Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про стан зернової промисловості в Україні, а саме про те, що дефіцит українських вагонів спричиняє зменшення експорту зернових культур до країн Європейського Союзу й тим самим дозволяє Росії "перемогти" в експорті зерна у цьому сезоні. Крім того, іноземні ЗМІ обговорювали енергетичну безпеку Європи через сьогоднішній становище НАК "Нафтогаз України" після розірвання контрактів на постачання і транзит газу з російським "Газпромом".
Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.
Bloomberg: дефіцит вагонів перешкоджає українському експорту зернових культур
Американське видання стверджує, що дефіцит залізничного транспорту "вибиває" Україну зі списку конкурентоспроможних країн у сфері зернової промисловості
"Зернова промисловість України процвітає, але її розширення стримується старою залізницею", – йдеться у публікації.
.png)
Уся залізнична мережа експлуатується ПАТ "Укрзалізниця", яке транспортує близько двох третин усіх зернових, що надходять від фермерських полів до портів країни у Чорноморському регіоні.
"Поліпшення є, але монополія залізничного транспорту планує у першу чергу зосередитись на заміщенні вагонів, що перевозять такі товари, як залізна руда або вугілля, перед тим як взятись за модернізацію бункерів зерна у наступному році", – підкреслили у виданні.
Зазначається, що виробництво зерна в четвертому по величині вантажовідправнику зростатиме, однак все ще є побоювання, що не буде достатньо візків для транспортування додаткових культур у порти.
"Це найважливіша проблема на даний момент, оскільки ми не можемо експортувати стільки, скільки ми хочемо.Трейдери зерна, можливо, збільшили продажі, увійшли на нові ринки, але замість них вони повинні конкурувати за вагони", – повідомив виданню президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
У свою чергу, зростання зерна в Україні протягом останніх десятиліть бурхливо розвивалося, оскільки фермери інвестували більше у свої культури, але брак фінансування означав, що уряд виділив недостатньо коштів на залізницю.
Водночас зернова асоціація стверджує, що більші врожаї означають, що експорт може до 2022 року збільшитись на 70%, забезпечуючи достатню кількість інвестицій у фермерські господарства та інфраструктуру країни.
Так, за словами директора ТОВ "Кусто Агро Трейдинг" Шакіра Шамільова, відсутність поїздів іноді призводить до стримування поставок зерна.
Також він наголосив, що прибутки торговців можуть бути на 30 % вищими без проблем з залізницею.
Крім того, у виданні додали, що дефіцит також був обумовлений обмеженням ставки, за яким Укрзалізниця може стягувати плату за свої вагони, зменшивши стимул для фірми купувати нові.
"Ми не були економічно мотивовані інвестувати в вагони, це була безнадійна справа", – відзначив виконавчий директор Укрзалізниці Євген Кравцов.
Наголошується, що Укрзалізниця нещодавно підписала договір про модернізацію локомотивів у розмірі 1 мільярда доларів і планує подвоїти капітальні витрати, головним чином, для заміни вагонів, які транспортують сипучі матеріали, такі як залізна руда або вугілля.
Також Україна зняла обмеження на ставки оренди вагонів та підвищила тарифи на залізничні вантажі, що означає, що для майбутніх модернізацій може бути виділено більше коштів.
"Наразі існують побоювання, що місцеві зернові фірми передаватимуть будь-які додаткові витрати на транспортування, що робить ціну українського зерна менш привабливою для іноземних покупців. Це може сповільнити зростання експорту сільськогосподарської продукції, що становить більше третини загального обсягу поставок товарів в Україну та конкурують із великими російськими постачаннями.", – йдеться у статті.
"Україна втрачає свою конкурентну перевагу. Не дивно, що Росія може перемогти Україну в експорті зерна у цьому сезоні, оскільки вона (Росія, – Ред.)зможе доставити те, що виробила", – сказав Філіп Грушко, керівник відділу розвитку бізнесу в ТрансІнвестСервіс (ТІС), найбільшого в Україні приватного морського порту.
Atlantic council: Газпром та енергетична безпека Європи
Аналітичний центр дослідив питання, чи раптовий крок російського "Газпрому" щодо відключення постачань газу до України на початку березня дасть Європі шанс забезпечити практично миттєве покращення своєї енергетичної безпеки.
За даними аналітиків, відповідь "Газпрому" на те, що він вважає несприятливим рішення арбітражного суду в Стокгольмі, який фактично наказав газовому гіганту РФ виплатити українському "Нафтогазу" суму у розмірі 2,64 мільярдів доларів, виявився несподіваним.
"За тиждень до лютневого рішення Стокгольмського арбітражу "Газпром" збільшив постачання європейським споживачам через інші трубопроводи, так що загальний обсяг поставок європейським споживачам (за винятком України) становив приблизно 30 %, що перевищує середньоденні рівні за 2017 рік. Це свідчить про те, що "Газпром" може доставити загальний обсяг, необхідний для обслуговування своєї європейської клієнтської бази без перетину української території, навіть якщо він не розглядає питання отримання газу окремим споживачам, особливо в Центральній та Південній Європі.", – зауважили в аналітичному центрі.
Наголошується, що акції "Газпрому" становлять надзвичайно серйозні загрози енергетичній безпеці для споживачів в інших країнах Європи, а також в Україні.
"На щастя, на відміну від газових криз 2006, 2009 та 2014 років, не було жодної безпосередньої небезпеки дефіциту пропозиції, оскільки навіть українцям вдалося знайти спосіб продовжувати роботу завдяки внутрішньому скороченню та збільшенню поставок з Польщі", – підкреслили в Atlantic council.
Також американський центр підкреслив, що у нещодавній українській заяві йдеться, що "протягом останніх п'яти років" Укртрансгаз " неодноразово повідомляв про безперервні порушення транзитного контракту" Газпромом ".
"Тепер, коли "Газпром" ухвалив свої наміри, можна серйозно розглянути перспективу, що розвинена Радянським Союзом газова інфраструктура для підключення споживачів у Європі з Балкан до Австрії незабаром стане вільною", – відзначили у дослідженні.
Зокрема, система газопроводів "Братство" та Трансбалканський трубопровід можуть бути використані для зворотних потоків.
"Замість того, щоб транспортувати російський газ до Південної та Західної Європи, ця інфраструктура може бути використана для поставок газу на ринки від різних постачальників, включаючи трубопровідний газ з Азербайджану та зріджений газ зі Сполучених Штатів", – додали у центрі.
У свою чергу, Європа повинна покращити власну енергетичну безпеку, не зосереджуючись на будівництві абсолютно нових ліній.
"Існуючі проекти, такі як газопровід BRUA, що розробляється, дозволяють забезпечити 4,4 млрд кубометрів газу для потоку між Болгарією, Румунією, Угорщиною та Австрією.Таким чином, "Газпром" дав Європейській комісії причину різко знизити витрати на постачання енергії. Було б нерозумно не скористатися помилкою Росії, знову віддаючи перевагу використанню газу як зброї", – підсумували в аналітичному центрі.