“Києву вдалося ефективно стримати економічні наслідки націоналізації на даний момент, але цей крок може призвести до політичних проблем пізніше”, – так оцінюють наслідки можливої націоналізації Приватбанку аналітики Stratfor. Вони також зазначають, що представники МВФ схвально відгукнулися про такий крок, а чиновники ЄС відзначили, що це потрібна дія серед інших реформ.
Аналітики Stratfor також вважають, що попри те, що в цілому націоналізація пройшла без економічних наслідків на цей час, вона все ще може призвести до політичних проблем. “До націоналізації співвласниками Приватбанку були впливовий український олігарх та колишній голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов. Попри підпис під угодою, як кажуть, Коломойський не коментував її і покинув країну одразу після підписання. Він може все ще тиснути на цю угоду, якщо буде незадоволений процесом реабілітації потенційно через затягування судового процесу”, – вважає Stratfor.
Аналітики також додають, що Коломойський має також інші козирі в руках, адже контролює значну кількість депутатів українського парламенту. Ці члени парламенту час від часу підтримують голосами коаліцію президента Порошенка, коли останній бракує голосів. “Зважаючи на зростання тиску на український уряд від все більш популістської опозиції, Коломойський потенційно може створити проблеми Порошенку у прийдешніх голосуваннях”, – пише у своєму дослідженні аналітичний центр Stratfor.
Читайте також: Націоналізація ПриватБанку: Робота над помилками
“Врятувавши найбільший банк країни Приватбанк, Київ зробив великий крок до благополучного існування своїх людей і цей крок точно розізлить впливових олігархів, які обкрадали баланс банку протягом багатьох років”, – пише у своїй колонці для Washington Times Л. Тодд Вуд.
«Всеохоплююча корупція, яка душила Україну від часу здобуття нею незалежності була “скалкою в оці” для подальшої допомоги від Міжнародного Валютного Фонду”, – пише Тодд Вуд. Взявши під свою опіку найбільший банк та запевнивши його вкладників у подальшій безперешкодній його роботі, допоможе, на думку автора, МВФ послабити ремені на своєму гаманці та дозволити, аби до Києва пішло більше грошей, які тут дуже потрібні.
Серед іншого, Тодд Вуд зазначає, що, можливо, “цей крок (приватизація Приватбанку — Ред.) покликаний вразити новообраного американського лідера тим, що Україна серйозно займається вирішенням своїх проблем, тож може й далі отримувати підтримку проти російських сил на Сході”.
Україна показує Італії як вийти з кризи", з таким заголовком вийшов матеріал про націоналізацію Приватбанку на сайті Bloomberg
"Націоналізація найбільшого банку вашої країни ніколи не буває щасливою пригодою, але якщо вам таки треба це зробити, то треба діяти швидко", – пише видання. І, на думку автора матеріалу, Україна саме так і діяла на минулих вихідних. Він також додає, що Італія та ЄС повинні взяти до уваги цей досвід у своїй боротьбі за остаточне рішення для банку Banca Monte dei Paschi di Siena SpA.
Bloomberg відзначає, що згідно з правилами, які діють у країнах ЄС, держава не може діяти самостійно у порятунку банків у схожих ситуаціях. “Утім, як завжди, ключовою є поведінка із держателями боргу. Україні ж вдалося рухатися рішуче, рятуючи власників приватних облігацій та акцій», – зазначається у матеріалі.
На думку видання, Україні треба буде бути обережнішою із міжнародними держателями значного боргу, утім в цілому вся ця процедура може бути прикладом для ЄС, адже останній так само хоче проводити порятунок банків, переконавшись, що приватний сектор розділяє ризик.
Читайте також: Співпраця Україна-ЄС: без образ
Окрім, науіоналізації Приватбанку, важливою темою, що виникала в контексті України у міжнародних медіа минулого тижня були “свідчення” депутата від групи “Воля Народу” Олександра Онищенка, який після того, як йому було висунуто звинувачення, втік закордон. Минулого тижня з'явився його матеріал у журналі “Time”, де він каже, як спостерігав за “президентською корупцією”. До того, слово Онищенку дала британська The Independent. Інтерв'ю Онищенка та ці його статті також стали предметом для статей про корупцію в Україні у багатьох західних медіа. Флоріан Келлерман у матеріалі для Deutschlandfunk, зокрема, пише: «Дамоклів меч навис над президентом Порошенком. Крапля за краплею викриває Олександр Онищенко подальші таємниці, які важким тягарем лягають на плечі глави держави».
Келлерман пише, що деякі депутати із партії Порошенка закликають не вірити звинуваченням з боку Онищенка і зазанчає, що Онищенко точно “не безневинне ягня”, але саме тому, на думку автора, який цитує також депутата від партії Порошенка та колишнього журналіста розслідувача Сергія Лещенка, його звинуваченням проти президента достовірні.
“Чи повинен президент Порошенко подати у відставку?”, – запитує журналіст і відзначає, що в Україні немає гучних закликів до цього, утім, на його думку, все може змінитися після того, як Онищенко почне публікувати свої записи.
Читайте також: «Свої» люди в міністерствах
Оглядач польського видання Rzeczpospolita, Єнджей Бєлецький, у своєму матеріалі “Україна як Перу” (бо країни Латинської Америки мають теж безвізовий режим з ЄС, який Україна нарешті отримає у березні), пише про втрату Польщею впливу в ЄС в “українських питаннях”: “Польща почала втрачати вплив в політиці ЄС щодо України три роки тому, коли Росія відповіла агресією на Майдан. Допоки проект Східного партнерства за сприяння Варшави та Стокгольму вважався невинним проектом “розширення простору свободи””, Німеччина та Франція погоджувалися залишати його у руках поляків. Відколи ж Росія вступила у війну, вони перейняли на себе переговори з Кремлем”.
Бєлецький зазначає, що були часи, коли завдяки підтримці Німеччини та Франції у межах Веймарського трикутника, Польща могла проштовхнути в Раді ЄС вигідні для Україні рішення. “Це в минулому. Тепер Польща не має партнерів у першій лізі у Брюсселі”, – зазначає журналіст і додає, що роль Польщі на форумах ЄС стала для України в основному беззмістовною. Питання у тому тільки, коли остання це зрозуміє.