дільниць, спроби втручання в сам процес волевиявлення. Застерігали від російських впливів. Дехто взагалі непокоївся, що голосування зірвуть по всій країні.
Врешті, вулиці міст у день виборів вийшли патрулювати на лише поліцейські, а й представники Нацгвардії та Служби безпеки. І, попри всю цю напруженість, 31 березня минуло тихо. А українські та міжнародні спостерігачі визнали волевиявлення українців.
Звісно, що під час голосування не обійшлося без порушень. Десь намагалися винести бюлетень. Десь побили члена дільничної виборчої комісії. Десь голова комісії надавав стусанів виборцю. Десь між собою бійку влаштували спостерігачі. Десь був «коктейль Молотова» на дільниці. Десь виборчі скриньки спробували залити зеленкою. А десь виборців намагалися підкупити через сітки (детальніше про сітки див. Тиждень, № 11/2019). Уже по завершенні голосування на деяких дільницях намагалися то вигнати спостерігачів, то, навпаки, силою утримували їх у приміщенні. Попри це всі без винятку неурядові організації, які стежили за процесом, заявили: системних порушень, які могли вплинути на результат волевиявлення, не було.
Читайте також: У штабі Порошенка. Напівсон і таємна тека Ігоря Гриніва
Скажімо, громадянська мережа «ОПОРА», яка стежить за виборами понад 10 років, у своїх висновках зауважила, що випадки порушення законодавства не стали критичними: «У день голосування та під час підрахунку голосів на дільницях порушення законодавства не мали масового характеру, щоб суттєво вплинути на кінцеві результати волевиявлення громадян». Такої самої думки й Комітет виборців України: «Голосування відбулося відповідно до вимог українського законодавства та міжнародних стандартів. Порівняно з попередніми виборами президента України 2014 року кількість та характер порушень виборчого законодавства принципово не змінилися», — йдеться у звіті організації. Спостерігачі ж від ОБСЄ зазначили, що, попри побоювання, день виборів в Україні пройшов добре: «Це були конкурентні вибори й була забезпечена можливість голосувати за того кандидата, якого обирав громадянин. У мене великі надії на те, що після підтвердження результат буде визнаний і що другий тур буде таким самим мирним, упорядкованим та ефективним», — заявив Ілка Канерва, президент Парламентської асамблеї ОБСЄ.
Можна припустити, що деякі експерти очікували силового протистояння безпосередньо на дільницях. Не в останню чергу через заяви представників руху «Національний корпус», у яких ішлося про «протидію фальсифікаціям» і «боротьбу з підкупом». Дехто навіть пророкував, що вони діятимуть в інтересах одного з кандидатів. А саме Юлії Тимошенко, на бік якої в цій президентській гонці нібито став очільник МВС Арсен Аваков. Якого, своєю чергою, пов’язують із лідером «Національного корпусу» Андрієм Білецьким. Власне, у сам день виборів під будівлею Центральної виборчої комісії в Києві зібралося кількасот невідомих молодиків, а поруч із ними встановила свої намети «Батьківщина». Її представники заявили, що під ЦВК працюватимуть приймальні народних депутатів. Навіть визнали, що якась частина людей на площі — прибічники їхньої партії. Однак яка саме і яким чином можна виокремити з натовпу прихильників Тимошенко, не зазначили. Казали тільки, що «невідомі їм мітингарі» зізнавалися, мовляв, десь прочитали оголошення про «набір масовки» за 300 грн. Ці гроші начебто можна було отримати, просто постоявши під будівлею Центрвиборчкому. Щоправда, згодом частина молодиків заявила, що вони «охороняють сцену», встановлену під Центрвиборчкомом, яка належала телеканалу «Прямий».
Читайте також: Юлія Тимошенко. Третій похід у президенти та альтернативна соціологія
Паралельно з блокуванням ЦВК можна було очікувати, що процес підрахунку голосів затягнеться на тривалий час. Зокрема, завдяки масовим скаргам у дільничні та окружні виборчі комісії, а згодом у суди. Власне, скидалося на те, що таким шляхом може піти той самий штаб Тимошенко, у якому від ранку 31 березня заявляли про масові порушення під час голосування: тут були і нібито підкуп виборців, і видача більш як одного бюлетеня в одні руки. Уже ввечері, після оголошення результатів екзит-полів, риторика дещо змінилася: штабісти Тимошенко заявили, що на деяких дільницях комп’ютери для внесення результатів виборів контролює СБУ. А сама Юлія Володимирівна сказала, що Національний екзит-пол неправдивий, певно, натякаючи на фальсифікації. Адже згідно з «альтернативним» опитуванням, яке проводили представники «Батьківщини», вона мала набрати майже 21% голосів. І хоча Тимошенко заявила, що чекатиме протоколів із виборчих дільниць, щоб здійснити власний підрахунок результатів, цілком можна було очікувати звернення до суду. Однак уже 2 квітня під час брифінгу лідерка «Батьківщини» фактично визнала поразку на президентських виборах. Вона хоча й сказала, що Порошенко нібито не чесно потрапив у другий тур, але подавати до суду відмовилася.
«Наша боротьба не завершена. Це лише один утрачений шанс. У нас залишається можливість втілити «Новий курс» — це наступні парламентські вибори. В Україні були застосовані технології, які призвели до тих результатів, які ми отримали. Це реєстрація 39 кандидатів, використання адмінресурсу… Їм вдалося розпорошити голоси проєвропейських опозиційних сил», — заявила Тимошенко. Щоправда, приблизно за тиждень до дня голосування журналісти повідомили, що в самої очільниці «Батьківщини» також є кілька технічних кандидатів на виборах. Утім, про це Тимошенко під час виступу не згадувала.
Читайте також: ЗеКорпоратив: день виборів у штабі переможця першого туру
Цікавим є і той факт, що ані очільниця «Батьківщини», ані інші кандидати, які набрали більш як 1% голосів, досі не висловилися на підтримку Порошенка чи Зеленського. Результат останнього, до речі, став справжньою несподіванкою: понад 30% голосів проти майже 16% за нинішнього президента. Це вже породило хвилю невдоволення особливо фанатичних прибічників Порошенка, які то просто кидаються лайливими словами на всіх незгодних, то закликають до силової розправи над виборцями коміка. Хоча якщо високі результати Зеленського дивують, то спільні результати екс-регіоналів, які ретранслюють російські думки про війну в Україні та дружбу з РФ, можуть шокувати: Юрій Бойко та Олександр Вілкул, які напередодні виборів розсварилися й вступили в президентську гонку окремо, на двох набрали 15,83% голосів. Це на 0,1% менше, ніж у нинішнього президента.
Так чи так, а попереду у двох кандидатів-переможців другий тур. Якщо в штабі Володимира Зеленського можуть починати обережно святкувати заздалегідь, то в Петра Порошенка, певно, задумалися. Здається, поки що єдиним варіантом перемоги там бачать дебати з лідером президентських перегонів. Хоча чи допоможуть вони виграти вибори — питання дискусійне. Адже недостатньо буде просто набрати ще 15% голосів, потрібно отримати більшість. Що, зважаючи на величезний антирейтинг президента (за даними на лютий цього року від Київського міжнародного інституту соціології, 40,8%), буде доволі складно.