Українська дипломатія на полях АСЕАН та американсько-китайське змагання

Світ
17 Листопада 2022, 14:51

13 листопада завершився саміт АСЕАН – ключової міжнародної організації Південно-Східної Азії. Враховуючи зростаючу роль держав цього регіону у світовій економіці, із кожним роком збільшується й увага міжнародної спільноти й до діяльності організації. Цього року відбулась знакова для України подія – наша держава вперше взяла участь у зустрічі лідерів держав Південно-Східної Азії та їхніх партнерів. Також Україна приєдналась до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії й отримала обіцянку від Камбоджі допомогти з розмінуванням територій, на яких велись бойові дії. Знаковим цей саміт став ще й тому, що державам-учасницям не вдалось домовитись щодо спільної заяви, якою традиційно завершуються такі форуми.

Американсько-китайські перегони

Країни Південно-Східної Азії відіграють чималу роль у тому, що Індійсько-Тихоокеанський регіон поволі перетворюється на епіцентр світової політики. Загальне населення держав-членів АСЕАН становить понад 650 млн, а ВВП перевищує $3,5 трлн і продовжує зростати. До прикладу, у доковідну еру середнє річне зростання ВВП В’єтнаму, Філіпін, Малайзії та Індонезії перевищувало 5%. В ці країни стали активно інвестувати та переносити  туди виробництво, а, до прикладу, Малайзія та Сінгапур уже здатні виробляти високотехнологічну продукцію. Усе це змушує провідні держави світу тримати регіон у полі зору та боротись за вплив на нього.

12 листопада прес-служби саміту оголосили про те, що США та країни АСЕАН домовились щодо переходу їхніх стосунків до «всебічного стратегічного партнерства». Це включає взаємодію у галузях інфраструктури, цифрової економіки, охорони здоров’я тощо. Білий Дім поквапився охарактеризувати підвищення рівня відносин між США та АСЕАН як «небачене розширення».

Читайте також:  Саміт G20: чи погодяться Китай та Індія ізолювати Росію

Китай також поспішив зробити країнам Південно-Східної Азії вигідну пропозицію. Для цього Пекін вирішив відродити програму «Поясу та Шляху», де-факто заморожену три роки тому. Було оголошено про низку інфраструктурних проектів сумарною вартістю в $1,6 млрд. КНР планує з’єднати столиці Лаосу, Камбоджі та Таїланду високошвидкісними залізницями, також сполучити Пномпень з в’єтнамським кордоном. Цей крок можна вважати другим етапом виходу Китаю з періоду «сну», який розпочався під час епідемії коронавірусу. Першим таким кроком був саміт Шанхайської організації співробітництва, задля якого Сі Цзіньпін вперше з початку пандемії виїхав за межі держави.

Отож, і Китай, і США визнають важливість Південно-Східної Азії й не збираються здавати позиції в регіоні, ще більше нарощуючи дипломатичну активність навколо нього.

Україна в новій ролі

Візит очільника МЗС України Дмитра Кулеби в Пномпень та приєднання до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії годі вважати формальністю. Участь України у міжнародному процесі в даному регіоні – це ще одна ознака виходу нашої держави з мушлі. Зрештою, це пошук способів захищати наші національні інтереси на новому рівні, повертаючи собі суб’єктність.

З трибуни саміту Кулеба виступив із промовою, в якій закликав держави АСЕАН засудити російську агресію, адже вони досі продовжують зберігати нейтралітет. «Прихильність або хоча б нейтралітет країн Глобального Півдня – це остання надія Путіна. Саме до них звертався російський диктатор із абсолютно цинічними та брехливими меседжами про “антиколоніалізм” та “нові центри сили”», – написав згодом міністр. Раніше ані Україні, ані її союзникам не вдавалось зрушити з місця вичікувальну позицію країн АСЕАН, але нині з’являється надія, що процес нарешті пішов.

Читайте також:  Дмитро Єфремов: «Китайська стратегія полягає не в тому, щоб зламати наявний світовий порядок, а щоб просто витіснити з нього Сполучені Штати й посісти їхнє місце» 

Драйвером змін може стати Камбоджа. Прем’єр-міністр країни Гун Сен заявив, що готовий надіслати в Україну фахівців із розмінування. І в цьому набагато більше сенсу, ніж може здаватись з першого погляду. По-перше, камбоджійці справді добре знаються на розмінуванні. Під час Індокитайських воєн на території країни постійно точились бої – за оцінками експертів, у джунглях Камбоджі досі знаходяться від 3 до 6 млн активних мін. Так що досвід цієї країни буде для нас справді корисним, особливо з урахуванням того, що йдеться про приблизно ті самі моделі радянських мін.

Камброджійський вузол

Але пропозиція Пномпеня має й інший сенс. Це рідкісний випадок, коли держава Глобального Півдня, на яку майже не здійснюється тиску через її нейтралітет в російсько-українській війні, добровільно підтримує нас. І це може дати поштовх для руйнування «консенсусу невтручання», що сформувався серед більшості незахідних держав світу. І тут є ще один важливий момент. Одним із дуже важливих партнерів Камбоджі є Китай, який можна назвати ідейним лідером «неприєднанців». У цьому контексті пропозиція Гун Сена може бути ознакою того, що КНР перестає бачити очевидні плюси від продовження дотримання власного нейтралітету.

Читайте також:  Китаю не продаємо: чому урядовці та канцлер ФРН сперечаються щодо продажу критичної інфраструктури Піднебесній

Крім цього, це може бути маленьким кроком до примирення КНР і США. На те, що градус напруги між країнами потроху спадає, вказує й зустріч Джо Байдена та Сі Цзіньпіна 14 листопада, одразу після саміту АСЕАН. Лідери держав засудили ідею застосування ядерної зброї однією зі сторін російсько-української війни та домовились щодо візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю.

Усе це не може подобатись Сєргєю Лаврову, який також був присутній на саміті, та його шефу у Москві. Наприкінці події Лавров заявив, що «спільну заяву країн-учасниць саміту узгодити не вдалося через позицію США щодо війни в Україні» та звинуватив США та НАТО у спробі «мілітаризувати» азійсько-тихоокеанський регіон. На щось інше годі було сподіватись. Але вже те, що Україна з тієї ж трибуни може просувати власний наратив – це вже неабияке досягнення для нас.

14