Такі події, як хмара вулканічного попелу у 2010 році, що завадила повітряним перельотам у Європі, землетрус і цунамі в Японії, повінь в Таїланді засвідчили, що ключові сектори економіки та комерційні підприємства можуть серйозно постраждати, якщо перебої у виробництві або постачанні продовжаться більше тижня.
«Один тиждень є максимальним терміном, який винесе економіка, яка працює за принципом «точно вчасно», – йдеться у доповіді лондонського інституту міжнародних відносин Chatham House.
Нинішній крихкий стан світової економіки зумовлює її особливу вразливість перед непередбачуваними потрясіннями. Згідно з даними експертної групи, до 30% валового внутрішнього продукту розвинених країн може безпосередньо постраждати внаслідок виникнення кризових ситуацій, особливо у виробничому і туристичному секторах.
За оцінками експертів, спалах атипової пневмонії 2003 року в Азії коштувала комерційним компаніям близько 60 мільярдів доларів, що складає приблизно 2% ВВП східної Азії, йдеться в доповіді.
Згідно з даними Світового банку, після цунамі в Японії та ядерної кризи у березні 2010 року обсяги світового промислового виробництва знизилися наступного місяця на 1,1%.
Хмара вулканічного попелу 2010 коштувала Європейського Союзу 5-10 мільярдів євро і поставила деякі авіакомпанії і туристичні фірми на межу банкрутства.
«Мені б хотілося думати, що ми зможемо винести урок з нашого досвіду і в майбутньому стати витривалішими, однак цього не стнеться, поки уряди і комерційні компанії не підготуються краще і не налагодять альтернативні канали поставок, якими можна буде скористатися у разі катастроф», – заявила Елісон Уорхерст, керівник британської консалтингової компанії Maplecroft.
Загалом, уряди країн і комерційні компанії слабо підготовлені до того, щоб протистояти потужним, непередбачуваним катаклізмам, оскільки в їхніх планах дій в умовах надзвичайної ситуації рідко враховуються гірші сценарію розвитку.
«Страхові фонди та бізнес-планування на випадок надзвичайних ситуацій найчастіше припускає повернення до докризового статус-кво. Однак такий підхід може бути не зовсім адекватним у світі складних економічних і соціальних ризиків, де неможливо повернутися до звичайного ходу діяльності після кризи», – заявила провідний автор доповіді Берніс Лі.
Останні кілька років експерти попереджали уряди про те, що керівництво країн належними чином не підготовлені до вирішення проблем, пов'язаних з наслідками національних криз.
Група експертів рекомендувала різні способи удосконалення заходів для урядів та комерційних компаній з подолання наслідків екстремальних ситуацій.
Вони особливо наголошували на значенні соціальних мережевих ресурсів як корисних універсальних механізмів обміну інформацією на випадок кризи. Під час громадських заворушень у Лондоні в 2010 році такі соціальні мережі як Twitter виявилися безцінним засобом, за допомогою якого багато людей змогли відслідковувати переміщення бунтівників по столиці Великобританії і вживати необхідних заходів обережності.