Головне нововведення реформи кримінальної юстиції полягає у розширенні прав захисту і посилення ролі суду в процесі розслідування кримінальних справ і фіксації доказів.
«У новій моделі суд буде тим майданчиком, де прокурор зрівнюється в правах з захисником, вони обидва мають право подавати докази та ініціювати проведення слідчих дій», – заявив глава підкомітету Верховної ради з питань кримінально-процесуального законодавства Святослав Олійник.
За рахунок цього буде дотримуватися принцип змагальності та рівного доступу до матеріалів справи прокурора і адвоката, дотримання якого є чи не найбільш важливим новаторством нового кодексу.
Згідно з документом органами, які будуть уповноважені на проведення слідства, є підрозділи МВС, СБУ і податкової міліції, однак остаточно органи прокуратури позбудуться слідчої функції через три роки після вступу кодексу в силу.
Разом з тим в перехідних положеннях КПК зазначено, що ряд злочинів, а саме – вчинені співробітниками СБУ, органів прокуратури, МВС і посадовими особами, «які займають особливо відповідальне становище», залишиться в підпорядкуванні слідчих органів прокуратури ще три роки після набрання новим кодексом чинності.
При цьому змінюється роль прокурора у кримінальному процесі, який тепер фактично стає керівником слідства і буде відповідати за весь процес: від початку розслідування до винесення вироку в суді. При цьому, наглядаючи за ходом розслідування, прокурор зможе впливати на нього.
Так, згідно з проектом кодексу (ст. 38), прокурор буде мати право, зокрема, «давати слідчому, органу досудового розслідування вказівки щодо здійснення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій», приймати участь у проведенні слідчих дій, «ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування».
При цьому керівники органів досудового слідства «зобов'язані виконувати доручення і вказівки прокурора, які даються у письмовій формі».
Змінюється і список запобіжних заходів, які можуть бути обрані підозрюваному або обвинуваченому.
Так, новим КПК пропонується ввести такі запобіжного заходу, як «особисте зобов'язання» («полягає у покладанні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки») і «домашній арешт» («полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби»).
Слід зазначити, що в умовах домашнього арешту по відношенню до особи, якій обрано такий запобіжний захід, можуть застосовуватися «електронні засоби контролю». Разом з тим розробники нового КПК пропонують позбутися від такої широко поширеної зараз запобіжного заходу, як підписка про невиїзд.
Крім того, проектом вводиться поняття угоди, яка може бути укладена як між потерпілим і підозрюваним, так і між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим про визнання вини.
«В угоді про визнання винни вказуються… беззастережне визнання підозрюваним (обвинуваченим) своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення; обов'язки підозрюваного (обвинуваченого) щодо співробітництва у відкритті кримінального виробництва, вчинене іншою особою; узгоджене покарання і згоду підозрюваного (обвинуваченого) на його призначення ; наслідки складання і затвердження угоди, наслідки невиконання і неповного виконання угоди», – йдеться в ст. 468 проекту КПК.
В адміністрації президента проект КПК поки не коментують по суті, відзначаючи, що це ще не останній варіант кодексу, зазначаючи, що після травневих свят планують провести засідання робочої групи, створеної при президентові, після чого відправлять проект кодексу на експертизу до Венеціанської комісії.