Німецькі медіа активно пишуть про суперечку між міністерствами ФРН та офісом канцлера щодо продажу 35% акцій одного із терміналів порту Гамбурга китайській корпорації Cosco. Згідно з інформацією, яку публікує тижневик Der Spiegel, канцлер наполягає на цьому рішенні, у той час, як шість міністерств виступають проти.
Саме рішення має тривалу історію. Угоду між гамбурзькою портовою логістичною компанією HHLA та китайською компанією Cosco про продаж 35% частки у гамбурзькому терміналі компанії у Толлерорті (CTT) було укладено ще у вересні 2021 року. Спершу здавалося, що справа не матиме жодних перешкод для завершення. Однак з серпня цього року ситуація змінилася. Тоді у федеральному міністерстві економіки висловили про свої занепокоєння продажем портової інфраструктури китайській компанії. «Гадаю, ми в цілому повинні більш критично ставитися до китайських інвестицій у Європі», – заявив тоді федеральний міністр економіки Роберт Габек. Згідно з інформацією німецьких каналів NDR та WDR, його міністерство вже зареєструвало документ, щоб остаточно відхилити цю угоду. Основна причина: тому що порт є обʼєктом критичної інфраструктури і пізніше у Пекіні його можуть використовувати для шантажу Берліна.
Der Spiegel пише, що Китай є найважливішим торговим партнером порту Гамбурга — найбільшого порту Німеччини та третього за величиною у Європі. Cosco Group, яка також керує однією з найбільших у світі компаній з перевезення, десятиліттями пришвартовувала свої кораблі до контейнерного терміналу CTT. Зараз же компанія прагне зробити порт Гамбурга своїм основним перевантажним пунктом у Європі. Інше німецьке видання – Die Welt – у своїх попередніх матеріалах відзначало, що своє прихильне ставлення до угоди із китайською компанією висловлював і мер Гамбурга Петер Ченчер – представник Соціал-демократичної партії, до якої також належить і канцлер Олаф Шольц. Важливим є ще один аспект: 69% компанії HHLA належить місту Гамбург. Тож частково зрозумілим є зацікавлення міста у цій угоді.
Водночас в останні роки зростає скепсис і занепокоєння щодо скуповування китайськими компаніями значної частини акцій обʼєктів критичної інфраструктури в Європі та Африці, зокрема портових терміналів. Так, у 2016-му році Cosco Group викупила 51% акцій Пірейського порту в Греції – найбільшого у Греції. Минулого року компанія докупила ще 16% акцій, і нині у її власності 67% акцій цього порту.
Сильна морська держава як ціль
Завдяки володінню морськими портами у різних країнах світу, Піднебесна намагається закріпитися як світова морська держава. Експерти, зокрема професор Воєнного коледжу ВМС США Джеймс Голмс, кажуть, що це повʼязано із сильним впливом, який мають на КНР ідеї Альфреда Мегена. Так, цей військовий морський теоретик на прикладі Британії вважав, що її контроль над морями був критично важливим для розвитку цієї країни, як домінуючої світової держави. Його погляди були впливовими у США, а нині Меген популярний серед китайських стратегів.
Американське видання Voice of America пише, що хоча поки немає офіційної інформації про закордонну власність Китаю, утім з відкритих даних можна сказати, що він має частку у близько 100 портах у 63 країнах. Хоча ці дані потребують глибшого вивчення, оскільки до таких країн видання відносить і Україну, у той час як українські експерти заперечують цей факт. У 2016-му у порту Джибуті КНР також створив свою першу закордонну військову базу. І ця ситуація є тривожним дзвінком, адже така доля може чекати і на інші порти в країнах Африки, Азії чи Близького Сходу.
Відхід від лінії Меркель
Німецькі «Зелені» ще під час передвиборчої кампанії оголосили, що будуть жорсткими у відносинах із Китаєм через численні порушення прав людини у країні. Частково цей аспект згадується і в коаліційній угоді, підписаній окрім них, соціал-демократами та вільними демократами. Водночас канцлер Олаф Шольц намагається дрейфувати між цієї позицією своїх партнерів по коаліції та спадщиною Анґели Меркель, яка намагалася розвивати економічні відносини між Китаєм та ЄС і зокрема Німеччиною. Пекін і далі є найбільшим торговельним партнером для Берліна. Однак заразна цю ситуацію негативно накладається ще один фактор – прихована підтримка Китаєм російської війни проти України та досвід економічної залежності від РФ. Саме на це вказують представники «Зелених», зокрема заступник лідера парламентської фракції Константін фон Нотц: «Я вважаю, що це дуже проблематично і неправильно, якщо частини нашої критичної інфраструктури в порту Гамбурга перейде у власність такій цифровій диктатурі, як Китай. Ми повинні принаймні щось винести із катастрофи газової залежності». Видання Die Welt пише, що представники безпекових органів країни також вже протягом тривалого часу попереджають про те, наскільки небезпечною може бути залежність від Китаю через його контроль критичної інфраструктури. Проти угоди із Китаєм висловилися і представники опозиційної ХДС/ХСС.
Читайте також: Китай, клімат та відбудова України: про що говорили на саміті G7 у Німеччині
Водночас на початку жовтня зʼявилася інформація про те, що канцлер Олаф Шольц разом із делегацією бізнесменів 3-4 листопада відвідає Китай. Якщо цей візит відбудеться, то він буде першим лідером країн G7, який відвідав Піднебесну від початку пандемії коронавіруса. «Шольц неодноразово наголошував на важливості співпраці з Китаєм», – пише Politico. Один із німецьких чиновників у коментарі виданню заявив, що у своїх розмовах із китайським лідером Сі Цзіньпіном канцлер наголошуватиме на важливості дотримання міжнародного права і підштовхуватиме його до більш жорсткої позиції у відносинах із Владіміром Путіним. Розуміючи, що повернення до політики Анґели Меркель більше не може бути, канцлер Шольц шукає рішення посередині. Водночас досвід із РФ показує, що у відносинах із авторитарними країнами, такі підходи не працюють.