Стратегія енергетичного союзу ЄС: факти та цифри

25 Лютого 2015, 18:24

Стратегія Енергетичного союзу фокусується на п'яти взаємозалежних напрямках, таких як енергетична безпека, солідарність та взаємна довіра; внутрішній енергетичний ринок; енергоефективність як шлях до помірного споживання економіки;  декарбонізація енергетичного сектору; дослідження, інновації та конкурентоспроможність. Щодо кожного із зазначених пунтів в ЄС розробили план заходів, які будуть впроваджені протягом найближчих років. З часом згаданий план може бути зміненим чи доповненим  у відповідності з актуальними потребами та проблемами.

Енергетична безпека

Диверсифікація джерел енергії та постачальників енергоносіїв є для ЄС ключовим засобом підвищення власної енергетичної безпеки. Для цього в Європі планують шукати нові джерела постачання енергоносіїв, освоювати нові технології, розвивати власні ресурси та покращувати інфраструктуру для доступу до нових джерел постачання.

В ЄС заявляють, що особливу увагу приділятимуть використанню зрідженого природного газу, зокрема, побудові газотранспортних вузлів, які наразі є лише в Австрії та Нідерландах.

Під час прес-конференції, присвяченої презентації стратегії Енергетичного союзу, Мігель Аріас Каньете – Єврокомісар з питань кліматичних змін та енергетики зазначив, що найближчим часом будуть збудовані два нові газотранспортні вузли – в Середземноморському регіоні та в Південно-Східній Європі.

В свою чергу віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шевкович наголосив, що в ідеалі кожна країна ЄС повинна мати щонайменше три джерела постачання енергоносіїв.

Також плануються колективні закупівлі газу для країн ЄС під час кризи та у випадку залежності від одного постачальника. В Євросоюзі наголошують, що згадані заходи здійснюватимуть, орієнтуючись на правила Всесвітньої організації торгівлі та законів конкуренції, передбачених ЄС.

Крім того, Єврокомісія планує переглядати міжурядові енергетичні угоди, які країни ЄС планують підписувати з іншими державами. Таким чином Комісія може стати третьою стороною в переговорах, які передують підписанню таких угод, щоб запобігти тиску з боку постачальників та зробити міжурядові домовленості більш прозорими.

Віце-президент Єврокомісії Шевкович наголосив, що Євросоюз поважає бізнес-інтереси і розуміє, що деяка інформація, оприлюднена в процесі перемовин, є «комерційно чутливою», однак участь Єврокомісії запобігатиме можливим порушенням європейських законів та продемонструє єдність ЄС під час перемовин з третіми країнами. Разом з тим цей пункт поки що розглядають як «пропозицію» Єврокомісії і механізмів, які б зобов’язували країни ЄС залучати Комісію до переговорів, наразі немає.

Внутрішній енергетичний ринок

Комісія планує налагодити транскордонну торгівлю електроенергією (між країнами ЄС). Для цього будуть запроваджені нові правила та розбудована інфраструктура. При цьому на регіональному рівні особливу увагу приділятимуть відновлюваним джерелам енергії та  безпеці її постачання.

Також Єврокомісія пропонує розширити повноваження Агентства з взаємодії енергорегуляторів (ACER), яке регулюватиме єдиний енергетичний ринок ЄС.

Енергетичні проекти, які не є комерційно прибутковими, але є важливими з точки зору безпеки поставок, солідарності або технологічних інновацій, планують фінансувати за рахунок програми Connecting Europe Facility (CEF) та Європейського фонду стратегічних інвестицій (EFSI).

Енергетичний союз не передбачає ініціатив щодо оподаткування на рівні ЄС, однак його стратегія містить пункт про національні податкові служби, які повинні стимулювати більш раціональне використання енергії з одного боку та забезпечити її доступність та конкурентоспроможні ціни для споживачів з іншого. Крім того, податкові служби готуватимуть дворічні звіти щодо цін на енергоносії з глибоким аналізом ролі податків, зборів та субсидій для того, щоб політика ціноутворення в енергетиці була більш прозорою.

Енергоефективність

Єврокомісія пропонує  стимулювати підвищення рівня енергоефективності будівель, адже основні енергетичні потреби ЄС припадають саме на обігрів та охолодження приміщень.

Крім того, на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях повинна бути сформована система соціального забезпечення, спрямована на підтримку незахищених верств населення, зокрема, шляхом зниження тарифів на енергоносії.

Декарбонізація

ЄС планує й надалі стимулювати використання відновлювальних джерел енергії, шляхом впровадження вимог чинного законодавства та встановленню нових правил ринку. Дослідження таких джерел фінансуватимуть через фонди ЄС.

Крім того, Єврокомісія пропонує стимулювати електрифікацію транспорту та виробництво/використання біопалива.

Таким чином ЄС планує до 2030 року скоротити  викиди парникових газів щонайменше на 40%.

Управління

Щоб переконатися, що енергетичну політику на загальноєвропейському, регіональному, національному та місцевому рівнях провадять відповідно до вимог Енергетичного союзу, буде впроваджена надійна, прозора і інтегрована система управління, яка поглибить співпрацю між державами-членами ЄС та Єврокомісією. Щороку Єврокомісія  визначатиме конкретну державу Енергетичного союзу для вирішення її ключових питань, визначення результатів енергетичної політики цієї країни та їх обговорення.

Ключові цифри:

– Євросоюз є найбільшим імпортером енергоносіїв у світі, імпортуючи 53% необхідної енергії. В грошовому еквіваленті це близько €400 млрд  щороку.

– 12 держав-членів ЄС (Кіпр, Естонія, Ірландія, Італія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, Великобританія) не відповідають вимогам Євросоюзу у сфері внутрішнього енергосполучення, відповідно до яких принаймні 10% виробленої електроенергії можуть постачати іншим країнам. ЄС представив 137 енергетичних проектів, в тому числі 35 – стосовно постачання електроенергії між країнами-членами, які могли б знизити згадану цифру з 12 до 2.

– Завдяки правильно сформованій європейській енергетичнаій смережі споживачі зможуть заощаджувати до €40 млрд на рік.

– 6 держав-членів ЄС (Болгарія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Словаччина) залежать від одного зовнішнього постачальника газу.

– 75% житлового фонду ЄС є енергетично неефективним; 94% відсотків перевезень залежить від нафтопродуктів, 90% з яких імпортують.

– Лише до 2020 року енергетичний сектор ЄС потребує інвестицій на суму понад €1 трлн

– Оптові ціни на електроенергію в Європі на 30% вищі, ніж у США, а різниця в ціні на газ перевищує 100%.

– Європейські компанії, які займаються відновлювальними джерелами енергії мають сукупний річний оборот в €129 млрд. В них працюють понад мільйон людей. Завдання полягає в тому, щоб зберегти провідну роль Європи у глобальному інвестуванні відновлювальних джерел енергії.

– В період з 1990 по 2011 рік викиди парникових газів в ЄС скоротилися на 18%.

– До 2030 року ЄС прагне скоротити викиди парникових газів принаймні на 40%, підвищити використання відновлювальних джерел енергії на 27%,  та настільки ж підвищити енергоефективність.