Алла Лазарева власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Саміт G20: чи погодяться Китай та Індія ізолювати Росію

Світ
14 Листопада 2022, 17:35

Основними темами зустрічі керівників держав в Індонезії будуть наслідки війни в Україні, стрімке зростання цін на енергоносії та продовольча безпека в регіонах, які залежать від експорту зернових через Чорне море.

«Було б добре, якби президент Путін поїхав на саміт G20. Але тоді йому довелося б зіткнутися з усіма питаннями та усією критикою, яка була сформульована багатьма країнами світу», – заявив канцлер Німеччини, Олаф Шольц. Він припустив, що Путін залишився вдома, аби не чути «критики з боку багатьох учасників», повідомляє Bild. Можливо також, що російський лідер не бажає залишати свою країну на «групу товаришів», які здатні приготувати за його відсутності будь-який сюрприз. Але якими б не були аргументи, що тримають в Росії господаря Кремля, його настрої важко назвати переможними. Проте про близьку російську поразку казати рано. Насамперед — через непряму підтримку, яку дістає РФ від таких держав, як Китай та Індія, що збільшили закупівлі російської нафти після 24 лютого й відтак надають кошти агресору на продовження війни.

«Війна в Україні стане провідною темою саміту», – пояснили журналістам на закритому брифінгу Єлисейського палацу. Франція сподівається отримати на Балі чітку підтримку угоди про експорт зернових через Чорне море, термін дії якої закінчується 19 листопада. «Ця війна лягає тягарем на всіх, особливо на найбідніших. Ми не можемо робити вигляд, що нічого не відбувається», – кажуть у Єлисейському палаці. Чи почують ці аргументи в Пекіні та Делі? Впевненості в цьому в більшості експертів нема.

«Багато країн Півдня зараз борються з високою інфляцією та високим доларовим боргом – цитує Деніз Унал, економіста Центру перспективних досліджень та міжнародної інформації (CEPII), французький часопис La Croix. – Вони вважають, що багаті країни значною мірою відповідальні за ту ситуацію, в якій опинилися бідні. Що саме найрозвиненіші держави світу заохочують гіперглобалізацію, недостатньо допомагають іншим, як це було під час піку пандемії Covid-19 та є стосовно ситуації з кліматом. Саме тому такі держави відмовляються визначатися стосовно війни між Росією та Україною».

Дипломатичні радники президента Макрона припускають, що на саміті G20 вдасться колективно засудити російську агресію проти України. «Ті, хто приїжджає на Балі, – це держави, які шукають співробітництва», – наголошують у Єлисейському палаці. Париж хоче вірити, що сама відсутність Путіна вже відображає той факт, що він все більше самоізолюється та втрачає вплив. «Для більшості країн, що розвиваються, ця війна має величезну ціну. G20 має чітко заявити, що використання енергії як зброї є неприйнятним», – кажуть у дипломатичній службі французького лідера.

Проте не факт, що фізична відсутність кремлівського диктатора зменшить розкол між тими, хто готовий на певну дозу дискомфорту внаслідок санкцій, та всіма іншими, які шукають нагоди дешево купувати російську нафту, бо це вигідно для їхніх економік. Практично ніхто з учасників саміту відкрито не підтримує розв’язану Кремлем війну. Але багато хто знаходить інтерес у тому, щоб залишатися «поза двобоєм», виправдовуючи свою позицією певною образою на західні держави за власне колоніальне минуле. Згідно з підрахунками французького економічного часопису Les Échos, «приблизно половина країн-членів форуму, який об’єднує розвинуті та найбільші країни, що розвиваються, не готові запровадити жорсткішу економічну ізоляцію Росії. З-поміж них – такі гіганти, як Китай та Індія».

Досить неоднозначну позицію займає Туреччина. «Анкара рішуче підтримує Україну, але й зберігає тісні зв’язки з Росією, – зазначає Деніз Унал на шпальтах La Croix. – Туреччина залежить від Росії в питаннях постачання нафти, газу та будівництва атомної електростанції «Аккую», що споруджується на півдні країни. Це правда, що Туреччина заборонила військовим суднам заходити в Чорне море. Але в той же час Анкара закриває очі на діяльність російських компаній, які обходять санкції за посередництвом турецьких фірм. Щомісячний експорт турецьких товарів до Росії з початку повномасштабної війни зріс у середньому на 113%».

Саудівська Аравія також продовжує співпрацювати з Москвою, щоб разом не допустити падіння цін на сиру нафту. Переможець президентських виборів у Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що Україна винна у війні не менше, ніж Росія, а Туреччина висуває аргумент, що запровадження санкцій обійдеться їй у непомірну суму – понад $35 млрд – через втрачені доходи від туризму та додаткові витрати на енергоносії. З цих попередніх заяв зрозуміло, що розвиненим країнам буде не просто переконати інших приєднатися до їхнього проекту «price cap» – обмеження закупівельної ціни на російську нафту. Ця система покликана позбавити Кремль коштів для продовження війни, але чи пристануть на неї такі великі держави, як Індія і Південна Африка? Питання залишається відкритим.

Президент Індонезії Джоко Відодо, організатор нинішнього саміту G20, зберігає позицію нейтралітету. Він наполегливо запрошував на захід Путіна, до останнього сподіваючись побачити його на Балі. Український президент Володимир Зеленський візьме слово у вівторок, 15 листопада, як уточнили в офісі президента, по відеозв’язку.

6