Світ про Україну: Боротьба з піратством, олігархічне протистояння та роздуми про УПА

 

Незалежний моніторинг, проведений в Україні International Renaissance Foundation, показав: виконання умов, необхідних для підписання Угоди про Асоціацію, не відзначається помітним прогресом та проводиться без достатньої прозорості та залучення громадських експертів. 

 International Renaissance Foundation випустила незалежний моніторинговий звіт під назвою «Асоціація з ЄС: як Україна виконує завдання»

У звіті подається аналіз прогресу української держави у виконанні протягом першої половини червня 2013 одинадцяти умов, визначених ЄС, а саме:

1. Виборче законодавство та практика, збалансований доступ медіа;
2. Вибіркове право, виконання постанов Європейського суду з прав людини, умови утримання людей під вартою;
3. Кримінально-процесуальний кодекс, уникнення тортур, самоврядування адвокатури;
4. Судова реформа та реформа прокуратури;
5. Реформа міліції;
6. Конституційна реформа;
7. Підготовка до встановлення Зони вільної торгівлі з ЄС;
8. Боротьба з корупцією;
9. Реформа менеджменту державного фінансування;
10. Розширення повноважень Рахункової палати;
11. Розвиток бізнесу та покращення інвестиційного клімату.

Висновок, до якого доходять незалежні експерти, – у жодному з 11 випадків Україна не демонструє значних зрушень. Щодо чотирьох із них помітним є певний прогрес (2, 3, 8, 10), щодо п’яти – лише мінімальний прогрес (4, 6, 7, 9, 11) та щодо решти – жодного прогресу (1, 5).

При цьому у звіті зазначається: у зв’язку з тим, що до вирішення ЄС про підписання чи не-підписання Угоди про Асоціаціюлишається мало часу, Союз не вимагає від України миттєвого перетворення на демократію. Більше того, достатнім буде прогрес у хоча б кількох ключових сферах, головне – це засвідчення активного політичного процесу. «ЄС не очікує повного вирішення усіх наявних проблем», – повідомляє звіт.

Документ International Renaissance Foundation відзначає деякі загальні позитивні моменти у сфері підготовки до асоціації, а саме – співпрацю уряду з опозицією, попри їх політичну конфронтацію, а також готовність обох до кооперації з ЄС. Серед негативних моментів – недостатня прозорість процесу впровадження змін та недостатнє залучення до нього громадських експертів.

Насамкінець у звіті зазначається, що підписання Угоди про Асоціацію має відбутися у будь-якому випадку, оскільки завдяки цьому ЄС матиме більше важелів впливу на Україну. 

 

Польський міністр закордонних справ пояснив: якщо Україна виконає вимоги до кінця літа, Польща зробить усе можливе, або переконати уряди інших держав ЄС. В іншому випадку підписання документу буде відстрочене. Про це повідомляє EurActiv.

25 червня під час відвідування Ради міністрів закордонних справ у Люксембурзі польський дипломат Радослав Сікорскі заявив, що виконання вимог Європейського Союзу до України, а отже – й успіх підписання Угоди про Асоціацію, лежить на плечах українських політиків. Міністр пообіцяв: якщо останні успішно проведуть необхідні зміни, Польща докладе усіх можливих зусиль для того, аби переконати інші держави ЄС у необхідності укладення Асоціації.

Як зазначає EurActiv, такі країни як Польща, Литва та Естонія прагнуть асоціації з Україною, незважаючи на ув’язнення Тимошенко. Вони заявляють, що доля однієї людини не повинна визначати думку ЄС щодо цілої держави. Тим не менше, згідно з думкою Сікорскі, у випадку невиконання умов, поставлених Союзом, укладення Угоди не відбудеться. На питання журналістів, чи на його думку підписання документу, заплановане на 28-29 листопада 2013 року, знаходиться під ризиком, політик відповів ствердно. «Ми заклопотані тим, що Україна може не виконати вимоги вчасно», – сказав польський міністр.

Сікорскі зазначив, що в України є час до кінця літа. За його словами, на випадок невиконання вимог ЄС матиме план «Б». Та скоріш за все, на думку дипломата, невдача у Вільнюсі спричинить 2-річну затримку у підписанні Угоди, у зв’язку з виборами до Європейського Парламенту, що пройдуть у 2014 році.

 

Експерти Центру східних досліджень постановили, що продаж United Media Holding та передача його в руки бізнесмена Сергія Курченка є актом підготовки до майбутніх виборів у президенти

Експерти відзначають, що продаж 98% акцій провідного українського медіа холдингу UMH (United Media Holding) компанії молодого бізнесмена Сергія Курченка є свідченням експансії «Сім'ї» – одного з найбільш впливових в Україні кіл олігархів.

«Сім'я» є неформальною олігархічною групою, що становить основу бізнесу Олександра Януковича – сина чинного президента України», – йдеться у повідомленні.

Експерти OSW зауважують, що спостереження за розвитком компанії СЄПЕК наштовхують на думку, що вона, швидше за все, представляє інтереси цих людей. Зокрема, згідно з умовами ведення бізнесу в Україні, можна зробити висновок, що Курченко не є незалежним підприємцем.

«У зв’язку з цим купівля акцій UMH має розглядатися як підготовка до президентських виборів, особливо з огляду на те, що медіа в Україні є здебільшого політичним інструментом», – вважають експерти.

У Центрі східних досліджень також вказують на те, що «Сім'я», на противагу іншим впливовим олігархічним колами України, до цього часу не мала власних впливових медіа, що було певною проблемою для групи. Подальше розростання СЄПЕК, згідно з повідомленням OSW, може призвести до конфронтації з іншими олігархічними групами. 

 

  Згідно зі звітом уповноваженого США у галузі торгівлі, Україна повинна вжити заходів щодо попередження викрадання інтелектуальної власності. Про це  повідомляє American Spectator.

США присвоїли Україні «ярлик» провідної піратської країни, на території якої відбувається масове викрадання інтелектуальної власності, зокрема фільмів, музики, програмного забезпечення, ігор, телепрограм. Такий висновок зробили кореспонденти American Spectator на основі 301-го щорічного звіту уповноваженого Сполучених Штатів у галузі торгівлі.

Згідно з документом, до піратських сайтів, наприклад ExtraTorrent.com, українська влада бездіє. Водночас сам уряд використовує неліцензійне програмне забезпечення у своїй роботі.

За правилами СОТ, після визнання країни «піратською», держава має 30 днів для ініціювання спеціального розлідування, а за розкрадання інтелектуальної власності до країни мають застосувати  додаткові заходи впливу.

Прийняття нового закону (№ 2056а) зможе захистити власників та виробників інтелектуальних продуктів. Його впровадження створить систему контролю з метою захищення прав авторів, виконавців, та власників баз даних. У тому випадку, якщо останні будуть порушені, Державна служба з інтелектуальної власності застосовуватиме необхідні міри.

Згаданий закон не належить до числа тих, що можуть бути імплементовані швидко. Окрім того, санкції щодо України можуть мати серйозний вплив на зовнішні прямі інвестиції, як повідомляє American Spectator.

 

  Підвищення ціни на російське пальне зробило останні сім років надзвичайно важкими для української металургійної індустрії, змушуючи її ставати більш ефективною та конкурентоспроможною. Про це повідомляє Financial Times.

«Через циклічні підйоми та спади, серед яких не останнє місце займає економічна криза 2009 року, глобальний ринок сталі є проблемним для найбільш конкурентоспроможних металургійних підприємств. Зростання цін на паливо, імпортоване з Росії, зробило останні сім років особливо важкими для української сталеливарної промисловості.

Тим не менше, у той час як економіка країни залишається великою мірою залежною від зарубіжного палива, металургійний сектор робить прогрес у своїх спробах подолати тривалу залежність від колись дешевого, та наразі дорогого, природного газу Росії», – пише Financial Times.

«Згідно з Dragon Capital, інвестиційного банку у Києві, українська металургія зменшила споживання газу від 9.6 млн м³ у 2005-му до 4.8 млн м³ у минулому році.

Сталеливарне виробництво зменшилося протягом цього періоду від 37.7 до 32.3 млн тонн. Тим не менше, для України найбільші труднощі складає не отримання більшої кількості, а виробництво сталі вищої якості більш ефективно та прибутково», – підкреслили у Financial Times.

Як вважають експерти видання, українські «ринкові умови є далекими від ідеальних, та українська металургійна промисловість може подякувати Газпрому за наведення її на шлях до впевненого майбутнього, змушуючи її набувати ефективності та конкурентоздатності кращих європейських компаній. Оновлення запущено на більш ніж 13 заводах країни».

 

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings визначило фактори, які у наступні два роки впливатимуть на економічний стан України. Серед них – ворожнеча уряду та опозиції.

Звіт Fitch Ratings, опублікований 28 червня, повідомляє про зниження рейтингу України. Експерти агенції відзначили, що напруження у відносинах між урядом та опозицією, що зросло після парламентських виборів 2012 року, призводить до розладу роботи законодавчої влади, що, в свою чергу, відображатиметься на економіці країни у майбутньому.

Іншими факторами, що, згідно з Fitch Ratings, впливають на економіку України зараз і матимуть вплив у майбутньому, є зменшення міжнародних резервів, спричинене зниженням зовнішнього фінансування, умовами торгівлі та збільшенням витоку капіталу; потреба у більшій підтримці рекапіталізації банківської системи з боку держави; погашення боргів та необхідність збалансування державного бюджету.

Fitch Ratings прогнозує Україні економічний ріст у 0,5–1% протягом 2013-го та 2–3% протягом 2014-го.

Експерти агенції також вважають можливим подальше знецінення української гривні до  8,5 грн за долар в кінці 2013-го та до 9 грн/дол в кінці 2014-го.

У звіті прогнозується, що протягом наступних років економіка єврозони відзначатиметься стабільністю, яка спричинить раптове підвищення ризику у галузі інвестування. Такий сценарій буде невигідним для України, адже завадить державі отримувати фінансові надходження з міжнародного інвестиційного ринку.

 

Представники українського та польського католицького духівництва підписали декларацію, що закликає обидва народи до взаємного прощення та відмову від етнічних злочинів у майбутньому. Про це пише польська Rzeczpospolita.

28 червня голова УГКЦ Святослав Шевчук та польський архієписком Юзеф Міхалік підписали у Польщі спільну декларацію, в якій взаємно визнавали вину обох своїх народів у воєнні та довоєнні часи і попросили один в одного пробачення за скоєні злочини.

«Поєднання і вибачення має дійти до серця кожного українця, і кожного поляка. І над цим ми повинні спільно працювати», – зазначив голова УГКЦ Святослав Шевчук.

«Вважаємо, що насилля та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів і не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом. Прагнемо вшанувати пам’ять невинно загиблих, попросити пробачення в Бога за вчинені злочини й закликати всіх українців і поляків, як у Польщі, в Україні, так і в цілому світі, до відваги відкрити серця та розум для взаємного пробачення і примирення», – наголошують ієрархи Церков.

«Архієпископ Шевчук абсолютно правий, говорячи, що суть підписаної декларації має бути донесена до кожного громадянина обох країн. На жаль, з цим можуть виникнути певні проблеми», – зазначив в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita один із польських священнослужителів.

За його словами, минулорічне послання про порозуміння і поєднання підписане архієпископом Міхаліком та московським патріархом Кірілом так і не дістало широкого розголосу в публічній думці –  багато ксьондзів його просто проігнорували».

У книзі Тадеуша Ольшанського, опублікованій Центром східних досліджень, розглядається проблема інтерпретації ролі УПА у війні 1941-45 років, а також вплив Волинської трагедії на сучасні польсько-українські стосунки.

Центр східних досліджень (OSW) опублікував нову книгу аналітика Тадеуша Ольшанського «Місце УПА в Великій вітчизняній війні» (Miejsce UPA w Wielkiej Wojnie Ojczyźnianej)

Узгодження радянсько-німецької пам’яті про війну в 1941-45рр з пам’яттю про УПА, воєнна стратегія та тактика якої знайно відрізнялася від радянських методів. Є на сьогодні ключовою проблемою становлення української ідентичності після 1991. «З одного боку Україна не може викреслити з пам’яті події Другої світової війни, з іншого боку – не може також відкинути позитиву від боротьби УПА. Поєднання цих двох елементів є наразі найбільшим викликом перед історичною політикою України», підкреслює Ольшанський у аналізі.

Щодо Волинської трагедії, автор пише, що дана тема не рідко є табу в Україні. а також додає, що визнання офіційним Києвом трагедії як акт геноциду  гальмується переконанням того, що таке визнання може потягнути за собою вимоги по фінансовому відшкодуванню з боку Польщі.