– Пане Владиславе, ми зустрічаємося напередодні Всесвітнього дня води, проте настрій у вас навряд чи святковий.
– Я пам’ятаю свою юність, коли з Дніпра можна було пити воду. Сьогодні такої ситуації вже не побачиш майже ніде на планеті. А в нас у Дніпрі тече взагалі казна-що. Утім, я вважаю, що немає сенсу вкладати шалені кошти в очищення води річки – вона очиститься й сама. Наше завдання – не допустити подальшого забруднення!
Якість води стала неприйнятною. Народ привчили: потрібно купувати бутильовану воду, але вона майже вся токсична. Леонід Черновецький фактично знищив бювети – і сьогодні потрібні великі гроші, щоб реанімувати свердловини. Я сподівався, що ця влада наведе лад, але поки що, окрім обіцянок, нічого не бачу.
Україна – єдина країна світу, де немає стандартів ні на питну воду, ні на її джерела. Тому не можна визначити, хороша вода чи погана, без стандарту – ні до чого прив’язуватися, марно обговорювати програми, плани дій. А ГОСТу немає вже чотири роки. Хоча його розробили в 2006-му, а через рік затвердили. І одразу ж скасували на невизначений термін. Це сталосяз подачі наших славетних медиків-гігієністів. Змінюються міністри екології, міністри охорони навколишнього середовища. Незмінним залишається лише головний гігієнічний інститут, який цим займається (Інститут гігієни та медичної екології АМН України. – Ред.). За ним закріплена монополія на всі ці речі. Та, мабуть, комусь вигідно, щоб у нас не було державних нормативів.
– Але ж є тимчасові санітарні норми?
– Медики кажуть, що є СанПіН, але ж це відомчі норми, створені з метою монополізувати систему без будь-якого контролю за якістю води і штампувати дозволи. Вочевидь, не даремно їх друкують! Якщо ГОСТ не можна змінити – це стандарт, то санітарні норми міняй хоч щодня в будь-який бік, куди побажаєш!
Але наші медики чи то деградували інтелектуально, чи то надто великий бізнес крутиться навколо.
– Сьогодні в Україні, як і на решті земної кулі, 80% захворювань спричинені саме браком чистої питної води. Як бути з водопровідною водою в цій ситуації?
– Вода, що тече з ваших кранів, не може бути питною. Вона має бути в нас, але тільки як технічна. І навіщо витрачати величезні гроші на водопровід, а потім зливати все це в каналізацію? Нам пропонують сучасні мембранні фільтри – із них виходить вода чиста, але токсична! Мембрана забруднюється дуже швидко, обростає мікрофлорою, грибковими інфекціями. І коли вона зношується, то все це починає потрапляти в воду.
Інтелект нації безпосередньо пов’язаний із якістю води, яку ми п’ємо. Якщо вона містить токсичні речовини, що негативно впливають на розвиток нашого кісткового мозку, то тканини перероджуються і виростає покоління, вибачте, дебілів. Чому я так кажу? Станом на минулий тиждень у світі зареєстровано понад 57 млн хімічних сполук. Щороку до них додається ще 2,5–3 млн нових. Колосальна хімічна промисловість виробляє 500 тис. з’єднань, які застосовуються у всіх сферах життя людства. Проконтролювати хімічним аналізом таку кількість просто неможливо. Сьогодні ми діємо за своєю ініціативою, тому що немає більше центрів, здатних впоратися з цією гострою проблемою. Ми підійшли з нетрадиційного боку і вирішили питання локальної очистки води, пришвидшили природний процес очищення в мільйони разів! Сьогодні такі фільтри стоять у президії Національної академії наук, в мене вдома та в Бориса Патона.
Але в Україні все це виявилося абсолютно непотрібним. Усе запатентовано, надіслано в Держстандарт на затвердження. Та віз і нині там! Я не розумію, для кого ми працюємо?
Потрібно передусім забезпечити високоякісною питною водою дітей: садки, школи та лікарні. Сьогодні потрібно займатися не так екологією, як збереженням генофонду народу. Я вже сім-вісім років пишу доповідні записки, разом із Кабінетом Міністрів проводимо президії Академії наук. Зустрічають вчених на ура, але ніхто нічого не робить.
– Як бути зі зменшенням водних ресурсів на планеті? Уже сьогодні від браку води потерпає кожен третій її мешканець. Цю проблему відчувають і Донбас, і Львів.
– Уже сьогодні ми впритул підійшли до проблеми оцінки якості морських та океанських вод. І можна легко з них отримувати високоякісну прісну воду, придатну для пиття. Установки можуть працювати в будь-якій точці планети. Те, що ми пропонуємо, в мільйони разів дешевше, ніж утримання водогонів. Такий підхід зменшує навантаження на бюджет країни і всього світу загалом. Утім, нас постійно звинувачують, мовляв, ми проїдаємо бюджетні кошти. То скористайтеся всім тим, що ми створили!