Урбанізація в УРСР сприяла русифікації міст, в яких етнічну більшість становили українці

14 Вересня 2012, 19:36

Автор наводить оцінку діаспорних вчених урбанізаційних процесів в УРСР третьої чверті ХХ століття.

«Науковці відзначали контроль влади над рухом населення, зростання міст трактували як один з інструментів русифікації (незважаючи на формування української етнічної більшості), вказували на активне вселення іншого етнічного елементу», – зазначив він.

Той факт, що раніше за Україну урбанізованими стали Росія, Латвія, Естонія, Вірменія, Азербайджан і загалом СРСР, оцінювали по-різному.

«Канадський політолог і соціолог українського походження Богдан Кравченко вказував на нерівноправність перебування УРСР у складі Радянського Союзу. Дійсний член УВАН у США Дмитро Соловей убачав у цьому «планове гальмування в Україні розвитку промисловості і цим самим стримання зростання кількості міської людності […], віддаючи в усьому перевагу РРФСР», – йдеться в матеріалі.

Історик із Канади Орест Субтельний звернув увагу на примноження кількості городян та зміну ментального портрета українського суспільства, назвавши це «Великим перетворенням».

«Крім того, вчений відзначив зміну етнічного складу міст, де «нарешті постали українські більшості». Так, чисельність українців у Києві між 1959–1989 роками зросла від 60,11 до 72,45%», – йдеться у статті.

Спорудження великих обсягів дешевого цивільного житла, починаючи від другої половини 1950-х, сприяло зростанню міського населення, поповненню трудових ресурсів для промисловості й підвищенню рівня урбанізованості республіки, зауважує автор.

«Але радянській владі не вдалось контролювати стрімкого зростання міст, диктованого потребою в робочій силі. Воно відбувалося без якісного збільшення житлового фонду, планомірного розвитку інфраструктури та підтримання культури на прийнятому рівні. Це призводило до появи хаотичної забудови і створювало нові незручності для мешканців», – зазначається в матеріалі.

Автор також додає, що негативними наслідками радянської планової урбанізації також стали криміналізація суспільства, демографічна криза, проблеми соціально-економічного розвитку села, поширення алкогольної та наркотичної залежності, погіршення екологічної ситуації.

Більше про це читайте в матеріалі «Урбанізація за планом» в №37 «Українського тижня»