Працевлаштуватися в угорських ЗМІ непросто: робочих місць у цій галузі стає дедалі менше. Тим більший шок викликало масове звільнення журналістів з одного із провідних новинних порталів країни, що супроводжувалося заявами про політичний тиск.
З origo.hu пішло близько 30 медійників після того, як сайт покинув головний редактор Ґерґо Салінґ. І це, можливо, тільки початок.
27 травня Салінґ опублікував викривальний матеріал про дуже дорогі закордонні відрядження Яноша Лазара, всемогутнього очільника канцелярії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. Лазар, якого вважають найімовірнішим наступником Орбана на посаді голови уряду, відповів саркастичною заявою і повернув кошти: майже 2 млн форинтів ($8870). Через тиждень Салінґ уже не працював, а сотні журналістів і активістів вийшли на демонстрацію, попрямувавши від редакції origo.hu до парламенту.
Наслідки цього скандалу можуть бути набагато далекосяжнішими. Оrigo.hu належить Magyar Telekom, що є філією Deutsche Telekom. Його конкурент – сайт 444.hu – заявляє, що уряд завжди тиснув на Magyar Telekom, щоб закрити рота origo.hu з їхніми критичними матеріалами. Це заперечує Крістофер Маттгайзен, генеральний директор Magyar Telekom. За його словами, Салінґ міг би залишитися на посаді редактора відділу політики, але натомість звільнився за згодою сторін. А Лазар узагалі цілком заперечує будь-яку свою причетність до звільнення головного редактора.
Це не єдиний випадок, що викликає занепокоєння з приводу свободи слова в Угорщині. 11 червня парламент затвердив новий податок на доходи від реклами, який, на думку ЗМІ, зробить їх банкрутами. Цей збір, який пропорційно до доходів сягатиме 40%, небувало згуртував усіх угорських журналістів незалежно від політичних уподобань.
Читайте також: À la guerre comme à la guerre, або про свободу слова й репортерів без кордонів
Дві найбільші щоденні газети вийшли з порожніми сторінками на знак протесту ще до ухвалення закону. За словами представників Рекламної асоціації Угорщини, новий податок «розорить більшість медіа-компаній». За її даними, щороку податок забиратиме близько 7 млрд форинтів, причому половина цієї суми надходитиме від комерційного телеканалу RTL Klub. На телеканалі переконані, що це «агресивна спроба підірвати найбільшу медіа-компанію країни».
Циніки заявляють, що такий результат не дуже засмутить партію влади. Закриття сайтів і комерційних теле- та радіостанцій звільнить поле для державних радіо і телебачення, які перетворилися на придатки владного пропагандистського апарату. За статистикою, міністри і політики з владної партії «Фідес» на державному телебаченні отримують удвічі більше ефірного часу, ніж опозиція.
Крім того, активісти протестують проти нападок із боку чиновників на три неурядові організації, які розподіляють фінансування з Норвегії. Утиски почалися після появи офіційного списку підозрілих неурядових організацій і скандалу, коли Лазар звинуватив норвезького міністра у справах ЄС Відара Гельґесена у спробах втрутитися в політику Угорщини шляхом фінансування структур, пов’язаних із невеликою ліберальною партією «Політика може бути іншою» (LMP). Це обурило Осло, й угорського посла в Норвегії викликали в тамтешнє Міністерство закордонних справ. Гельґесен сказав, що Угорщина не має юрисдикції над грантовими програмами і що він «глибоко стурбований спробами обмежити свободу слова» з боку угорської влади.
Офіційний Будапешт заявляє, що жодним чином не обмежує громадянське суспільство. «Неурядові організації можуть звертатися по фінансування, – стверджує речник уряду Ференц Кумін. – Але вони повинні працювати за правилами і бути прозорими».
Тепер потрапляння до чорного списку вважається мало не почесною відзнакою. «Ми раді, що нас взяли на олівець», – каже Тамаш Бодокі, головний редактор сайта журналістських розслідувань atlatszo.hu. «Інакше нам було б дуже соромно».
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com