Після двох років спроб виробити спільний погляд на історію укладачі просто виключили з посібника всі події, здатні викликати які-небудь розбіжності – так, в ньому немає ні Богдана Хмельницького, ні Івана Мазепи, ні ОУН-УПА, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Рішення про створення робочої групи з розробки спільного методичного посібника для вчителів історії України та Росії ухвалили в жовтні 2010 року. Передбачалося, що допомога синхронізує спірні історичні позиції Національної академії наук України (НАН) і Російської академії наук (РАН) щодо голодомору 1932-1933 років, діяльності УПА та Другої світової війни. Підготовка видання завершилася в цьому році. У Києві воно було представлено у вересні під час Днів науки і освіти РФ.
Всього випущено 200 примірників видання «Україна і Росія на перехрестях історії». Перший модуль присвячений внеску Києво-Могилянської академії в культуру обох країн. У другому модулі – «Культура стародавньої Русі IX-XII століть» – розповідається про фольклор і звичаї стародавніх слов'ян. Автори вважають, що культура того часу «об'єднувала в собі елементи різних цивілізацій», і перераховують архітектурно-історичні, літературні та релігійні пам'ятки Києва, Чернігова, Смоленська, Суздаля, Новгорода і Пскова.
Третій модуль присвячений соціально-політичного життя російського дворянства і української шляхти в XV-XVII століттях. Автори розділу підкреслюють схожі риси панівних класів українського і російського суспільства, описують взаємовідносини всередині класів, устрій судової та торгової систем.
Четвертий модуль описує реалії другої половини ХХ століття. Наприклад, розповідається про вирішення житлової проблеми за допомогою хрущовок. Також йдеться про роль радянського кінематографа. Зокрема, стверджується, що фільм «Сімнадцять миттєвостей весни» змушував глядачів «шукати паралелі між нацистським і комуністичним режимами», а в серіалі «Місце зустрічі змінити не можна» була порушена «тема правового свавілля при Сталіні». У розділі згадується про дефіцит продуктів, про прагнення громадян отримувати альтернативну інформацію, слухаючи радіостанції ВВС, «Голос Америки» і «Свобода», але не досліджуються причини розвалу СРСР.
За словами глави робочої групи з російського боку, директора Інституту загальної історії РАН Алєксандра Чубарьяна, посібник «демонструє конструктивну співпрацю між країнами»
«Ми вибрали приблизно 20 глав, де є збігу точок зору, взяли найцікавіші сюжети і оформили їх у вигляді окремих модулів. Ми випустили їх однією книгою, а українці будуть видавати кожен модуль окремо», – пояснив Чубарьян.
Про спірних моментах автори вирішили взагалі не згадувати. У книзі повністю опущений період з 1600 по 1946 рік, нічого не розповідається про діяльність Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, існування України у складі Російської імперії, громадянській війні, голодомор, Велику Вітчизняну війну і ОУН-УПА.
Чубар'ян обіцяє, що ці подіїбудуть описані у другій частині, яка почне готуватися в 2013 році, а в російські підручники історії будуть внесені корективи з урахуванням положень нового посібника.
В Інституті інноваційних технологій і змісту освіти при Міносвіти (ІІТСО) заявили, що в Україні не збираються переглядати шкільні підручники відповідно до положень посібника для вчителів.
Експерти по-різному оцінили посібник. Член редколегії видання, голова Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, академік Петро Толочко вважає посібник «ковтком свіжого повітря», оскільки в «Україні підручники для середньої школи часто відображають тільки одну точку зору». Водночас заступник директора Інституту історії НАНУ Геннадій Боряк вважає інакше.
«Єдиного погляду на історію немає і бути не може! Створення спільного посібника – це спроба знову повернути нас до єдиної держави без урахування національної ідентичності. Те, що співробітники інституту брали участь у написанні посібника, – їхній особистий вибір і особиста відповідальність», – заявив Буряк.
Нагадаємо, робочу групу з розробки спільного навчального посібника для вчителів історії створили у жовтні 2010 року Україна та Росія