Президент явно робив акцент на презентацію власних успіхів та добрих намірів, а журналісти, які встигли задати питання, в більшості цікавились прийдешніми виборами та Мальдівами, аніж власне викликами, що стоять перед Україною. Однак, прес-конференція все ж таки дає уявлення про те, яким бачать порядок денний країни на Банковій.
Головним викликом цього року президент передбачувано назвав “війну Російської Федерації проти України”. За словами Порошенка, мирний шлях розв’язання ситуації на Донбасі залишається безальтернативним, хоча ЗСУ слід зміцнити настільки, щоб вони були здатні не лише тримати оборону, але і звільнити окуповані території. Втім, надії на зрушення президент пов’язує з миротворцями ООН, котрі змусять Росію вивести окупаційний контингент з Донбасу, роззброять незаконні формування та візьмуть під контроль проблемну ділянку українського кордону. Що ж до практичних кроків, Порошенко анонсував перехід української оборонної сфери на станданти НАТО. Зокрема, цій меті слугуватиме законопроект “Про національну безпеку України”, розроблений спільно з представниками Альянсу і вже поданий президентом до Верховної Ради. Більше того, президент озвучив ініціативу зафіксувати прагення України до членства в НАТО у преамбулі Конституції.
Також Україна добиватиметься продовження санкцій, які підвищують ціну агресії для Росії, хоча і не усувають ризик повномасштабної війни.
Читайте також: Золота акція виборів. Принципова невизначеність
Другим викликом президент назвав бідність та “незадовільний рівень життя переважної більшості українців”. За його словами, порівняно з катастрофічною ситуацією 2014-го року було зроблено багато, однак теперішні темпи економічного зростання є недостатніми, щоб забезпечувати “символічне, але відчутне зростання заробітних плат і пенсій”. Основні зусилля будуть спрямовані на підтримку середнього класу, який зазнав в останні роки найбільших втрат, оскільки не мав у розпорядженні ресурсів вищого класу, але водночас не міг претендувати на субсидії, якими користуються незаможні верстви. У практичній площині Порошенко анонсував створення Національного бюро фінансової безпеки — аналітичного органу, який замінить силові структури, що боряться із економічними порушеннями. “Нове покоління підприємців не знатиме, що таке податкова міліція, поліція чи інквізиція” – заявив президент. Також президент розповів про законопроект, який замінить податок на прибуток податком на виведений капітал, і висловився на користь продовження мораторію на перевірки для малого та середнього бізнесу.
Третім викликом на 2018-й президент назвав “популізм та отаманщину”, пообіцявши не менш як захистити країну від безвідповідальних популістів, котрі уклали таємний союз з контрреформаторами та реваншистами. Щоправда, в який саме спосіб здійснюватиметься цей захист, президент не уточнив. Судячи зі слів Порошенка, своєю опорою в суспільстві він вважає середній клас, котрий є “скелею, об який розбиваються мутні хвилі популізму”. Крім того, відповідаючи на питання журналістів, президент засудив незаконні формування, які дестабілізують суспільне життя і порушують громадський порядок. “Коли ви дивились на так звані “Національні дружини” на Хрещатику, чи кожен з вас відчував себе безпечніше?” – спитав президент у журналістів, наголосивши, що монополія на владу і на зброю належить державі. “Якщо будь-хто буде застосовувати незареєстровану зброю… за це має бути невідворотна відповідальність” – наголосив президент, заявивши про готовність це забезпечити на практиці.
Читайте також: Вибори-2019: Гра навколо престолу
Загалом, озвучений порядок денний не суперечить настроям суспільства. За даними Київського міжнародного інституту соціології, наприкінці 2017-го найбільш нагальними проблемами українці вважали війну на Донбасі та комплекс соціально-економічних негараздів: зростання цін і тарифів, низькі зарплати та безробіття, дороге та неякісне медичне обслуговування, тощо. Однак, до трійки найбільш дражливих тем належить невдоволення корупцією у центральній владі і державних органах. Згідно з грудневим опитування GfK Ukraіne, занепокоєння корупцією навіть перевищує занепокоєння через війну на Донбасі та зубожіння населення. Тимчасом на прес-конференції президент цієї теми майже не торкався — хіба що закликав парламент ухвалити закон про антикорупційний суд. Не увійшла до президентського порядку денного і тема боротьби з олігархами. Тимчасом, саме їх, згідно опитування Фонду “Демократичні ініціативи”, українці вважають однією з головних перешкод для реформ. Лише відповідаючи на питання журналістів Порошенко завуальовано натякнув на просування деолігархізації. “У нас що, суттєво покращилась позиція Фірташа?.. Чи в “Укрнафті” нема змін? Чи в “Приватбанку” нема змін?” – риторично спитав президент.
Чому підйом популістів та радикалів непокоїть президента більше, ніж корупція та олігархи, цілком зрозуміло. Саме такий порядок денний є цілком природнім для Банкової. Будь-яке загострення ситуації на Донбасі обернеться для неї не лише військовими, але і політичними проблемами, а політичні опоненти повсякчас намагаються осідлати хвилю соціального невдоволення. І якщо тут можна справедливо перекласти частину відповідальності на Росію та “попередників”, котрі зруйнували економіку, то про корупцію та олігархів краще не згадувати взагалі, аби не унаочнювати сумнівні досягнення. Однак зараз керівництво України знаходиться в ситуації, коли говорити суголосно з суспільством вже замало: треба не просто адекватно оцінювати виклики, але і демонструвати здатність на них відповідати. А цього, судячи з тотальної недовіри до органів влади, не вдається ані президенту, ані уряду — і саме це є головним викликом для України на 2018-й рік.