Заступник міністра закордонних справ Бартош Ціхоцький заявив, що внутрішні реформи в Україні не повинні затримуватися збройним конфліктом з Москвою чи конфліктом ідентичності з Польщею. Про це він розповів виданнню PAP.
"Про труднощі (у відносинах між країнами – ЄП), і навіть серйозні, ми можемо говорити в області історичного діалогу, а точніше – в ідентичності. Внутрішня реформа не повинна затримуватися збройним конфліктом на сході чи ідентичності – на заході", – сказав він.
Ціхоцький каже, що Київ не повинен порівнювати вбивства 40-х на Волині з вбивствами українців на сході Польщі. Також він запевняє, що українська влада, зокрема регіональна на Волині й Галичині, сприяє "націоналістично орієнтованим колам".
"Домінуючий в офіційній українській риториці релятивізм злочину на Волині – наочним прикладом чого став візит президента Петра Порошенка до Сагрині 8 липня, при паралельному відзначенні круглої річниці "кривавої неділі" в Луцьку за участю президента Андрея Дуди – не тільки важко прийняти для поляків, але це може означати виклик для демократизації України", – зазначив заступник міністра.
"У відносинах з Україною, на жаль, ми не можемо дозволити собі розкіш відкладати речі на майбутнє, все вимагає термінового врегулювання, повного співпраці та відданості обох сторін. Те, що відбувається в Україні – не тільки на фронті, але і в області реформ, державних фінансів і виборів в наступному році – для нас і для майбутньої форми європейського порядку є істотним", – додав він.
Як повідомлялося, 26 квітня на кладовищі села Грушовичі активісти та представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник бійцям УПА. Як заявило українське МЗС, в Україні обурені демонстративними і зухвалими діями, пов'язаними з руйнуванням українського пам'ятника.
Згодом українська сторона заявила про призупинення процесу легалізації польських меморіальних об’єктів на території України і надання дозволів на проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні.
Нагадаємо, польський закон про Інститут національної пам’яті, що передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту, набрав чинності 1 березня.