Saudi Aramcо – найбільша нафтова компанія світу, що тримає династію Саудів при владі, а минулого року забезпечила 60% надходжень до національного бюджету. Продаж 5% її акцій, запланований на другу половину 2018 року, може стати найбільшою первинною публічною пропозицією. Про це пише британське видання Economist.
Підготовка до операції має набрати динаміку з огляду на те, що 21 червня титул наслідного принца Саудівської Аравії перейшов до її автора Мугаммеда ібн Салмана. Утім, Economist пише, що успіх цього IPO не гарантований. Причин цьому кілька.
Saudi Aramco є рідкісним прикладом ефективності та оптимальності у державі, що у всьому іншому обтяжена бюрократією. Завдяки низькій собівартості видобування нафти і оптимально організованому штату компанія прирівнюється до світових нафтових велетнів з категорії «блакитних фішок» на кшталт ExxonMobil або Royal Dutch Shell. Одначе новий кронпринц Мугаммед ібн Салман відомий схильністю до мікроменеджменту. Це може вплинути і на IPO Aramco – що більше він втручатиметься у процес виведення компанії на ринок, то менше інтересу до її акцій виявлятимуть інвестори.
Читайте також: Чому росте напруженість між Саудівською Аравією та її найближчими сусідами
Оцінку вартості компанії ускладнює не стільки її величезний масштаб, скільки роль у саудівській економіці. Як ілюстрацію, Economist наводить приклади інших національних гігантів, які виходили на ринок з такою ж помпою – китайської PetroChina і бразильської Petrobras: за десятиліття на фондовому ринку ті втратили понад $500 млрд вартості, порівняно зі аналогами з приватного сектору.
Мугаммед ібн Салман уже заявив: він вважає, що Aramco слід оцінити в $2 трлн. Таким чином 5% акцій мають коштувати $100 млрд. Це у чотири рази дорожче за найбільшу IPO донині – китайської платформи е-торгівлі Alibaba, яка вийшла з публічною пропозицією в 2014 році, і, за підрахунками аналітиків компанії Stanford C. Bernstein, на 60% дорожче за будь-яку іншу аналогічну нафтову компанію з категорії «блакитних фішок» (в еквіваленті вартості бареля нафти при видобутку). Вони вказують, що оцінка вартості компанії, ближча до реалістичної – $1,5 млрд або менше.
Аби підкріпити анонсовану кронпринцом вартість Aramco, саудити нещодавно знизили податки для компанії з 85% до 50% (таким чином наблизившись до міжнародних норм для нафтових компаній). А також планують поступово піднімати ціни на енергетику для внутрішніх споживачів до 2020 року. Такі заходи мали би зробити компанію привабливішою для інвесторів, адже дозволять виплачувати вищі дивіденди і отримувати більші прибутки.
Однак Economist застерігає, що інвесторам не варто розглядати ці фактори окремо від загального контексту. Деякі аналітики вважають, що королівство може відмовитися від скорочення податків для Aramco, якщо бюджету знадобляться кошти. А здорожчання енергії може обернутися непередбачуваними соціально-політичними наслідками, адже саудити відомі як найбільші у світі споживачі дешевої енергії.
Читайте також: Арабський світ: Магічна культура чи втрачена цивілізація?
Ще один момент, на який вказує Economist – це подальше використання владою Саудівської Аравії Aramco як інструменту в глобальній нафтовій політиці, зокрема через ОПЕК. Як приклад, видання наводить нещодавнє рішення клубу експортерів нафти обмежити її видобуток до березня, щоб стримати її здешевлення у світі. Загалом у Саудівській Аравії ОПЕК бачиться механізмом стабілізації світового нафтового ринку, що має додавати Aramco, як ключовому гравцю, вартості. Утім, 21 червня ціни на нафту все одно впали до найнижчої позначки за майже рік. Такі процеси б’ють по вартості компанії і дають більше можливостей гравцям, які не входять до ОПЕК і не мусять дотримуватися обмеження на видобуток.
Ще один приклад змішування бізнесу та геополітики – оперативна побудова компанією Глобального центру боротьби з екстремістською ідеологією в Ер-Ріяді до візиту Дональда Трампа. Причина – жодна інша структура в королівстві не змогла би виконати проект настільки оперативно.
Коли Aramco вийде на IPO (зараз для цього розглядаються Лондонська або Нью-Йоркська біржі), багато хто не зможе встояти перед купівлею акцій однієї з найстійкіших нафтових компаній світу, підсумовує Economist. Особливо спокуситися можуть суверенні фонди, адже таким чином отримають тісніші зв’язки з Aramco і кронпринцом. Утім, це не скасує питань: що буде із залученими через IPO коштами – вони далі вкладатимуться у розвиток, скажімо, оборони, видобування або туризму, чи спрямуються на «обіцянки всього і всім»?
Якщо початкова мета цього IPO полягала у підвищенні прозорості та посиленні ринкових сил в Саудівській Аравії – а це одна з реформ, до яких прагнув Мугаммед ібн Салман – то йому доведеться вчитися «відпускати» нафтові важелі.